- •I. Загальні основи педагогіки
- •1. Предмет і завдання педагогіки, її основні категорії, їх сутність.
- •2.Роль Духновича, Грінченка, Ушинського у розвитку нац.Пед.Думки
- •3. Мета, характер, ідеал національного виховання. Укр.Нар.Пед-ка про мету вих-ня
- •4. Основні напрямки всебічного розвитку особистості
- •5. Методологія та методи н-п дослідження. Їх елементи (етапи)
- •6. Поняття про розвиток і формування ос-сті.
- •7. Діяльність, активність і спілкування як чинники розвитку особистості
- •8. Вікова періодизація розвитку школяра
- •12. Особливості системи освіти в провідних країнах світу
- •II. Теорія виховання
- •1,2. Сутність виховання, його мета. Завдання складових частин всебічного, гармонійного розвитку особистості.
- •3. Самовиховання, його сутність, умови, етапи, прийоми реалізації
- •4. Закономірності виховання їх характеристика.
- •5. Принципи національного виховання. Їх характеристика.
- •6. Сутність методів, прийомів і засобів виховання.
- •7. Методи формування свідомості особистості
- •9. Характеристика методів стимулювання поведінки і діяльності вихованців. А.С. Макаренко і в.О. Сухомлинський про місце і роль покарань і заохочень у системі виховання.
- •10. Методи контролю та аналізу рівня вихованості.
- •11. Розумове виховання. Формування наукового світогляду
- •12. Завдання і зміст морального виховання. Шляхи і засоби морального виховання.
- •12А. Завдання, шляхи та засоби трудового виховання. Ідея трудового виховання в історії розвитку педагогіки і шкільництва.
- •13. Завдання, шляхи та засоби естетичного виховання.
- •14. Завдання, шляхи та засоби фізичного виховання.
- •15. Колектив і його роль у вихованні школярів. Ознаки колективу. Стадії розвитку колективу.
- •16. Діалектика розвитку колективу. А.С. Макаренко і в.О. Сухомлинський про особливості виховання особистості в колективі.
- •16. Розвиток дитячого колективу
- •17. Дитячі та юнацькі організації
- •18. Участь сім'ї і громадськості в організації дозвілля школярів
- •19. Позашкільні навчально-виховні заклади
- •20. Місце і роль сім’ї у вихованні дітей. Функції сім’ї у вихованні дітей.
- •21. Принципи сумісної роботи педагогів і батьків
- •22. Стилі стосунків між батьками і дітьми (за Макаренко - батьківський авторитет)
- •III. Теорія навчання
- •1. Сутність навчання, його методологічна основа, рушійні сили процесу навчання.
- •2. Функції та мотиви навчання. Типи навчання, їх характеристика.
- •3,4. Процес навчання та Учіння.
- •5. Викладання як діяльність учителя. Структура діяльності вчителя в навчальному процесі
- •6. Принципи навчання, наукові засади їх становлення в історії розвитку.
- •7. Принцип систематичності і послідовності.
- •8. Принцип науковості та доступності навчання
- •9. Принцип наочності навчання
- •10. Принцип активності та свідомості у навчанні
- •13. Взаємозв'язок загальної, політехнічної і професійної освіти
- •14. Навчальні програми
- •15. Навчальні підручники і посібники. Вимоги до них. Проблема створення електронних джерел
- •16. Навчальні плани
- •17. Сутність методів, прийомів і засобів навчання. Підходи до класифікації методів навчання.
- •18. Характеристика методів організації навчально-пізнавальної діяльності
- •19. Методи стимулювання навчальної діяльності учнів
- •20. Методи контролю і самоконтролю у навчанні
- •21. Організаційні форми навчання. Типологія уроків
- •22. Урок, як форма організації навчання. Вимоги до уроку. Структура уроку
- •23. Класно-урочна система. Історія виникнення та сучасний стан
- •24. Структура уроків в залежності від дидактичної мети
- •25. Домашня навчальна робота. Види д/з.
- •26. Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів. 12-бальна система оцінювання
- •27. Нетрадиційні кроки, їх характеристика
- •28. Поняття контролю. Методи і форми контролю. Ф-ії контролю
- •29. Види навчання. Їх характеристика
- •30. Нові технології навчання
- •IV.Школознавство
- •1,2. Предмет школознавства. Принципи управління освітою
- •3. Управління. Ф-ії, методи та принципи управління освітою.
