- •2. Інженерне освоєння територій та екологія:
- •3. Загальні відомості про сейсмічні явища:
- •5. Методи проектних горизонталей:
- •6. Рельєф територій, схили місцевості:
- •7. Основна мета та завдання інженерної підготовки території:
- •8. Інженерна підготовка територій з карстом:
- •9. Метод профілів:
- •13. Завдання вертикального планування:
- •15. Метод позначок. Комбінований метод:
- •16. Економіка інженерного освоєння територій:
- •17. Проектування інженерної підготовки міських територій:
- •20. Стадії проектування інженерної підготовки міських територій:
- •21. Причини карсту та його характеристика:
- •23. Об’єми земляних робіт та баланс земляних мас:
- •25. Містобудівна оцінка природних умов:
- •1. Монтаж великопанельних будівель
- •6. Склад та структура процесу монтажу.
- •20. Розробка грунту скрепером.
- •13. Виробництво штукарних робіт.
- •18. Виробництво малярних та шпалерних робіт.
- •17. Монтаж колон, підкранових балок, ферм, плит покриття, стінових панелей.
- •11. СниПи. Продуктивність праці в будівництві.
- •2. Опалубні роботи.
- •4. Вибір монтажних механізмів.
- •5. Зведення кам’яних будівель.
- •7. Арматурні роботи.
- •8. Бетонні роботи.
- •9. Розробка грунту одноківшовими екскаваторами.
- •10. Дисципліна тбв. Продукція будівництва, будівельні процеси.
- •15. Проектування бмр, поб, пвр.
- •25. Визначення об’ємів робіт при плануванні майданчику
- •24. Визначення об’ємів робіт при розробці котлованів
- •16. Методи монтажу каркасів будинків.
- •19. Монтаж великоблокових будинків.
- •23. Просторові та часові параметри будівельних процесів.
- •14. Дорогі, вантажі, транспорт.
- •Урбаністика
- •1. Функціональне зонування території населе-них міст.
- •2. Екологічні фактори розвитку міста.
- •3. Мікрорайон - характеристика, основні особливості.
- •4. Сучасні проблеми в галузі реконструкції міст України, проблеми Кривбаса.
- •5. Особливості старої міської забудови.
- •6. Місто як продукт розвитку суспільства.
- •7. Основі управління розвитком міста.
- •8. Класифікація садово-паркових ландшафтів.
- •9. Основні положення для вибіру території для населених місць.
- •10. Архітектурно - ландшафтні засоби для оздоровлення міського середовища.
- •11. Три основні системи планування населених місць.
- •12. Проблеми великих міських агломерацій, зведення їх у системи ув’язаних населених пунктів.
- •14. Міські сади, сквери, бульвари, вулиці.
- •15. Формування комфортності середовища житлових районів та мікрорайонів.
- •17. Картограмі житлової забудови інсоляційного, шумового та аераційного режимів.
- •18. Вихідні припущення ландшафтного проектування.
- •20. Основні напрямки розробок планувальних схем міст, котрі підлягають реконструкції.
- •21. Основні поняття про ландшафти.
- •22. Міські та сільські парки культури та відпочинку.
- •23. Архітектурно - ландшафтна організація житлових районів та мікрорайонів.
- •24. Спеціалізовані парки.
- •25.Загальні положення про природні та антропогенні ландшафти.
3. Мікрорайон - характеристика, основні особливості.
Мікрорайон є структурною одиницею сельбища, пов'язаною з повсякденним обслуговуванням насе-лення. Мікрорайони розміщують в межах міжма-гістральних територій. Чисельність населення мікрорайонів складає 4-6 тис. мешканців в малих містах, 6-12 у великих і середніх, до 20 тис в крупних і найбільших містах. В деяких випадках передбачається формування житлових груп ( 2-3 тис.мешканців) з первинними пунктами обслуго-вування, а в багатоповерховій забудові – домів комплексів з первинним обслуговуванням.
У мікрорайоні розміщують дитячі установи і школу (з ділянкою 2-4 га залежно від місткості і містобудівних умов), суспільно - торгівельний центр (0,5-1,5 га).
Важливим чинником планувальної організації сельбища є розчленовування її на міжмагістральні житлові території мережею міських доріг. Житлові райони і мікрорайони формують відповідно до структури міжмагістральних територій.
Характерна динаміка уявлень про житловий комплекс. На визначеном етапі житловий комплекс ототожнювався з поняттям кварталу, потім – мікрорайону. У теперішній час його трактування ширше і відноситься до житлових утворень різної величини, часто він розуміється як міжмагістральна територія що включає декілька мікрорайонів.
Ділення сельбищної території проводять по при-родних і штучних планувальних межах. ці межі у вигляді річок, ярів, крупних зелених масивів, введень залізниць і автострад розчленовують сельбищну територію великих і крупних міст на відособлені зони, забудова яких і утворює крупні житлові масиви – сельбищні райони.
На території мікрорайону розміщують крупні комплекси житлових будівель, а між ними або в безпосередньому зв'язку з ними розміщують різні установи (державного управління, культурно - освітні, торгівельні, лікарняні, спортивні), масиви зелених насаджень, міські вулиці і площі.
Мікрорайони організують за принципом набли-ження до житла тих установ обслуговування, якими населення користується щодня з радіусом їх дії 500м. Цей радіус і визначає площу і чисельність населення мікрорайонів, яке приймається 6-12 тис. людей при 5-ти поверховії забудови, до 18 тис. чоловік - при змішаній забудові з будинками підвищеної поверховості. Мікрорайони розмежовують житлови-ми і магістральними вулицями районного значення. Кількість мікрорайонів, що входять до складу житлового району, залежить від розмірів і місцевих умов останнього. Залежно від конкретної плануваль-ної ситуації житловий район проектують або у виг-ляді групи мікрорайонів з населенням в 6-8 тис. чоловік кожен, або у вигляді єдиної території (укруп-нений мікрорайон) з населенням до 25-35тис. чоловік.
Планувальна структура мікрорайону складається з окремих груп житлових будинків з населенням 2-4 тис. чоловік в кожній.
Житлові райони, мікрорайони забудовують будівлями різного призначення і експлуатаційного режиму, тому необхідно дотримувати зонування території:
-житлова, на якій розміщують житлові будинки з озелененими дворами і зеленими смугами між червоною лінією і лінією забудови;
-шкільна; -дитячих установ;
-мікрорайонного і районного саду із спортивними майданчиками;
-культурно-побутових установ (центри житлового району і мікрорайонів)
-господарча, на якій розміщують гаражі для машин індивідуальних власників, госпблок , котельну.
Ці зони відокремлюють одна від одної зеленими смугами рядових посадок чагарників або дерев.
Мікрорайон міста є його архітектурно – просто-ровою основою. Саме тут розв'язуються головні функціональні і архітектурно – композиційні проб-леми містобудування, проблеми організації мате-ріального середовища для життя людини. Тому при проектуванні міста для району вибирають кращі за природними умовами території, які повинні бути добре інсольовані, і провітрювані і повинні включати достатні зелені масиви і водні простори.