- •1.Метод економічної теорії. Повна та обмежена раціональність. Граничний аналіз.
- •2. Крива виробничих можливостей. Альтернативна вартість. Закон спадної доходності.
- •3. Економічні потреби , їх властивості, класифікація та рівні.
- •4. Ефективність виробництва. Критерій Парето. Прояви поразки ринку.
- •5. Економічні ресурси: зміст, класифікація, характерні риси.
- •6. Капітал як економічний ресурс. Структура капіталу.
- •7. Поняття економічної системи. Основні види економічних систем.
- •8. Характеристика економічної системи ринкового типу. Сучасні модифікації ринкової економіки:змішана та соціально-зорієнтована економіка.
- •9. Власність. Форми приватної та державної власності, їх об'єкти та суб'єкти.
- •10. Товар та його властивості. Товарна форма суспільного виробництва.
- •11. Види ринків та ринкова інфраструктура.
- •13. Виникнення, історичні види та функції грошей.
- •14. Економічні функції держави.
- •15. Сутність та види доходів. Індивідуальний розподіл доходів. Крива Лоренца
- •16. Поняття підприємства і фірми, їх види. Організаційно-правові форми підприємств.
- •17. Валютний ринок та валютні біржі. Світова валютна система. Види валют. Валютні курси та їх встановлення.
- •18. Економічне зростання: зміст, види, фактори та закономірності.
- •19. Ринок грошей і капіталів. Кредит та його характерні риси. Види кредиту та його функції.
- •20. Фондовий ринок, види цінних паперів, встановлення їх ціни. Інфраструктура фондового ринку. Первинний і вторинний фондовий ринок.
- •21. Державний бюджет. Видатки державного бюджету. Дефіцит державного бюджету та способи його фінансування.
- •22. Податки: їх типи, види та функції. Крива Лафера.
- •23. Світове господарство, основні форми міжнародних економічних відносин.
- •24. Міжнародна торгівля: її теорії та державне регулювання (вільна торгівля та протекціонізм, мита і квоти)
- •25. Інфляція: зміст, типи та види. Механізм інфляції та способи її виміру.
- •26. Сукупний попит та його чинники. Графік сукупного попиту та його переміщення.
- •27. Споживання та фактори сукупного попиту. Макроекономічні коефіцієнти, пов’язані із споживанням.
- •28. Інвестиції: суть та фактори впливу. Крива інвестиційного попиту. Умови здійснення інвестиційних проектів.
- •29. Теорія мультиплікатора. Пояснення мультиплікаційного ефектку та його графічна ілюстрація.
- •30. Сукупна пропозиція в короткостроковому та довгостроковому періоді та фактори її заміни. Потенційний внп.
- •31. Номінальний та реальний ввп, їх застосування. Ввп - дефлятор .
- •32. Поняття валового національного продукту та методика його розрахунку за видатками і за доходами. Валовий внутрішній продукт.
- •33. Рівноважний ввп: його характеристика і методи визначення.
- •34. Потенцій внп. Повна зайнятість та природне безробіття. Рецесійний та інфляційний розрив.
- •35. Циклічний характер розвитку економіки. Діловий цикл та його фази. Види ділових циклів та їх причини.
- •1)Ознаки економічної кризи:
- •2)Депресія:
- •3)Пожвавлення:
- •4)Піднесення:
- •36. Ринок праці — сфера формування попиту і пропозиції на робочу силу.
- •37. Фіскальна політика: зміст, типи, види та роль в державному регулюванні економіки.
- •38. Грошові агрегати. Ліквідність. Кількісне рівняння обігу.
- •39. Попит на гроші. Види попиту на гроші. Встановлення рівноважної процентної ставки.
- •40. Основні функції комерційних банків. Норма резервування. Простий депозитний мультиплікатор.
- •41. Монетарна політика: зміст, види та її інструменти.
- •42. Виробнича функція. Загальний, середній та граничний продукт ресурсу.
- •43. Ринковий попит: зміст та не цінові фактори впливу. Закон попиту та його графічне зображення. Винятки з закону Попиту.
- •44. Ринкова пропозиція та її нецінові фактори впливу. Закон пропозиції. Графік пропозиції.
- •45. Ринкова рівновага: зміст, параметри та фактори зміни. Часткова за загальна рівновага.
- •46. Цінова еластичність попиту: суть, вимірювання, фактори що на неї впливають. Вплив цінової еластичності попиту на доходи виробників (видатки споживачів.)
- •47. Перехресна еластичність попиту: зміст,та вимір. Товари – доповнювані та товари - замінники.
- •48. Еластичність попиту за доходом. Товари вищої та нижчої споживчої цінності. Вплив зміни доходів на попит.
- •49. Загальна та гранична корисність споживача. Криві байдужості та їх властивості.
- •50. Гранична норма заміщення.
- •51. Бюджетні лінії. Фактори, що впливають на розташування бедж ліній. Рівновага споживача
- •52. Витрати в-ва: зміст, види, способи виміру. Незворотні та альтернативні витрати.
- •53. Економічні витрати: зміст, структура, способи виміру. Поняття нормального та економічного прибутку.
- •54. Витрати фірми в довгостроковому періоді. Крива довгострок середніх витрат та її побудова.
- •55. Мінімальний ефективний розмір п-ства, його вплив на ступінь концентрації в-ва. Економічне обґрунтування природних монополій
- •56. Ефект масштабу, його види та причини дії.
- •57. Типи ринків продуктів за наявністю конкуренції, їх характерні риси та сфера функціонування.
