40. Основні функції комерційних банків. Норма резервування. Простий депозитний мультиплікатор.

Комерційні банки ¾ це багатопрофільні кредитні установи, що здійснюють операції у різних секторах ринку позичкових капіталів, обслуговуючи підприємства всіх галузей економіки та населення.

Основними функціями комерційних банків, що визначають їх суть та роль у кредитній системі, є: прийом депозитів від юридичних та фізичних осіб; кредитування підприємств і населення; організація та здійснення розрахунків у господарстві; випуск кредитних знарядь обігу. Усі функції тісно пов¢язані між собою та дозволяють комерційному банку виступати у якості органа, що емітує платіжні засоби для обслуговування усього кругообороту капіталу в процесі виробництва й обігу товарів.

Норма резервування визначається як відношення суми обов’язкових резервів до загальної суми безстрокових депозитних вкладів.

Норма резервування може змінюватися шляхом її:

1. Збільшення

2. Зменшення

Зміна норми резервування впливає на грошовий мультиплікатор. Чим вона більша, тим меншим буде грошовий мультиплікатор.

При збільшенні норми резервування збільшується норма обов’язкових резервів і зменшується сума надлишкових резервів банків і, отже, зменшується можливість банків для надання позик.

Комерційний банк почне скорочувати терміни надання позик, тобто прискорить термін їх погашення. Отримавши виплати по наданим позикам, банк буде спроможний надавати нові позики на меншу суму, ніж при попередній нормі резервування.

Для збільшення своїх резервів, банк може продати частину облігацій, а виторг зарахувати до резервів.

При збільшенні норми резервування скоротиться пропозиція грошей. Якщо попит на гроші навіть не зміниться в абсолютному вимірі, він збільшиться відносно до пропозиції. Це приведе до зростання процентної ставки.

При зменшенні норми резервування в комерційних банках зменшується норма обов’язкових резервів. Відповідно, збільшується сума надлишкових резервів і, отже, збільшуються можливості банку надавати позики.

Депозитні операції та простий депозитний мультиплікатор В умовах кризи головним "внутрішнім" джерелом ресурсів для вітчизняних фінустанов традиційно є депозити. Причому, на відміну від локальних облігацій, через депозити банки можуть залучати не тільки гривню, але й іноземну валюту. Зростання обсягів валютних депозитів дозволить українським банкам хоч частково, але все таки компенсувати недолік інвалюти. Отже підвищений попит на депозити спричинить за собою їх подорожчання. Якщо криза на світових ринках триватиме довго, то депозитні ставки у валюті цього року підвищаться на декілька пунктів - до 10-12% в доларах і 7-8% в євро. У такій ситуації гривня теж коливатиметься, але не так сильно. З іншого боку, зростання вартості ресурсів спричинить подорожчання кредитів. Навряд чи банки підуть на скорочення маржі, тим більше в умовах обмеженості в коштах. Швидше, навпаки, майбутнім позичальникам дорожче обійдеться не тільки обслуговування кредиту в інвалюті - слід чекати і підвищення вимог до них. Примітно, що дефіцит ресурсів - проблема далеко не всіх банкірів. Більш того, є кредитні установи, яких ці проблеми не торкаються - це банки з іноземним капіталом, що мають доступ до дешевих ресурсів материнських структур.

Банківська система та ефект мультиплікатора.

Депозити комерційних банків служать резервами грошової системи. Пропозиція грошей містить у собі готівку поза банківською системою і чекові депозити. Сума коштів, що вкладені як депозити на банківські рахунки і не видані як кредити, тобто досяжні для забезпечення вимог вкладників у будь-який момент, становить фактичні або загальні резерви комерційного банку TR. Часткове банківське резервування — система, за якої банки тримають у резервах тільки частину загальної суми вкладів. Це означає, що всі комерційні банки повинні мати обов'язкові резерви R пропорційно до суми відкритих депозитів D. Норма обов'язкового резервування встановлюється законом і визначається як відношення суми обов'язкових резервів до суми залучених депозитів: r = RID. Надлишкові резерви — це величина, на яку фактичні резерви банку перевищують його обов'язкові резерви:

Е = TR - R.

Банківська система у цілому може надати позики, обсяг яких у кілька разів перевищує її початкові надлишкові резерви.

Основу всієї грошової маси країни становлять гроші високої ефективності, або грошова база. Розмір грошової бази на поточний момент можна визначити за балансом Національного банку.

Система часткового резервування дає змогу комерційним банкам створювати гроші, збільшуючи пропозицію грошей за рахунок кредитування економіки. Спроможність кожного комерційного банку створювати гроші визначається розміром його надлишкових резервів.

Коефіцієнт 1 / г називається простим депозитним, або банківським, мультиплікатором.

Простий депозитний мультиплікатор (md = І І г) визначає максимальну кількість нових депозитних грошей, що створюється однією грошовою одиницею надлишкових резервів при заданому рівні норми обов'язкового резервування.