- •1.Сутність і значення зовнішньоекономічної діяльності підприємства
- •2. Методологічні основи зед
- •3.Принципи та методи зовнішньоекономічної діяльності
- •4. Сутність і види зовнішньоекономічних операцій
- •5. Суб'єкти і об'єкти зовнішньоекономічних операцій
- •6. Система регулювання зовнішньоекономічної діяльності підприємства
- •7. Засоби державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності
- •8. Ліцензування та квотування експортно-імпортної продукції у зовнішньоекономічній діяльності підприємства
- •9. Види ліцензій
- •10. Механізм реалізації квот та ліцензій під час експорту та імпорту товарів
- •21. Інжиніринг, консалтинг, франчайзинг як об'єкти зед.
- •22. Лізинг як об'єкт зед, види лізингу.
- •23. Зовнішньоторгові посередники: їх види та значення.
- •25. Види агентів у зед.
- •26. Характеристика торгових фірм.
- •27. Характеристика комісійних, агентських, брокерських і фірм-факторів як посередників у зед.
- •28. Діловий протокол щодо ведення переговорів з інофірмами.
- •29. Тактика і стратегія проведення переговорів.
- •30. Організаційне підготування переговорів.
- •31. Порядок створення спільних підприємств
- •32.Позиція українського учасника щодо створення сп і пошуку партнера.
- •33. Кон'юнктура та конкурентоспроможність на зовнішньому ринку.
- •34.Показники конкурентоспроможності товарів.
- •36. Визначення кількості товару за контрактом
- •37.Визначення якості товару в контракті
- •38.Основні види міжнародних кредитів
- •39.Планування стратегії підприємства на зовнішньому ринку
- •40.Ціноутворення на зовнішньому ринку
- •11. Документарне оформлення зовнішньоекономічних угод
- •12. Проходження процедури акредитації суб'єктами зед
- •14. Сутність та особливості застосування мита.
- •15. Основні та допоміжні комерційні угоди.
- •16. Реімпортні, реекспортні та бартерні операції.
- •17. Товарообмінні операції.
- •18. Операції на давальницькій сировині, викуп застарілої техніки, поставки на комплектацію.
- •19. Послуги як об'єкт зед.
- •20. Фрахтування, його види.
- •41.Способи фіксації ціни на зовнішньому ринку
- •42.Механізм розрахунків у зовнішньоторгових операціях
- •43. Засоби платежу у зовнішньоторгових операціях
- •44. Вексель та індосамент як інструменти платежу у зовнішньоторгових операціях
- •45.Форми платежів у зовнішньоекономічних операціях
- •46.Авансовий платіж та акредитивна форма розрахунку
- •47.Інкасо та відкритий рахунок як форми розрахунків у зовнішньоекономічних операціях
- •48. Організація обліку зовнішньоекономічних зв'язків підприємств
- •49. Основні засади щодо зовнішньоекономічної діяльності в Україні
- •50.Митний кодекс України і організація зовнішньоекономічної діяльності підприємств
36. Визначення кількості товару за контрактом
4.1. Одиниця вимірювання кількості. Такою може бути міра ваги, об´єму, довжини, площі, а також штуки. Вибір тієї чи іншої одиниці залежить від характеру самого товару та від існуючої практики міжнародної торгівлі. Наприклад, для визначення кількості таких товарів, як зернові, цукор, вугілля, руда, метали зазвичай використовують міри ваги, в торгівлі лісоматеріалами - міри довжини і об´єму (м, куб. м, коки), а в торгівлі нафтопродуктами - як міри ваги, так і об´єму (тонни, барелі). При продажу машин, одягу за одиницю вимірювання використовують штуки.
4.2. Порядок визначення кількості. Кількість товару, що підлягає поставці, може бути визначена:
- чітко фіксованою цифрою;
- у визначених межах;
- застереженням "по опціону" або "по вибору", що означає надання права покупцеві закупити додаткову кількість товару з вказівкою періоду, протягом якого одна сторона повинна повідомити іншу про свій намір скористатися своїм правом;
- застереженням "близько", яке допускає відхилення фактично поставленої продавцем кількості товару від обумовленої в контракті. Це застереження зазвичай використовується при морських перевезеннях і дає можливість продавцю максимально використати вантажопідйомність судна, не сплачуючи так званий "мертвий фрахт".
.Визначення якості товару за контрактом
37.Визначення якості товару в контракті
Визначення якості товару за договором є обов'язковим і означає встановлення придатності товару для використання його за призначенням. Відомі такі способи визначення якості товару: за стандартом, за технічними умовами, за специфікацією, за зразком, за описом, за попереднім оглядом, за вмістом окремих речовин у товарі, за виходом готової продукції, за натурною вагою, спосіб "тель-кель" (такий, який є) та інші.
За відсутності у договорі умов щодо якості товару продавець зобов'язаний передати покупцю товар, придатний для цілей, для яких товар такого ж опису звичайно використовується. Якщо продавець при укладенні договору був повідомлений покупцем про конкретні цілі придбання товару, він зобов'язаний передати товар, придатний для використання у відповідності з цими цілям
Якщо до товару законом передбачені обов'язкові вимоги щодо його якості, то на продавця покладається обов'язок дотримувати цих вимог.
До моменту відвантаження товару продавець зобов'язаний здійснити перевірку якості товару, відповідності товару вимогам контракту. Результати такої перевірки продавець має оформити передбаченим контрактом документом (сертифікатом якості, сертифікатом відповідності). Передача покупцеві такого документу покладається на продавця.
Гарантія якості являє собою поруку продавця, що переданий товар відповідає вимогам договору та має властивості, які відповідають призначенню товару. Продавець гарантує, що ці властивості зберігатимуться протягом гарантійного строку при дотриманні покупцем встановлених правил експлуатації, використання і зберігання.