- •5. Структура органів управління освітою
- •6. Керівництво навчально-виховною роботою школи
- •7. Планування роботи школи. Перспективне. Річне. Поточне
- •8. Педагогічна та громадська ради.
- •9. Методична робота в школі. Її напрямки
- •10. Основні форми методичної роботи в школі
- •11. Передовий педагогічний досвід. Вивчення, узагальнення і поширення
- •12. Структура діяльності вчителя як засіб підвищення професійної майстерності.
22. Стилі стосунків між батьками і дітьми (за Макаренко - батьківський авторитет)
Сім'я є природним середовищем первинної соціалізації дитини, джерелом її матеріальної та емоційної підтримки, засобом збереження і передання культурних цінностей від покоління до покоління. З появою дитини на світ сім'я покликана готувати її до життя і практичної діяльності, забезпечити раціональну організацію її життя, допомогти засвоїти позитивний досвід старших поколінь, набути власного досвіду поведінки й діяльності. Оскільки метою виховання підростаючого покоління є формування всебічно розвиненої особистості, сім'я, як і школа, здійснює моральне, розумове, трудове, естетичне і фізичне виховання.
Успіх сімейного виховання залежить від організації домашнього побуту, традицій сімейного життя: порядку в сімейному господарстві, залучення дітей до розподілу бюджету сім'ї, загального режиму дня, визначення для кожного робочого місця, зокрема для навчальних занять, дотримання сімейних правил (кожна річ має своє місце, прийшов з прогулянки – помий руки тощо). Домашній затишок облагороджує дітей.
Провідну роль у сімейному вихованні відіграє мати. Саме вона найсильніше впливає на дітей, особливо в сфері духовно-морального виховання. Діти, які виростають без материнського тепла і ласки, похмурі, як правило, замкнені, злостиві, вперті. Не меншим є й вплив батька, особливо коли йдеться про виховання хлопчиків. Реалізувати свої виховні функції батько і мати можуть лише за умови, що вони є справжнім авторитетом для дітей. «Ваша власна поведінка, – писав А. Макаренко, звертаючись до батьків, – вирішальна річ. Не думайте, що ви виховуєте дитину тільки тоді, коли з нею розмовляєте, або повчаєте її, або наказуєте їй. Ви виховуєте її в кожен момент вашого життя, навіть тоді, коли вас немає дома. Як ви одягаєтеся, як ви розмовляєте з іншими людьми і про інших людей, як ви радієте або сумуєте, як ви поводитеся з друзями і ворогами, як ви смієтесь, читаєте газету – все це має для дитини велике значення. Найменші зміни в тоні дитина бачить або відчуває, всі повороти вашої думки доходять до неї невидимими шляхами, ви їх не помічаєте. А якщо вдома ви грубі або хвастливі, або ви пиячите, а ще гірше, якщо ви ображаєте матір, вам уже не треба думати про виховання: ви вже виховуєте своїх дітей і виховуєте погано, і ніякі найкращі поради й методи вам не допоможуть».
У праці «Про батьківський авторитет» А. Макаренко наводить приклади таких видів негативного авторитету батьків: «авторитет придушення», який ґрунтується на примусі, залякуванні, спричинюючи формування у дітей брехливості, жорстокості, агресивності; «авторитет віддалі» – батьки намагаються тримати дітей на відстані від себе, розмовляють з ними зверхньо, холодно; «авторитет чванства», коли батьки вихваляються своєю винятковістю, принижуючи при цьому своїх колег чи опонентів; «авторитет педантизму» – батьки вимагають кожне мовлене ними слово вважати наказом, карають за найменшу провину; «авторитет резонерства» – батьки вдаються до моралізування з будь-якого приводу; «авторитет любові» –усепрощення, надмірні пестощі; «авторитет доброти» – батьки в усьому поступаються дітям, готові на будь-які жертви, аби їм було добре; «авторитет дружби» – відповідна поведінка дитини чи дії оплачуються подарунками, обіцянками. Цим не вичерпується перелік фальшивих авторитетів у сімейному вихованні.