- •1.Сутність і значення зовнішньоекономічної діяльності підприємства
- •2. Методологічні основи зед
- •3.Принципи та методи зовнішньоекономічної діяльності
- •4. Сутність і види зовнішньоекономічних операцій
- •5. Суб'єкти і об'єкти зовнішньоекономічних операцій
- •6. Система регулювання зовнішньоекономічної діяльності підприємства
- •7. Засоби державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності
- •8. Ліцензування та квотування експортно-імпортної продукції у зовнішньоекономічній діяльності підприємства
- •9. Види ліцензій
- •10. Механізм реалізації квот та ліцензій під час експорту та імпорту товарів
- •21. Інжиніринг, консалтинг, франчайзинг як об'єкти зед.
- •22. Лізинг як об'єкт зед, види лізингу.
- •23. Зовнішньоторгові посередники: їх види та значення.
- •25. Види агентів у зед.
- •26. Характеристика торгових фірм.
- •27. Характеристика комісійних, агентських, брокерських і фірм-факторів як посередників у зед.
- •28. Діловий протокол щодо ведення переговорів з інофірмами.
- •29. Тактика і стратегія проведення переговорів.
- •30. Організаційне підготування переговорів.
- •31. Порядок створення спільних підприємств
- •32.Позиція українського учасника щодо створення сп і пошуку партнера.
- •33. Кон'юнктура та конкурентоспроможність на зовнішньому ринку.
- •34.Показники конкурентоспроможності товарів.
- •36. Визначення кількості товару за контрактом
- •37.Визначення якості товару в контракті
- •38.Основні види міжнародних кредитів
- •39.Планування стратегії підприємства на зовнішньому ринку
- •40.Ціноутворення на зовнішньому ринку
- •11. Документарне оформлення зовнішньоекономічних угод
- •12. Проходження процедури акредитації суб'єктами зед
- •14. Сутність та особливості застосування мита.
- •15. Основні та допоміжні комерційні угоди.
- •16. Реімпортні, реекспортні та бартерні операції.
- •17. Товарообмінні операції.
- •18. Операції на давальницькій сировині, викуп застарілої техніки, поставки на комплектацію.
- •19. Послуги як об'єкт зед.
- •20. Фрахтування, його види.
- •41.Способи фіксації ціни на зовнішньому ринку
- •42.Механізм розрахунків у зовнішньоторгових операціях
- •43. Засоби платежу у зовнішньоторгових операціях
- •44. Вексель та індосамент як інструменти платежу у зовнішньоторгових операціях
- •45.Форми платежів у зовнішньоекономічних операціях
- •46.Авансовий платіж та акредитивна форма розрахунку
- •47.Інкасо та відкритий рахунок як форми розрахунків у зовнішньоекономічних операціях
- •48. Організація обліку зовнішньоекономічних зв'язків підприємств
- •49. Основні засади щодо зовнішньоекономічної діяльності в Україні
- •50.Митний кодекс України і організація зовнішньоекономічної діяльності підприємств
42.Механізм розрахунків у зовнішньоторгових операціях
Механізм розрахунків у зовнішньоторговельних операціях
Міжнародні розрахунки - це здійснення платежів за грошовими вимогами і зобов'язаннями, що виникають у зв'язку з економічними, політичними і культурними відносинами між юридичними особами і громадянами різних країн. В економічній сфері вони охоплюють розрахунки із зовнішньої торгівлі товарами і послугами, а також із некомерційних операцій, кредитів, руху капіталу між країнами.
Міжнародні розрахунки включають, з одного боку, умови і порядок здійснення платежів, вироблені практикою і закріплені міжнародними документами і звичаями, з іншого боку - щоденну практичну діяльність банків щодо їх проведення. Більшість розрахунків провадиться безготівковим способом за допомогою записів на рахунках банків.
Найскладнішими і такими, що вимагають високої кваліфікації учасників угоди, є розрахунки за міжнародними торговельними контрактами. Від вибору форм і умов розрахунків залежать швидкість і гарантія одержання платежу, сума витрат, пов'язаних із проведенням операцій через банки.
Сьогодні у зовнішньоторговельних операціях використовується ціла система способів, засобів і форм платежів, що створюють цілісний, гнучкий і динамічний механізм розрахунків.
