- •2. Інженерне освоєння територій та екологія:
- •3. Загальні відомості про сейсмічні явища:
- •5. Методи проектних горизонталей:
- •6. Рельєф територій, схили місцевості:
- •7. Основна мета та завдання інженерної підготовки території:
- •8. Інженерна підготовка територій з карстом:
- •9. Метод профілів:
- •13. Завдання вертикального планування:
- •15. Метод позначок. Комбінований метод:
- •16. Економіка інженерного освоєння територій:
- •17. Проектування інженерної підготовки міських територій:
- •20. Стадії проектування інженерної підготовки міських територій:
- •21. Причини карсту та його характеристика:
- •23. Об’єми земляних робіт та баланс земляних мас:
- •25. Містобудівна оцінка природних умов:
- •1. Монтаж великопанельних будівель
- •6. Склад та структура процесу монтажу.
- •20. Розробка грунту скрепером.
- •13. Виробництво штукарних робіт.
- •18. Виробництво малярних та шпалерних робіт.
- •17. Монтаж колон, підкранових балок, ферм, плит покриття, стінових панелей.
- •11. СниПи. Продуктивність праці в будівництві.
- •2. Опалубні роботи.
- •4. Вибір монтажних механізмів.
- •5. Зведення кам’яних будівель.
- •7. Арматурні роботи.
- •8. Бетонні роботи.
- •9. Розробка грунту одноківшовими екскаваторами.
- •10. Дисципліна тбв. Продукція будівництва, будівельні процеси.
- •15. Проектування бмр, поб, пвр.
- •25. Визначення об’ємів робіт при плануванні майданчику
- •24. Визначення об’ємів робіт при розробці котлованів
- •16. Методи монтажу каркасів будинків.
- •19. Монтаж великоблокових будинків.
- •23. Просторові та часові параметри будівельних процесів.
- •14. Дорогі, вантажі, транспорт.
- •Урбаністика
- •1. Функціональне зонування території населе-них міст.
- •2. Екологічні фактори розвитку міста.
- •3. Мікрорайон - характеристика, основні особливості.
- •4. Сучасні проблеми в галузі реконструкції міст України, проблеми Кривбаса.
- •5. Особливості старої міської забудови.
- •6. Місто як продукт розвитку суспільства.
- •7. Основі управління розвитком міста.
- •8. Класифікація садово-паркових ландшафтів.
- •9. Основні положення для вибіру території для населених місць.
- •10. Архітектурно - ландшафтні засоби для оздоровлення міського середовища.
- •11. Три основні системи планування населених місць.
- •12. Проблеми великих міських агломерацій, зведення їх у системи ув’язаних населених пунктів.
- •14. Міські сади, сквери, бульвари, вулиці.
- •15. Формування комфортності середовища житлових районів та мікрорайонів.
- •17. Картограмі житлової забудови інсоляційного, шумового та аераційного режимів.
- •18. Вихідні припущення ландшафтного проектування.
- •20. Основні напрямки розробок планувальних схем міст, котрі підлягають реконструкції.
- •21. Основні поняття про ландшафти.
- •22. Міські та сільські парки культури та відпочинку.
- •23. Архітектурно - ландшафтна організація житлових районів та мікрорайонів.
- •24. Спеціалізовані парки.
- •25.Загальні положення про природні та антропогенні ландшафти.
17. Монтаж колон, підкранових балок, ферм, плит покриття, стінових панелей.
