1. Архітектура Стародавньої Греції. Ордерна система, структура давньогрецького храму.

Відомі такі типи архітектури в Стародавній Греції: храми, скарбниці, пінакотеки, бібліотеки, стадіони і амфітеатри, також будували пропілеї — це урочисті ворота з колонами при вході в місто, святилиці, стадіона. Перші храми були присвячені Гері, богині родючості землі. Храми будували з дерева, а потім з мармуру, за прикладом житла, що називалось мегарон (будинок старогрека).

Периптер — оперений, окрилений. Бувають храми з подвійним рядом колон і називаються — диптер (храм Артеміди в Ефесі, одне з семи чудес світу).

В храмі було особливе місце — святилище (целла). В храм входили тільки жерці, а звичайні люди робили обряди у дворі. Передня стінка гр. храму разом з дахом називається портик. Трикутне поле утворене дахом і карнизом називається фронтон, цей трикутник заповнювався рельєфною композицією. Перехід від даху до колон мав красивий карниз.

В Стар.Гр. було три види архітектурних ордерів доричний, іонічний, коринфський (це система взаємозв’язку між вертикальними і горизонтальними елементами в архітектурі).

У греків є легенда, що коринфська капітель була введена після того як жінка принесла на могилу кошик з їдою, а коли прийшла потім, то через кошик проріс акант.

Доричний ордер, як більш масивний, греки порівнювали з чоловічою постаттю, тоді як іонічний порівнювали з жіночою фігурою, згодом греки справді зроблять заміну колони жіночою статуєю. Така постать називається каріатида, а чоловіча — атлант.

14. Кріто-мікенська (егейська або мінойська) культура. Художні особливості архітектури, образотворчого і прикладного мистецтва.

К-м. культура походить від острова Крит і м.Мікени на материку. Ця культура була відкрита двома археологами Генріхом Шліманом і Евансом на поч. ХХ ст. Шліман копаючи в м.Мікени натрапив на фортечні мури з левиними воротами. Він відкрив гробниці мікенських царів і назвав їх шахтними, бо вони були під землеюі до кожної з них вів мурований коридор. Зверху був пагорб оточений низеньким муром. У гробницях було знайдено багато золотих прикрас, кубки, чаші, мечі і щити, а на обличчях покійників були золоті маски, виконані технікою карбування. Всі ці знахідки були названі «мікенське золото».

Шліман, начитавшись Гомера, подумав, що розкопує Трою, а насправді копнув у шари ранішні. Тому він свої знахідки називав іменами героїв «Іліади», наприклад : щит Прівма, кубок Нестора. Шліман мав намір розпочати розкопки на о.Кріт, бо звідти потрапляли предмети схожі на мікенських,але передчасна смерть зірвала його плани.

Через кілька десятиліть на о.Кріт копав Еванс. Він розкопує руїни великого палацу, схожого на лабіринт, було багато кімнат, заплутані коридори, східки з кімнати в кімнату. Палац називається Кноський, бо він був у столиці Кнос. У палаці були колони з дерева червоного кольору, капітель — чорна, колони звужувалися донизу. На стінах багато розписів, у яких використані чисті кольори, плавні лінії. Тема розписів: життя моря, жива природа, досконалі люди з досконалим тілом, рибалка. Їхні назви «Пейзаж із синім птахом». «Літаючі блакитні рибки», «Принц, що збирає шафран», «Лілії», «Парижанка»(умовно). Еванс виявив, що на багатьох фресках зображений бик, ігри з биком, акробати на спині бика. Є орнаменти, елементом якого є зображення двохсторонньої сокири (лабрис — атрибут Зевса).Бик —символ Зевса.

Еванс переконався,що деякі гр..міфи мають реальне підтвердження в розкопках Криту.За грецьким міфом Зевс викрав принцесу Європу і помчав на о.Крит.У лабіринті жив людинобик Мінотавр. Навіть було знайдено ритон — ритуальна посудина у вигляді бичої голови. На Криті було письмо—лінійне письмо а і б, воно як і ієрогліфи містить малюнки, доказ цього письма є глиняний диск із м.Феста 17ст. до н.е.

Високого рівня досягла на Криті кераміка — це різної форми посудини, тонкостінні, на стінках яких розписи. Ці розписи повторюють флору і фауну моря: морські коники, риби, восьминоги. Тому такий стиль назвали морським або стилем Камарз,бо багато посудин було знайдено в печері Камарез.

На о.Крит виявлено багато маленьких статуеток,які зображають жінок в пишному одязі, тонкою талією,відкритим декольте, на голові химерні тюрбани, а в руках в’ються змії і тому їх назвали заклинательки змій або богині зі зміями.

Розквіт к-м. культури припадає на 16—15 ст. до н.е., а кінець цієї культури — на 13—12 ст. до н.е. Вона припинила своє існування із-за землетрусу, цунамі, вулкану. Були зруйновані міста, але частина населення переселилась на Балкани. Там вони асимілювались з напівдикими грецькими племенами, особливо дорійцями (войовничі), але ця асиміляція виявилась дуже благодатною і це стало початком грецького мистецтва.