- •58. Ринок чистої ( досконалої) конкуренції: характерні риси, сфера дії та ефективність.
- •59. Ринок чистої (досконалої) монополії: характерні риси, сфера дії та ефективність.
- •60. Монополістична конкуренція: характерні риси, сфера дії та ефективність. Роль та вплив реклами.
- •61. Максимізація прибутку фірми на основі співставлення граничного виторгу та граничних витрат та на основі порівняння сукупного доходу та сукупних витрат.
- •62. Ринок землі. Формування земельної ренти. Ціна землі.
42. Виробнича функція. Загальний, середній та граничний продукт ресурсу.
Виробни́ча фу́нкція(рос. производственная функция, англ. production function, нім. Betriebsfunktion f) — залежність кінцевого виходу продукції чи її вартості від використання різних факторів виробництва, конкретних видів ресурсів і затрат, подана в математичній формі.
Як правило, застосовують прості функції з однією або кількома змінними — лінійну, квадратичну, степеневу, показникову, гіперболічну тощо.
Найзагальніший вигляд виробничої функції:
Q = f(K, L) де Q - обсяг виробництва; K - обсяг капіталу; L - обсяг праці.
Постійна віддача змінного ресурсу. Деякі виробничі процеси характеризуються постійною віддачею змінного ресурсу, тобто кожна наступна одиниця змінного ресурсу, додана до постійних ресурсів, приводить до такого самого збільшення випуску, як і попередня. У цьому разі загальний продукт зростає рівномірно, а граничний і середній продукти є постійними. Така виробнича функція описується лінійним рівнянням
Q=a+bx,
де Q — обсяг випуску продукції в натуральному вимірі за розрахунковий період часу;
x — кількість спожитого за той самий період змінного ресурсу;
а та b — параметри рівняння.
Якщо зроблено допущення, що змінний ресурс абсолютно важливий для виробництва і результат (загальний продукт) може бути отриманий відразу ж після поєднання змінного ресурсу з постійними, виробнича функція виходить із початку координат і значення параметра а дорівнює 0. У такому разі рівняння спрощується і має вигляд: Q=bx
43. Ринковий попит: зміст та не цінові фактори впливу. Закон попиту та його графічне зображення. Винятки з закону Попиту.
Ринковий попит — це сума індивідуальних попитів, що відповідають певно му рівню цін. Інакше кажучи, це кількість товару, яку всі споживачі готові придбати за тими чи іншими цінами.
Крива ринкового попиту показує загальний обсяг опиту всіх споживачів при будь-якій ціні.
На величину сукупного попиту впливають також фактори, не пов'язані із зміною рівня цін. Неціновими факторами сукупного попиту є різноманітні шоки — раптові зміни умов загальної рівноваги на внутрішніх ринках, викликані заходами економічної політики, незалежними діями економічних агентів, зовнішньоекономічними, політичними та природними чинниками, що впливають на обсяги споживання, інвестицій, державних видатків або на обсяг чистого експорту країни. Нецінові фактори збільшують або зменшують обсяги сукупного попиту для всіх можливих рівнів цін і, відповідно, пересувають криву ADgправоруч або ліворуч (мал. 4.2). Зростання номінальних доходів, обумовлене, наприклад, збільшенням пропозиції грошей або рішеннями домогосподарств менше заощаджувати і більше витрачати, пересунуть криву сукупного попиту праворуч з AD0 до AD;. при кожному можливому рівні цін фірми й домогосподарства плануватимуть більші витрати на товари та послуги. Якщо ж під впливом нецінових факторів номінальні доходи економічних аґентів зменшаться, або вони вирішать більше заощаджувати, крива AD0 пересунеться ліворуч на рівень AD2> і сукупний попит скоротиться.
Закон попиту. В процесі розгляду еластичності попиту залежно від рівня цін сформульовано відповідний закон попиту.
Закон попиту — за незмінюваності всіх інших параметрів зниження ціни зумовлює відповідне зростання попиту і навпаки, отже, між ціною і величиною попиту існує обернена залежність.
Про дію цього закону свідчить, по-перше, те, що низькі ціни посилюють у споживача бажання купувати товари, практика розпродажу товарів за зниженими цінами. По-друге, оскільки споживання підлягає дії принципу знижувальної граничної корисності (покупець товару отримує менше задоволення або корисності від кожної наступної одиниці продукції*), то споживачі купують додаткові одиниці продукту лише за умови, що його ціна знижується. По-третє, підтвердженням цього є ефект доходу та ефект заміщення.
На ринку можуть виникати і такі ситуації, які вказують на можливі винятки із закону попиту. Йдеться про такі ситуації, як ефект Гіффена, ефект сноба, ефект Веблена.
Ефект Гіффена виявляється в такій ситуації на ринку, коли зниження цін призводить до зменшення попиту, а зростання — до збільшення його. При цьому товар низької якості, який становить значну частку в споживанні, називають товаром Гіффена.
Ефект сноба. Йдеться про таку ситуацію, коли деякі споживачі можуть скорочувати свій попит на товар при зниженні ціни на нього. Це пояснюється тим, що такий товар стає більш доступним, масштаби його споживання зростають, але певній категорії споживачів ці товари вже нецікаві, бо вона не бажає бути «як усі».
Ефект Веблена. Для такої ситуації характерне зростання попиту на ексклюзивні, престижні, дорогі товари навіть за умови зростання цін на них. Адже серед споживачів на ринку є такі багаті споживачі, які, купуючи товари, керуються не цінами, а престижними міркуваннями — належністю до певного суспільного класу, певним соціальним статусом тощо.