1.4. Стандарти факсимільного зв'язку на базі ip

Передача факсів в IР телефонії здійснюється також за допомогою шлюзів. Деякі шлюзи можуть ухвалювати або тільки мовні сигнали, або тільки факсимільні. Більш складні обладнання підтримують обоє типу сигналів, автоматично визначав тип сигналу, що зробив, і на підставі цього роблять його обробку. Існують також факсапарати (IР-факси), які можна підключати безпосередньо в мережу IP. Основними стандартами для передачі факсів в ІР телефонії є рекомендації Т.37 і Т.38. Вони визначають два способи передачі: у реальному часі (Т.38) і у вигляді вкладень в електронну пошту (Т.37) Перший спосіб по функціональності схожий на традиційний факсимільний зв'язок. У другому випадку відправник посилає документ на найближчий до нього шлюз, де розпізнаються факc-сигнали, ініціюється факс-з'єднання. Шлюз одержує й зберігає цей документ, який направляється на шлюз, найближчий до одержувача. Там ініціюється друге факсовое з'єднання для доставки повідомлення адресатові. У такий спосіб передача факсів зводиться до доставки із проміжним зберіганням, тому що між шлюзами зображення фасів передаються у вигляді вкладень в електронну пошту. До недоліків цього методу ставиться застосування всього одного методу стиску, що обмежує можливості економії пропускної здатності. Передача факсів по стандарту Т.38 в ІР мережах може здійснюватися як поверх протоколу TCP, так і UDP.

1.5. Аналіз параметрів якості надання послуг у мережах з комутацією пакетів

Під час передавання інформації у вигляді пакетів прийнято якість обслуговування визначати за такими основними показниками:

• затримка під час передавання інформації - тривалість передавання інформації від джерела до одержувача. Причини виникнення затримки:

1. Пакетизація - залежить від типу трафіку.

2. Транспортування (обробка у вузлах мережі) - залежить від типу трафіку.

3. Затримка в приймальному буфері - залежить від типу трафіку.

4. Розповсюдження сигналу - не залежить від типу трафіку.

5. Вплив мережі.

6. Алгоритм кодування.

Отже, значення середньої затримки залежить від трафіку і доступних мережевих ресурсів, зокрема, від пропускної здатності. Зростання навантаження і зменшення наявних мережевих ресурсів призводить до зростання черг у вузлах мережі і, як наслідок - до збільшення середніх затримок доставки пакетів.

Якщо завантаження мережі незначне, маршрутизатори та комутатори опрацьовують пакети практично миттєво, але у разі зростання навантаження черги на опрацювання зростають, що і стає причиною затримок. Чим більше маршрутизаторів та комутаторів є на шляху пакета до кінцевого пункту, тим більше запізнення та більша варіація цієї тривалості запізнення, тобто джитер. Також причиною затримок може стати кодек, оскільки більшість сучасних алгоритмів кодування орієнтовані на пакетне передавання відліків, а це свою чергою призводить до певної, хоч і невеликої, затримки. Тим більше, що для ефективної роботи кодеку потрібно аналізувати вхідну інформацію, обсяг якої перевищує обсяг одного пакета.

Варіація затримки (джитер) - різниця між абсолютною затримкою пакета й нормо­ваною. Причини виникнення джитера:

1. Варіації довжин черг у вузлах мережі.

2. Варіації тривалості опрацювання пакетів.

3. Кількість мережевих пристроїв (комутаторів, маршрутизаторів).

Джитер пакета проявляється в тому, що послідовні пакети прибувають до одержувача в нерегулярні моменти часу. Термін “варіація затримки” використовується для позначення випадкових змін між моментами надходження послідовних пакетів у приймач. У системах ІР телефонії це, наприклад, призводить до спотворень звуку і, в результаті, до того, що мова стає нерозбірливою. Джитер може бути зумовлений різними причинами, зокрема: варіації довжин черг у вузлах мережі, варіації часу опрацювання пакетів, які надходять до пункту призначення з порушенням послідовності їх на стороні передавання, наявність у мережі трафіку даних, що конкурує з трафіком реального масштабу часу під час доступу до загальних ресурсів. Коли моменти прибуття пакетів реального часу в пункт призначення стають нерегулярними, це зумовлює спотворення звукового чи відеосигналу і за великих значень джитеру, що перевищують кілька десятків мілісекунд, сприйняття послуги стає незадовільним.

Відсоток втрачених пакетів - відношення втрачених до загальної кількості переданих пакетів.

Причини появи втрати пакетів:

• зростання черг у вузлах мережі;

• перевантаження мережі;

• пошкодження пакетів під час проходження каналом зв’язку.

У мережах ІР втрати пакетів виникають тоді, коли значення затримок під час передавання пакетів перевищує нормоване значення. Якщо пакети втрачаються, то під час передавання даних можливе їх повторне передавання за запитом приймальної сторони у разі використання протоколу ТСР, для даних реального масштабу часу застосовують протокол негарантованого доручення БР. Серед причин, що спричиняють втрати пакетів, необхідно відзначити зростання черг у вузлах мережі, що виникають при перевантаженнях. У разі перевантаження мережі черги в комутаторах і маршрутизаторах швидко зростають. Якщо перевантаження зберігається протягом тривалого часу, відбувається переповнення буферів, і пакети втрачаються. Повторне передавання збільшує затримку, і тому при пакетному передаванні мови, прийняті з помилками пакети відкидаються. Втрати мовних пакетів не повинні перевищувати 1 % в середньому на доволі великому інтервалі часу (протягом місяця). У разі великих значень коефіцієнта втрат у відновленому на приймальній стороні мовленні виникають розриви.

Ємність каналу зв'язку - реальна кількість ресурсів,що достатні для користувача на певному шляху передавання даних;

Пропускна здатність - максимальна швидкість каналу на ділянці мережі.

Коли вимоги до якості обслуговування задані (наприклад, в угоді про рівень сервісу), то постає питання вибору структурно-функціональних параметрів вузлів мережі. Підхід до розв’язування такої задачі запропоновано в роботі.