6. Система регулювання зовнішньоекономічної діяльності підприємства

Регулювання ЗЕД в У. здійснюється згідно з принципами, визначеними у статті 2 Закону, " Про ЗЕД "з метою: 1) забезпечення збалансованості економіки та рівноваги внутрішнього ринку У.;2) стимулювання прогресив­них структурних змін в економіці, в тому числі зовнішньоекономічних зв'язків суб'єктів ЗЕД У.; 3) створення найбільш сприятливих умов для залу­чення економіки У. в систему світового поділу праці та її наближення до ринкових структур розвинутих зарубіж­них країн.

Регулювання ЗЕД в У. здійснюється за допомогою: 1) законів У.;2) передбачених в законах У. актів тарифного і нетарифного регулювання, які видаються державними органами У. в межах їх компетенції; 3) економічних заходів оперативного регулювання (валютно-фінансового, кредитного та іншого) в межах законів У.;4) рішень недержавних органів управління економікою, які приймаються за їх статуними документами в межах законів У.; 5) угод, що укладаються між суб'єктами ЗЕД і які не суперечать законам У. Забороняється регулювання ЗЕД прямо не передбаченими у цій частині актами і діями державних і недержавних органів.Тарифне регулювання - державне регулювання за допомогою митних тарифів. Митні тарифи це перелік митних пошлін, якими обкладаються товари при ввоз і і вивозі. Пошліни розрізняють 3 видів :

адвалорні 2) спецефічні 3) змішані. Тарифи по розмірам ставок теж поділяються на 3 групи : 1) Преференційні 2) Льготні 3) Повні; До нетарифного регулювання відносять кількісні обмеження, торгово-політичні методи стимулювання експерта, торгові до­говора. До кількосних методів відносять : квотування і ліцензування.

7. Засоби державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності

Державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності здійснюється шляхом: реєстрації учасників зовнішньоекономічної діяльності, квотування, ліцензування експорту та імпорту, індикативного планування зовнішньоекономічної діяльності, встановлення порядку експорту та імпорту деяких товарів загальнодержавного значення, регулювання державних поставок найважливіших видів продукції, що визначають розвиток України, вироблення порядку створення і використання валютного фонду, заходів оперативного регулювання зовнішньоекономічних зв´язків.

Зовнішньоекономічна діяльність регулюється правовими, адміністративними та економічними методами. Правові методи ґрунтуються на використанні положень законодавчих актів України, що регулюють зовнішньоекономічну діяльність: Законів України "Про зовнішньоекономічну діяльність", "Про державне мито"; "Про квотування і ліцензування експорту товарів (робіт, послуг)", "Про єдиний митний тариф" тощо.

Адміністративними важелями є реєстрація учасників, ембарго (повна заборона зовнішньоекономічних операцій), ліцензування, квотування, специфічні вимоги до товарів (маркування, упакування). Регулювання за допомогою економічних методів здійснюється через мито, податки, кредити, дотації і пільги

8. Ліцензування та квотування експортно-імпортної продукції у зовнішньоекономічній діяльності підприємства

Квотування і ліцензування експортно-імпортних товарів вводяться з метою встановлення раціональної структури та захисту внутрішнього ринку. За поданням Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Кабінет Міністрів визначає список конкретних товарів, які підлягають ліцензуванню та квотуванню, та терміни дії цього режиму. Квоти на експорт товарів затверджує Кабінет Міністрів України. Товари, які експортуються в межах квот, не обкладаються митом. Квотування являє собою лімітування розміру імпорту (експорту) з допомогою квот (контингентів). Квота - це встановлення у вартісному чи фізичному вираженні певного об'єму експорту (імпорту) на визначений період (рік, квартал, і т.ін.). Квотування здійснюється з метою ліквідації торгового і платіжного дисбалансу з окремими країнами; регулювання попиту і пропозиції на внутрішньому ринку; виконання міжнародних зобов'язань і досягнення взаємовигідних домовленостей.

В Україні використовують такі види квот: - глобальні - встановлюються для товарів без визначення конкретних країн, куди вони експортуються чи з яких вони імпортуються; - групові - для товарів з визначенням групи країн, куди вони експортуються чи з яких вони імпортуються; - індивідуальні - для товарів з визначенням конкретної країни, куди вони можуть експортуватися чи з якої вони можуть імпортуватися.

Ліцензування - це обмеження у вигляді одержання права чи дозволу(ліцензії) від уповноважених державних органів на ввіз (вивіз) певного об'єму товарів. На Україні використовуються такі види ліцензій: - генеральна - відкритий дозвіл на експортні (імпортні) операції по окремому товару чи окремій країні (групі країн) на протязі періоду дії режиму ліцензування по даному товару; - разова (індивідуальна) - одноразовий дозвіл, який має іменний характер і видається для здійснення кожної окремої операції конкретним суб'єктом ЗЕД на період, необхідний для її здійснення; - відкрита (індивідуальна) - дозвіл на експорт (імпорт) товару на протязі конкретного періоду (але не менше одного місяця) з визначенням його загального об'єму.