Монтаж колон. Процес монтажу колон включає такі операції: стропування, піднімання, переміщення, орієнтування на місце встановлення, встановлення, вивірення, тимчасове і постійне закріплення. Монтаж колон одноповерхових будівель виконують переважно самохідними кранами, в окремих випадках – баштовими. Вибір схеми руху кранів і послідовність монтажу залежить від ширини прогону, маси колони і вильоту стріли крана. Найчастіше застосовують повздовжню схему, коли кран рухається вздовж будівлі, монтуючи з однієї стоянки одну або кілька колон. Якщо ширина прогону до 18 м, то організовують рух крана посередені. якщо ширина більша – по краях прогону або зигзагоподібно. Колони багатоповерхових будівель, що мають в переріз квадрат або прямокутник, монтують поштучно на один, два і більше поверхів. Колони першого поверху встановлюють у стакани фундаментів, вивіряють і закріпляють так, як колони одноповерхових будівель. Колони наступних поверхів установлюють на торці розташованих нижче колон. 4...7 м заввишки здійснюють фрикційними захоплювачами. Монтувати сталеві колони можна на збірні або монолітні фундаменти із заздалегідь установленими в них болтами для кріплення колон. Процес монтажу колон складається з підготовки фундаментів, стропування , піднімання, наведення на опори або у стик, установлення, тимчасового закріплення, вивірення й остаточного закріплення в проектному положенні. Монтаж балок і ригелів. Перед монтажем підкранових і під кроквяних балок на місці розкладання перевіряють стан конструкцій, правильність установлення закладних деталей, наявність орієнтирних ривок, а також очищають закладні деталі й опорні частини колон від іржі. Монтаж балок і ригелів включає операції захоплення, піднімання, встановлення на опори або зведення у стик, вивірення і закріплення. Балки захоплюють дволітковими стропами і траверсами за петлі або тросовими захоплювачами з дистанційним керуванням. Для монтажу ригелів застосовують тросові стропи з місцевим або дистанційним розстропуванням подібно до залізобетонних балок. Для монтажу балок і ригелів монтажники використовують навісні. Переставні й пересувні риштування. Піднімання на риштування виконують за допомогою навішених на колони монтажних драбин. Монтаж ферм і балок перекриття і покриття виконують з попереднім розкладанням у прогоні будівлі або з транспортних засобів. Ферми до 24 м завдовжки доставляють у цілому вигляді, 30 м завдовжки і більше – окремими елементами, які укрупнюють на будівельному майданчику на спеціальних стендах. Монтаж ферм і балок допускається тільки після остаточного закріплення всіх розташованих нижче конструкцій. Металеві ферми монтують по одній або блоками. При установленні поодиноких ферм монтаж починають із зв’язувальної панелі. Першу ферму розкріплюють чотирма тимчасовими розчалками і після встановлення другої ферми монтують постійні в’язі. Кожну наступну ферму кріплять до раніше встановленої постійними або тимчасовими в’язями. Ферми вивіряють відразу після встановлення їх. Для встановлення ферм навішують риштування на змонтовані колони і на самі ферми вздовж нижнього пояса. Після вивірення й остаточного закріплення залізобетонних або металевих ферм на них укладають плити покриття. Плити покриття одноповерхових промислових будівель захоплюють багатовітковими стропами або траверсами. Монтаж плит по залізобетонних фермах виконують у першій чарунці прогону послідовно з одного краю прогону до другого, у наступних чарунках – від середини до країв. Монтаж плит перекриття і покриття каркасних будівель виконують після розмічання місць установлення їх і приварювання опорних столів. Монтаж починають з установлення розпірних плит, які розташовані між колонами, і приварювання їх до ригелів у чотирьох кутах. Потім монтують послідовно інші плити. Для монтажу плит перекриття і покриття крупнопанельних будівель, виготовлених касетним способом, у процесі подавання до місця укладання їх переводять з вертикального (транспортного) положення у горизонтальне (проектне), використовуючи вантажозахоплюючий пристрій з кантувачем – поліспаст з гідравлічним гальмом, на якому закріплена розчалка і блокова підвіска із стропами. Плити перекриття починають укладати першої плити по змонтованих сходах і площадках піднятися на перекриття і продовжити монтаж. Монтаж стінових