43. Засоби платежу у зовнішньоторгових операціях
Способи платежу визначаються залежно від механізму оплати товару відносно моменту його фактичної поставки. У зовнішньоторговельних операціях існують три способи платежу: платіж готівкою, авансовий платіж і платіж у кредит.
ПЛАТІЖ ГОТІВКОЮ у міжнародному платіжному обороті не означає, що розрахунки ведуться наявними грошовими знаками (банкнотами). Вони практично тут не застосовуються. У цьому разі поняття "готівковий платіж" використовується як протиставлення авансовому і кредитному способам платежу.
Готівковий платіж, залежно від обраної сторонами в контракті форми розрахунків, здійснюється, якщо дотримано одну з таких умов: імпортер одержав від експортера повідомлення про готовність товару до відвантаження; імпортер одержав телеграфне повідомлення про закінчення відвантаження товару; імпортер отримав комплект документів, передбачених у контракті; імпортер отримав комплект документів і право відстрочки оплати на кілька годин або днів, якщо перед цим імпортер надав банківську гарантію, що він заплатить проти приймання товару. Природно, що для експортера найвигіднішою буде перша умова, а для імпортера - остання.
Платіж готівкою здійснюється через банк за угодами типу "спот" до чи при переданні продавцем товаророзпорядчих документів або самого товару покупцю.
АВАНСОВИЙ ПЛАТІЖ передбачає виплату покупцем обговорених у контракті сум до передання товаророзпорядчих документів і самого товару в розпорядження покупця, а найчастіше - під час і навіть до початку виконання замовлення.
Авансовий платіж відіграє подвійну роль. З одного боку, авансом імпортер кредитує експортера, з іншого - забезпечує виконання зобов'язань, узятих імпортером за контрактом, і, якщо після виконання замовлення покупець відмовляється від приймання замовленого товару, експортер може використовувати аванс для відшкодування своїх збитків.
Аванс може надаватися у грошовій і товарній формах. Аванс у товарній формі передбачає надання замовником-імпортером сировини і комплектуючих, необхідних для виконання замовлення (давальницька сировина). Аванс у грошовій формі визначається у відсотках від контрактної вартості замовлення.
Розмір авансу залежить від цілей авансу, характеру і новизни товару, його вартості, строку виготовлення й інших умов. Найчастіше аванс становить 15-20% від вартості замовлення, виплачується після підписання контракту.
Як правило, покупець, виплачуючи аванс, вимагає від продавця банківської гарантії на випадок, якщо експортер не виконає умов замовлення, або ж у контракті робиться застереження, що у разі невиконання експортером своїх контрактних зобов'язань аванс повертається імпортеру в повному розмірі.
У міжнародній торгівлі аванси звичайно даються солідним фірмам, котрі добре себе зарекомендували при поставках товарів, що потребують тривалого терміну виготовлення, виконуються за індивідуальними специфікаціями, а також при поставках дефіцитних товарів, коли аванс виконує роль застави.
ПЛАТІЖ У КРЕДИТ передбачає, що покупець оплачує суму, обумовлену в контракті через якийсь час після поставки товару. Таким чином, продавець надає покупцеві комерційний (товарний) кредит. Оскільки одна фірма дає кредит іншій, такий кредит називається ще й фірмовим товарним кредитом.
Межа кредиту, тобто максимальний розмір кредиту, наданий покупцю одноразово, звичайно не перевищує 10% від капіталу покупця. Щоб визначити таку "межу", продавець повинен поцікавитися фінансовим станом покупця.
Кредит надається не на всю суму контракту, а на 80- 85%, іншу частину покупець виплачує авансом, що дає змогу продавцю відшкодувати свої витрати, якщо покупець порушить свої зобов'язання за контрактом.
За термінами комерційні кредити поділяються на короткострокові (до одного року), середньострокові(від року до п'яти років) і довгострокові (від п'яти до десяти років і більше). У контракті обумовлюються вартість кредиту, виражена у процентах річних, термін використання кредиту, термін погашення кредиту, пільговий період, протягом якого не відбувається погашення процентів за кредит, та інші умови.
При наданні комерційного кредиту виникає питання про гарантії платежу. Серед способів запобігання неплатежу або затримки платежу основними є гарантійні листи першокласних банків, підтверджені (резервні) акредитиви першокласних банків, векселі, банківський акцепт і аваль векселів, аваль чеків.
Гарантії бувають платіжні й договірні. Платіжні гарантії захищають інтереси продавця, договірні - покупця.