- •9. Храмова архітектура Стародавнього Єгипту.
- •13. Мистецтво стародавніх народів на території Месопотамії (Шумер, Асирія, Вавилон).
- •Архітектура Стародавньої Греції. Ордерна система, структура давньогрецького храму.
- •Кріто-мікенська (егейська або мінойська) культура. Художні особливості архітектури, образотворчого і прикладного мистецтва.
- •11. Бароко, як провідний стиль в мистецтві Західної Європи xviі століття.
- •Ансамбль афінського Акрополя і проблема архітектурно-скульптурного синтезу у давньогрецькому мистецтві.
- •2. Готичний собор, його конструктивні та художні особливості.
- •Іконографічні особливості Богородичних зображень у візантійському і давньоукраїнському ікономалярстві.
- •Декоративно-прикладне мистецтво Візантії V-хv століття.
- •5. Архітектура раннього Відродження в Італії. Творчість ф. Брунелескі.
- •3. Мистецтво королівського двору у Франції 11-половини xvіі століття. Архітектурно-парковий ансамбль Версалю.
- •10. Монументальний живопис Високого Відродження. Настінні розписи Рафаеля, Мікельанджело.
- •Творчість Лоренцо Берніні: архітектурно-скульптурні ансамблі та декораційні роботи майстра.
- •Рококо, як стильовий напрям у французькому мистецтві 1-половини xvііІст.
- •18. Стилістичні риси західноєвропейського костюма xviі століття
- •15. Художнє облаштування інтер’єрів у стилі рококо.
- •6. Художнє облаштування інтер’єрів у стилі класицизм.
- •7. Стиль ампір у мистецтві Європи кін. XVIII-перш. Чверті XIX століття.
- •21. Західноєвропейський фарфор xvііі - XIX століття.
- •10. Монументальний живопис Високого Відродження. Настінні розписи Рафаеля, Мікельанджело.
- •19. Західноєвропейські меблеві фірми XVIII – XIX століття.
21. Західноєвропейський фарфор xvііі - XIX століття.
У 1709р. німецький алхімік Бьотгер відкрив вперше в Європі твердий фарфор. Бьотгер експериментував з білою глиною в околицях Дрездена, виявилося що це був каолін — основний елемент у складі фарфору. Німецький герцог, якому служив алхімік одразу організував фабрику у місті Мейсен, її продукція одержала назву «мейсенська порцеляна», або «саксонська порцеляна». Це були сервізи, посуд розписаний німецькими квітами (тюльпани і гвоздики), але найбільшу популярність принесли Мейсену дрібні фарфорові статуетки, які зображали пастухів і пастушок, птахів, кавалерів і дам під час залицяння, свійських тварин, фігурки китайців.Ці статуетки були яскраво розфарбовані, багато позолоти. Помітний напрям шінуазері. Ця фабрика працювала з 1709 по 1750рік. Автором мейсенських статуеток був Кендлер.
В середині 18ст. мейсенська мануфактура зазнала конкуренції, з’явилася фарфорова фабрика у місті Севр - Севрська мануфактура. Тут випускали здебільшого столові сервізи, а також статуетки, які відрізнялися від мейсенських, тому що вони були білими, матеріал — бісквіт ( м’який пористий фарфор, неполив’яний, ледь жовтуватого відтінку). Автором статуеток був скульптор Фальконе. Севрські сервізи це супниці, декор часто штампований, дуже дрібний, ювелірний, радіальні променисті композиції. Розквіт севрської мануфактури припав на період класицизму.
Досить потужною була фабрика в Росії, вона відома під назвою Імператорський фарфоровий завод, працює і сьогодні, називається фабрика Ломоносова.
8. Український іконостас, його структура, іконографія, символіка. Іконостас – це перегородка з рядами ікон, що відділяє вівтар від основної частини храму. Він складається з рядів: I – Намісний ряд, II – Дванадцять празників, III – Апостольський ряд (Деісусний), IV – Страстний ряд, V – Пророки, VI – Старозавіти. 1 – Царські ворота: а) Благовіщення б)Матір Божа; в) чотири євангелісти з атрибутами: Йоан (орел), Матей (ангел), Марко (лев), Лука (віл); 2 – Дияконські ворота: г)Архангел Михаїл; д)Архангел Гавриїл; 3 – Ісус Христос; 4 – Матір Божа з Ісусом; 5 – ікона присвячена події або лик Святого, якому присвячена церква; 6- ікона найбільш шанованого святого (переважно св. Миколай); 7 – Тайна вечеря; 8 – Христос у славі (Предстоячі, Деісус, Молення); 9 – Ропяття Христа; 10 – Нерукотворний образ Христа (Хустина Вероніки); 11 – Хрест на просвіт.
Іконостас це конструкція заповнена іконами розташованих у кілька рядів. Перший ряд з низу – Намісний. До нього входять – ікони Одигітрія і Пантократор. У цьому ряді є царські ворота і двоє дияконських воріт. (Царські ворота складаються із двох половинок оздоблених ажурною різьбою, мотив виноградна лоза, на воротах є 4-ри Євангеліста і сцена Благовіщення) Перший ряд включає в себе також ікону Св. Миколая, Храмова ікона – ікона святого якому присвячений храм. Вона крайня права ікона. Другий ряд Празничний він складається з 12-ти маленьких ікон відповідно до 12-ти великих свят пов’язаних з життям Марії і Хритста. (Різдво, Йордан, Стрітення, Благовіщення, Вїзд Ісусу в Єрусалим, Пасха, Вознесіння, Зелені Свята, Преображення, Успіня Богородиці, Різдво Марії, Введеніє). По середині є ще ікона «Тайна Вечеря». Третій ряд – Деісусний. (походить від деісіс – прохання моління) У цьому ряді має бути ікона з трьома персонажами: в центрі Христос Суддя а з боків Богоматір та Іван Хреститель (Предтеча). Вони повернуті до Ісуса і руки у жесті прохання. Вони молять Ісуса помилувати людей на Страшному Суді. Апостольський ряд – вертикальні вузькі ікони з постатями 12-ти апостолів.Пророчий ряд – Зображені біблійні пророки із згортками папірусу: Мойсей, Данеїл, Іссая.Останній ряд – ряд Праотців. Завершується іконостас вирізаним по контуру розпяттям Ісуса Христа, часто з пристоячими - постать Марії та Івана Богослова.