11. Бароко, як провідний стиль в мистецтві Західної Європи xviі століття.

Стиль бароко сформувався наприкінці 16ст.

Термін походить від фран.слова Рокайль – це означає черепашка, мушля химерної форми. Саме ця природна форма стилізована, більш декоративна ніж у природі лягла в основу барокового декору.

Крім рокайля Б. використовує ще такі елементи: акантове листя, герлянди квітів, плодів, волюти – це спіралевидний завиток, S-подібна форма ліній, параболи, овал і коло, зображення путті.

Стиль Б. загалом характеризується як стиль пишний, дуже динамічний, іноді його називають стилем надмірностей, навантаження. Складні карнизи, коринфський ордер, колони у два ряди, увігнуті або випуклі стіни з пілястрами. Культові споруди – це переважно костьоли. Б. використовує дорогі матеріали поєднує їх – це кольорові мармури, дорогі породи дерева, позолоту, позолочену бронзу, тканини (оксамит, шовк, тканини з металевим блиском). Кольорами Б. є червоний, золотий, чорний.

Стиль Б. – це стиль ансамблюб. Прикладом може бути собо святого Юрія в Львові.

Стиль Б. виник в Італії і можна назвати таких архітекторів: Барроміні Мадерна, П’єтро да Картона, Берніні. З італії цей стиль поширився по всій Європі.

Скульптура Б. характеризується складним положенням фігур, часто мають С-подібну форму, велику роль відіграє драперія, а на обличчях сильні переживання, сплек емоцій, переважно це віра до Бога.

20. Ансамбль афінського Акрополя і проблема архітектурно-скульптурного синтезу у давньогрецькому мистецтві.

Акрополь — це укріплене місто, фортеця, більшість полісів мали свої акрополі.

Акрополь у Афінах активно розбудовувався починаючи з з середини 5ст. до н.е., після того як греки перемогли у війні персів.Накопичились кошти у вигляді внесків, ворожих трофеїв і тоді правитель Афін Перикл скликав у Афінах кращих скульпторів та архітекторів і вирішив реконструювати старий акрополь.Після акрополь скл. З таких компонентів: урочиста брама, найбільшою спорудою в акрополі є храм Парфенон — він присвячений Афіні-діві (Афіна-Парфенос).Збудований у 430 рр. до н.е..архітектори: Іктін і Калікрат (використаний доричний ордер).

Є ще храм Ніки безкрилої (Ніка абтерос) в іонічному ордері. На задній території акрополя є храм Ерехтейон, присвячений Посейдону і Афіні, його особливістю є те що в нього різні боки і один з портиків називається каріатидним (постать жінки(колона). При вході у акрополь пінакотека і бібліотека. А посередині площі в акрополі стояла бронзова статуя Афіна Промакос (Афіна-воїн) зі щитом, списом, в шоломі, кінчик списа був позолочений.

2. Готичний собор, його конструктивні та художні особливості.

Готика — це великий худ. стиль, який який завершує епоху середньовіччя, в Європі його тривалість з 13-15ст. Батьківщиною готики вважається Франція, але яскраві вияви цього стилю помітні і в Англії, Німеччині, Чехії. Стиль готика сформувався у західно-європейських містах, він пов'язаний з розвитком ремесл, а також з тим, що міський собор став центром релігійного і культурного життя міста. І тому готика найкраще виявлена у архітектурі міських соборів присвячених Діві Марії, називаються «Нотр Дам» («Наша Пані»).

Готика архітектурна форма з численними шпилями, вертикалізована, ажурна, дуже висока, деякі собори разом із баштами вищі 100м, а в у інтер'єрах висота до 40м.

Характерною ознакою готичного собору є дві башти, третя невеличка над вівтарем, велике кругле вікно над входом і глибоко утоплені вхідні двері, часто потрійні, називається потрійний портал. Особливістю конструкції готичних споруд є стрільчаста арка. Вона на відніну від круглої витримує значно більшу вагу, бо на згинах вона гасить вагу, якщо дві стрільчасті арки схрестити, то утворюється форма під назвою нервюра. Нервюра як каркасний елемент покладена в основу готичної стелі. Крім нервюр готична архітектура ще підтримується іншими елементами — це додаткові підпорки змуровані під стінами храму із зовнішнього боку - контрфорси. Крім них є ще перекидні арки, які спускаються від стіни до контрфорсів – аркбутани.

Готична архітектура має багато декоративних елементів, які додають вертикальності, ажурності, недаремно готику порівнюють зі звуками органу. Фіал — декоративне завершення у вигляді фігурного шпилю чи піраміди на ребрах прикрашений крабами (декор. деталь у вигляді стилізованих листків, квіток). Розташовуються обабіч вікон чи порталів. Вімперг — високий гостроверхий декор. фронтон, який завершує портали і віконні отвори, прикрашений рельєфом, увінчується хрестоцвітом ( декор. деталь яка завершує шпилі, вежі, вімперги, має вигляд стилізованої квітки, бутона, з хрестоподібно розташованими пелюстками. Виконував роль хреста). Роза — кругле вікно, має вигляд розетки, завдяки кам’яному ажурному переплетінню є у вигляді променів або пелюсток, що виходять з центру.

Готичний храм насичений скульптурою. Є ряд статуй на фасаді в нішах називається королівський пояс, там є статуї королів і єпископів. Є численні химери і маски на дахах, водостоках Є також рельєфні композиції над порталами, переважно це сцена Страшного суду. Вікно у г. соборах вертикальні, вузькі, із стрільчастим завершенням, ці вікна здебільшого вітражні (кольори г. червоний, синій і жовті вкраплення).

Приклади г. храмів: Франція — Собор Паризької Богоматері, Німеччина — собор у Хьольні (найвищий), Англія — собор у Соулзберзі, парламент, Вестмінстерське Аббацтво, Чехія — собор Св. Віта, Україна — львівський кафедральни собор. Є багато споруд у псевдоготичному стилі — Св. Єлизавети у Львові, Св. Миколая у Києві.