панелей. Огороджувальні конструкції промислових каркасних будівель – це великі стінові панелі, які можуть бути самонесівними і навісними. Зовнішні стінові панелі каркасних будівель встановлюють після монтажу й остаточного закріплення в проектному положенні всіх конструкцій каркаса. Для організації монтажу зовнішніх стінових панелей одноповерхових промислових будівель стіни ділять на захватки, довжина яких дорівнює одному, двом чи кільком крокам колон. Панелі однієї захватки монтують з однієї стоянки крана на всю висоту будівлі. На практиці промислового будівництва широко застосовують монтаж огороджувальних стінових конструкцій елементами великого розміру вертикальної розрізки по всій висоті будівлі. Монтаж стінових панелей багатоповерхових будівель виконують поетапно після зведення і проектного закріплення несівних конструкцій на захватці або будівлі. Стінові панелі монтують тими самими кранами, що й каркас. Монтаж стінових панелей великопанельних без каркасних будівель здійснюють з транспортних засобів за погодинним графіком. При вільному монтажі під кожну панель установлюють фіксатори, між якими укладають шар цементного розчину. Під зовнішні стінові панелі крім розчину укладають ще герметизувальні і теплоізоляційні прокладки. Стропують панелі траверсами за дві або чотири точка. Монтаж зовнішніх стінових панелей починають з установлення панелі сходової клітки по осі найбільш віддаленої від крана. Продовжують монтаж за принципом замкнених чарунок, тобто послідовно монтують панелі зовнішніх, внутрішніх поперечних і повздовжних стін, а також перегородок, сходових площадок і сходів. Після остаточного вивірення панелей їх закріпляють у проектному положенні зварюванням закладних деталей, арматурних випусків або іншими кріпленнями. Металеві елементи захищають від корозії, а стики між панелями заповнюють бетоном. Монтаж великих блоків застосовують для зведення підземної і наземної частини будинку. Процес монтажу великих блоків складається з таких операцій: розстилання розчину, піднімання й установлення блока на місце, вивірення блока, заповнення вертикальних швів і порожнин між блоками. Монтаж перегородок одно- і багатоповерхових каркасних будівель виконують після установлення й остаточного закріплення несівних і огороджувальнихконструкцій, у великопанельних будинках – одночасно з монтажем стінових панелей. Монтаж ведуть з приоб’єктного складу, де перегородки зберігають у касетах. Панелі перегородок каркасно-панельних будинків монтують способом заведення їх під ригельні елементи. Панелі піднімають універсальною траверсою й опускають на перекриття, попередньо розмітивши рисками місця установлення їх. Для тимчасового кріплення панелі за ригель застосовують інвентарні затискачі. Сходові площадки та сходи монтують одночасно з конструкціями сходових кліток і стін. Установлення площадок і сходів у великопанельних і великоблокових будинках здійснюють у такій послідовності: розмічають місця установлення деталей, стропують деталі, підготовляють розчинові постіль, монтують сходові площадки і сходи за допомогою крана, вивіряють, замонолічують стики розчином, установлюють тимчасові огорожі сходів. Після вивірення положення сходів і площадок монтажний проріз замонолічують цементним розчином. Після закінченя монтажу сходів ставять тимчасову або постійну огорожу. Монтаж плит балкона виконують на захватці після зведення стін і укладання перекриття над розташованим нижче поверхом. Монтаж ведуть у такій послідовності: розмічають місця укладання плит, стропують, влаштовують розчинові постіль, укладають плити на місце, установлюють тимчасові кріплення, вивіряють положення плит, законопачують і зашпаровують стики розчином. Спочатку метром розмічають середину стіни в місці установлення балкону , а потім від неї відміряють і фіксують рисками положення плити балкона. На наступних поверхах положення рисок додатково контролюють по балкону розташованого нижче поверху, використовуючи для цього висок. Плити захоплюють стропом з чотирьох віток. Після установлення плити на місце її тимчасово закріплюють за допомогою інвентарних стояків або підкосів. Після вивірення остаточно закріплюють плити електрозварюванням закладних деталей. Знімають тимчасове кріплення тільки після закінчення монтажу великих стінових панелей наступного поверху.