Питання для самоконтролю :

1.Дайте визначення девелопер, девелопмент

2. Визначіть місце девелопменту серед видів підприємницької діяльності, що здійснюються на ринку нерухомості

3.Охарактеризуйте стадії операцій з розвитку проекту нерухомості

4.Назвіть та дайте характеристику етапам життя об’єкта нерухомості

Самостійна робота № 14/9

Тема: Класифікація земель за категоріями

Питання:

1.Зв”язок і відмінності понять “ земля” і “ земельна ділянка”

2.Класифікація земель за категоріями

Ключові терміни і поняття:

- земля;

- земельна ділянка

Методичні рекомендації

Земельні ресурси є частиною природи, і в цьому зв'язку земля як об'єкт нерухомості є єдиним об'єктом, що поєднує в собі елементи предмета та засоби праці. У людському суспільстві земля - засіб виробництва, але це предмет праці, тому що в будь-якій сфері діяльності людина тією чи іншою мірою впливає на неї. Сукупність цих двох якостей робить землю специфічним засобом виробництва, що функціонує в усіх галузях народного господарства.

При вивченні теми необхідно усвідомити, що як засіб виробництва земля має низку особливостей:

- не є результатом попередньої праці;

- просторово обмежена;

- незамінна іншими засобами виробництва;

- має постійне місце розташування; / не зношується при правильному використанні;

- територіальне різноякісна;

- характеризується специфічною корисністю кожної конкретної зе­мельної ділянки;

- має родючість, і в сільському господарстві найбільш ефективно використовуються всі її корисні якості;

- практично в усіх сферах діяльності людини (крім сільського і лісово­го господарства) постає в основному як просторовий операційний базис, тому нерозривно пов'язана з фізичними об'єктами, на ній розташованими, - будинками, спорудами, дорогами, меліоратив­ними спорудами, іншими матеріальними елементами, створеними працею людини, так званими поліпшеннями.

Таким чином, земля як об'єкт ринкових відносин займає унікальне положення в усій системі підприємницької діяльності людей і суспільства в ці­лому, що зумовлено її невідтворюваним характером та багатофункціональ­ним призначенням.

При вивченні теми варто розрізняти терміни «земля» і «земельна ділянка», що використову­ються в різному значенні.

Земля, як правило, вживається в тому випадку, шли мова йде про неосвоєну власність.

Термін «земельна ділянка» озна­чає частину території, на якій виконані якісь роботи (поліпшення), що дозволяють використовувати цю ділянку відповідно до цільового призначення.

У законодавстві України міститься таке визначення земельної ділянки: це частина земної поверхні з установленими межами, яка характеризується певним місцем розташування, господарським використанням, правовим ре­жимом та іншими суттєвими ознаками, з визначеними щодо неї правами.

Весь земельний фонд України - це майже 60 мільйонів гектарів землі. Зважаючи на велике значення землі в усіх сферах життєдіяльності україн­ського народу, Конституція відокремила землю від інших об'єктів нерухо­мості й запровадила принцип її особливої охорони з боку держави. Такий порядок лишився незмінним упродовж усієї історії існування спочатку Ра­дянського Союзу, а потім незалежної держави України.

Наступне питання необхідно необхідно присвятити класифікації земель за категоріями.

Згідно із новим Земельним кодексом в Україні землі за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії:

а) землі сільськогосподарського призначення;

б) землі житлової та громадської забудови;

в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призна­чення;

г) землі оздоровчого призначення;

г) землі рекреаційного призначення;

д) землі історико-культурного призначення;

е) землі лісового фонду;

є) землі водного фонду;

ж) землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогос­подарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відпо­відної виробничої інфраструктури або призначені для цих цілей. До земель сільськогосподарського призначення належать:

-сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножа­ті, пасовища та перелоги);

-несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, поле­захисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що відне­сені до земель лісового фонду, землі під господарськими будівля­ми й дворами, землі тимчасової консервації тощо).

До земель житлової та громадської забудови належать земельні ділян­ки в межах населених пунктів, які використовуються для житлової забу­дови, розміщення громадських будівель і споруд, інших об'єктів загаль­ного користування.

Землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення — це ділянки суші й водного простору з природними комплексами та об'єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рек­реаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус терито­рій і об'єктів природно-заповідного фонду.

До земель природно-заповід­ного фонду відносять природні території та об'єкти (природні заповідники, національні природні парки, біосферні заповідники, регіональні ландшаф­тні парки, заказники, пам'ятки природи, заповідні урочища), а також штуч­но створені об'єкти (ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва). Всі ці землі можуть пере­бувати у державній, комунальній та приватній власності.

До земель оздоровчого призначення належать землі, що мають природні лікувальні властивості, які використовуються або можуть використовуватися для профілактики захворювань і лікування людей.

Необхідно відмітити, що згідно з новим Земельним кодексом, на цих землях забороняється діяльність, яка суперечить їх цільово­му призначенню або може негативно вплинути на їх природні лікувальні влас­тивості. На територіях лікувально-оздоровчих місцевостей та курортів уста­новлюються округи й зона гігієнічно-санітарної охорони, в межах яких забо­роняється передача ділянок у власність і надання в користування підприємс­твам, установам, організаціям та громадянам для діяльності, несумісної з охороною природних лікувальних властивостей і відпочинком населення.

Землі рекреаційного призначення використовуються для організації відпо­чинку населення, туризму й проведення спортивних заходів.

У ст. 51 Зе­мельного кодексу України визначено склад цих земель -земельні ділянки зелених зон і зелених насаджень міст та інших населених пунктів, навчаль­но-туристських та екологічних стежок, маркованих трас, земельні ділянки, зайняті територіями будинків відпочинку, пансіонатів, об'єктів фізичної куль­тури і спорту, туристичних баз, кемпінгів, яхт-клубів, стаціонарних та на­метових туристично-оздоровчих таборів, будинків рибалок і мисливців, ди­тячих туристичних станцій, дитячих та спортивних таборів, інших аналогіч­них об'єктів, а також земельні ділянки, надані для дачного будівництва й спорудження інших об'єктів стаціонарної рекреації.

До земель історико-культурного призначення належать землі, на яких роз­ташовані

-історико-культурні заповідники, музеї-заповідники, меморіальні пар­ки, меморіальні (цивільні та військові) кладовища, могили, історичні або меморіальні садиби, будинки, споруди і пам'ятні місця, пов'я­зані з історичними подіями;

-городища, кургани, давні поховання, пам'ятні скульптури та мега­літи, наскальні зображення, поля давніх битв, залишки фортець,військових таборів, поселень і стоянок, ділянки історичного куль­турного шару, укріплень, виробництв, каналів, шляхів;

- архітектурні ансамблі й комплекси, історичні центри, квартали, пло­щі, залишки стародавнього планування і забудови міст та інших на­селених пунктів, споруди цивільної, промислової, військової, культо­вої архітектури, народного зодчества, садово-паркові комплекси, фонова забудова.

До земель лісового фонду віднесено землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та вико­ристовуються для потреб лісового господарства, до таких не належать землі, зайняті:

-зеленими насадженнями у межах населених пунктів, які не віднесе­ні до категорії лісів;

-полезахисними лісовими смугами, захисними насадженнями на сму­гах відведення залізниць, автомобільних доріг, каналів, гідротехніч­них споруд та водних об'єктів;

- окремими деревами і групами дерев, чагарниками на сільськогос­подарських угіддях, присадибних, дачних та садових ділянках.

До земель водного фонду належать землі, зайняті:

-морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об'єктами, болотами, а також островами;

-прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм;

- гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами і канала­ми, а також землі, виділені під смуги відведення для них;

-береговими смугами водних шляхів.

До земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення відносяться земельні ділянки, надані в установленому порядку підприємствам, установам та організаціям для здійснення відпо­відної діяльності.

Так, до земель промисловості належать землі, надані для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд промис­лових, гірничодобувних, транспортних та інших підприємств, їх під'їзних шля­хів, інженерних мереж, адміністративно-побутових будівель, інших споруд.

До земель транспорту належать землі, надані підприємствам, установам та організаціям залізничного, автомобільного транспорту і дорожнього госпо­дарства, морського, річкового, авіаційного, трубопровідного транспорту та міського електротранспорту для виконання покладених на них завдань щодо експлуатації, ремонту і розвитку об'єктів транспорту.

До земель зв'язку належать земельні ділянки, надані під повітряні і кабель­ні телефонно-телеграфні лінії та супутникові засоби зв'язку.

Землями енергетичної системи визнаються землі, надані під електрогенеруючі об'єкти (атомні, теплові, гідроелектростанції, електростанції з вико­ристанням енергії вітру і сонця та інших джерел), під об'єкти транспорту­вання електроенергії до користувача.

Землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, під­приємств та організацій Збройних Сил України, інших військових форму­вань, утворених відповідно до законодавства України.

ЛІТЕРАТУРА

1. Земельний кодекс України ( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2002, N 3-4, ст.27 (зі змінами і доповненнями)

2.Економіка нерухомості: Підручник. А.М.Асаул, І.А.Брижань,В.Я.Чевганова К.,2004, с.24-32