28. Оборотні відомості за синтетичними і аналітичними рахунками – спосіб перевірки та узагальнення поточного бухгалтерського обліку

Для обліку господарської діяльності підприємства відкривають значну кількість рахунків бухгалтерського обліку. У процесі записів господарських операцій на рахунки можуть бути допущені помилки. Для того, щоб бухгалтерський облік достовірно відображав господарську діяльність підприємства, а також для узагальнення показників поточного обліку і для одержання необхідних даних про наявність рух ресурсів, капіталу, зобовязань складають оборотну відомість за синтетичними рахунками і окремо оборотні відомості за аналітичними рахунками.

Оборотна відомість за синтетичними рахунками – це зведення оборотів та залишків за всіма синтетичними рахунками за звітний період. Особливість оборотної відомості за синтетичними рахунками полягає в забезпечення трьох пар рівностей:

1. підсумки початкового залишку за дебетом і кредитом рахунків повинні бути в однаковій сумі, їх рівність обумовлена рівністю підсумків активу і пасиву балансу;

2. підсумки оборотів за місяць за дебетом і кредитом рахунків повинні бути рівними, їх рівність обумовлена контрольним значенням подвійного запису;

3. підсумки залишку на кінець місяця за дебетом і кредитом рахунків повинні бути між собою теж в однаковій сумі, що обумовлено рівністю активу і пасиву балансу.

Порушення будь-якої з цих рівностей свідчить про наявність помилок.

Оборотна відомість за аналітичними рахунками – це зведення оборотів і залишків на аналітичних рахунках, які обєднані відповідним синтетичним рахунком. Оборотні відомості за аналітичними рахунками складають відповідно до форми побудови рахунків аналітичного обліку, тобто за сумовою та кількісно-сумовою формами. Оборотна відомість за сумовою формою складається для аналітичних рахунків, які обліковують розрахунки з підприємствами, організаціями, особами. Оборотна відомість за кількісно-сумовою формою складається для аналітичних рахунків, які обліковують товарно-матеріальні цінності Для перевірки правильності записів, які зроблені на рахунках аналітичного обліку, необхідно порівнювати підсумки оборотної відомості за аналітичними рахунками з початковим залишком, оборотами за дебетом, кредитом і кінцевим залишком синтетичного рахунку, до якого були відкриті аналітичні рахунки. Між ними повинна бути тотожність даних.

29. Поняття про класифікацію рахунків бухгалтерського обліку та іх призначення.

Для відображення в обліку різноманітних господарських засобів підприємств, їх джерел утворення, господарських процесів вживається велика кількість різноманітних бухгалтерських рахунків. З метою вірного використання бухгалтерських рахунків на практиці їх класифікують за подібними ознаками. Класифікація рахунків - це науково обгрунтоване групування рахунків за подібними економічними ознаками. Класифікація рахунків має велике практичне значення. Вона допомагає вивчити особливості різноманітних рахунків та дозволяє як найкраще організувати бухгалтерський облік на підприємстві, а також поліпшує розуміння того, як і для чого рахунки застосовуються в обліку і яким чином за їх допомогою одержують найважливіші економічні показники про господарську діяльність. Усі рахунки бухгалтерського обліку класифікують за двома головними ознаками:

1. за економічним змістом;

2. за призначенням та структурою.

Економічний зміст рахунку визначається об'єктами обліку, які відображають на даному рахунку, наприклад:

- економічний зміст рахунку 20 «Виробничі запаси» - предмети праці;

- рахунку 30 «Каса» - готівкові гроші, які зберігаються в касі;

- рахунку 40 «Статутний капітал» - розмір власного капіталу.

Призначення і структура рахунку вивчає, для чого призначений той чи інший рахунок в бухгалтерському обліку, порядок запису господарських операцій на рахунку, значення дебету, кредиту рахунку та залишку на рахунку.

За призначенням та структурою рахунки поділяються на:

1. основні;

2. регулюючі;

3. операційні;

4. фінансово-результативні;

5. позабалансові.