34. Потенцій внп. Повна зайнятість та природне безробіття. Рецесійний та інфляційний розрив.

Потенційний ВНП. Максимальний рівень ВНП, що може підтримуватися за даної техніки і чисельності населення без прискорення інфляції. Сьогодні як потенційний обсяг виробництва розглядається такий рівень ВНП, який відповідає природному рівню безробіття.

Повна зайнятість означає використання всіх придатних для цього ресурсів і характеризується достатністю робочих місць для тих, хто потребує оплачуваної роботи, тобто має бути забезпечена зайнятість усіх, хто бажає і здатен працювати. Економічна наука зайнятими вважає осіб, які відпрацювали протягом тижня не менше 4-х годин (в особистому підсобному господарстві не менше 30-ти годин) незалежно від того, чи була це постійна, тимчасова, сезонна, випадкова або інша робота.

Повна зайнятість характеризується існуванням такого рівня безробіття, коли кількість безробітних не перевищує кількості вільних робочих місць на ринку праці, що визначається природним безробіттям (2).

Природний тип безробіття має такі форми:

- фрикційне (добровільне);

- структурне;

- інституціональне;

Природне безробіття – це частка безробітних, яка відповідає доцільному рівню повної зайнятості в економіці, тобто потенційному ВВП.

Рецесійний розрив – величина, на яку повинен зрости сукупний попит (сукупні витрати), щоб підвищити рівноважний ВНП до неінфляційного рівня повної зайнятості.

Якщо фактичний рівноважний об’єм випуску Y0 нижчий потенційного Y*,то це означає, що сукупний попит неефективний, тобто сукупні витрати недостатні для забезпечення повної зайнятості ресурсів, хоча рівновага AD = AS досягнута. Недостатність сукупного попиту депресивно дію на економіку.

Інфляційний розрив – величина, на яку повинен скоротитися сукупний попит (сукупні витрати), щоб знизити рівноважний ВНП до інфляційного рівня повної зайнятості.

Якщо фактичний рівноважний рівень випуску Y0 більший потенціального Y*, то сукупні витрати збиткові. Збитковість сукупного попиту викликає в економіці інфляційний бум: рівень цін зростає тому, що фірми не можуть розширяти виробництво адекватно зростаючому сукупному попиту, оскільки всі ресурси вже зайняті.

35. Циклічний характер розвитку економіки. Діловий цикл та його фази. Види ділових циклів та їх причини.

Циклічність економічного розвитку – це регулярні коливання рівнів ділової активності, при яких зростання активності (виробництва) замінюється спадом, який, у свою чергу, потім замінюється зростанням. ЇЇ характеризують підйоми і спади в економіці, що періодично повторюються протягом ряду років. Такі коливання відбуваються відносно столітнього, або довгострокового тренда (умовної лінії, яка характеризує загальну спрямованість змін економічних показників). Періоди підвищення економічної активності супроводжуються в основному екстенсивним розвитком, а періоди пониження – початком переважно інтенсивного розвитку. В наслідок цього цикл є постійною динамічною характеристикою ринкової економіки, без нього не відбувається економічного розвитку.

Економічний цикл (цикл ділової активності) — це періодичний підйом або спад реального ВВП на фоні загальної тенденції до зростання.

Коротко охарактеризуємо кожну із фаз ділового циклу: