31. Класифікація рахунків за призначенням та структурою.

Економічний зміст рахунку визначає його призначення та структуру. Під структурою рахунку слід розуміти порядок записів господарських операцій на дебеті та кредиті рахунку, значення (зміст) дебета і кредита рахунку, залишку рахунку (сальдо), і де у бухгалтерському балансі (активі чи пасиві) відображається цей залишок , а також яке призначення того чи іншого рахунку у бухгалтерському обліку. Наприклад, рахунок 23 «Виробництво» призначений для обліку витрат на виробництво продукції, а рахунок 70 «Доходи від реалізації» для узагальнення інформації про доходи від реалізації готової продукції, товарів, робіт, послуг.

Всі бухгалтерські рахунки за призначенням і структурою поділяються на п'ять груп:

1. Основні рахунки

2. Регулюючі

3. Операційні рахунки

4. Фінансово-результативні

5. Позабалансові

Перша група - основні рахунки призначені для обліку наявності і руху господарських коштів підприємства, джерел їх утворення та контролю за ними. Вони підрозділяються на чотири підгрупи:

- інвентарні

- грошові

- капіталу

- рахунки розрахунків.

Інвентарні рахунки призначені для обліку наявності і руху основних засобів, товарно-матеріальних цінностей та контролю за їх зберіганням. Прикладами таких рахунків є: 10 «Основні засоби», 11 «Інші необоротні матеріальні активи», 12 «Нематеріальні активи», 20 «Виробничі запаси», 26 «Готова продукція», 27 «Продукція сільськогосподарського виробництва», 28 «Товари» та інші. Грошові рахунки призначені для обліку наявності та руху грошових коштів у касі підприємства і на рахунках у банку. До них належать рахунки: 30 «Каса», 31 «Рахунки в банках», 33 «Інші кошти». Рахунки розрахунків призначені для обліку розрахункових, кредитних і господарсько-правових відносин підприємства з іншими підприємствами, установами та особами, тобто для обліку дебіторської та кредиторської заборгованості. Отже, по відношенню до балансу вони бувають активними, пасивними та активно-пасивними. Друга група - регулюючі рахунки призначені для уточнення, коригування оцінки об'єкта обліку на основному рахунку. Самостійного значення регулюючі рахунки не мають, вони завжди пов'язані з іншими рахунками. Залежно від того, збільшує чи зменшує регулюючий рахунок оцінку, вказану в основному рахунку, розрізняють додаткові та контрарні регулюючі рахунки. Третя група операційні рахунки призначені для обліку витрат, визначення собівартості, обліку господарських процесів і виявлення від них результатів. Це найбільш чисельна група рахунків і включає такі види рахунків:

- збирально-розподільчі;

- витратні;

- звітно-розподільчі;

- калькуляційні;

- доходів;

- співставляючі.

Збирально-розподільчі рахунки призначені для збирання витрат на протязі визначеного періоду (місяця, квартала, року) та розподілу їх між відповідними об'єктами в кінці періоду. До таких рахунків належить 91 «Загальновиробничі витрати». В балансі ці рахунки не відображаються, так як зібрані по дебету цих рахунків суми списуються, як правило, на рахунок 23 «Виробництво» і розподіляються між видами випущеної продукції та на рахунок 90 «Собівартість реалізації».

Витратні рахунки призначені для узагальнення інформації про витрати підприємства протягом звітного періоду. До них належать рахунки класу 8 «Витрати за елементами» і рахунки класу 9 «Витрати діяльності». Основні вимоги до визнання, складу та оцінки витрат викладені в Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 16 «Витрати». По відношенню до балансу витратні рахунки активні, в балансі не відображаються, закриваються в кінці звітного періоду. Рахунки класу 8 «Витрати за елементами» 80-85 використовують суб'єкти малого підприємництва, а також інші організації, діяльність яких не спрямована на ведення комерційної діяльності. На рахунках цього класу, крім рахунку 85 «Інші затрати» ведеться облік витрат операційної діяльності за такими елементами витрат: матеріальні витрати, витрати на оплату праці, відрахування на соціальні заходи, амортизація та інші операційні витрати. Рахунок 85 застосовується для узагальнення інформації про витрати, пов'язані з інвестиційною та фінансовою діяльністю, а також про витрати, пов'язані із запобіганням надзвичайним подіям та ліквідацією їх наслідків. Підсумкові обороти за рахунками класу 8 «Витрати за елементами» дають інформацію для заповнення другого розділу “Звіту про фінансові результати”. Калькуляційні рахунки - призначені для обліку всіх витрат і визначення собівартості заготівлі матеріалів, закупівлі товарів, виготовленої продукції, виконаних робіт (послуг). По відношенню до балансу ці рахунки активні. До калькуляційних рахунків належать 15 «Капітальні інвестиції», 23 «Виробництво». Залишки калькуляційних рахунків (якщо є) відображаються у активі балансу. Рахунки доходів - призначені для узагальнення інформації про доходи від операційної, інвестиційної і фінансової діяльності підприємства, а також від надзвичайних подій. Склад доходів та порядок їх визнання визначаються відповідними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку. По відношенню до балансу ці рахунки пасивні, залишків не мають, в кінці звітного періоду закриваються віднесенням чистого доходу на рахунок 79 “Фінансові результати”. До них належать рахунки класу 7 «Доходи і результати діяльності» 70-75. На рахунку 76 «Страхові платежі» узагальнюється інформація про надходження страхових платежів (кредитовий оборот), за дебетом відображається повернення страхувальнику страхових платежів у разі дострокового припинення дії договору страхування. Закривається рахунок 76 кореспонденцією з субрахунком 703 «Дохід від реалізації робіт і послуг».

49