24.Розкрийте суть боротьби запор козак проти турків і татар в сер16-перш чверті 17ст.Дайте оцінку діяльності п.Сагайдачного

З розвитком Запорозької Січі активного наступального характеру набирає боротьба проти турецько-татарської агресії. Козаки не тільки давали відсіч навалам татарських орд і турецьких військ в Україну, але й самі наприкінці 16 ст. розгорнули наступ на володіння султанської Туреччини та її васала -Кримського ханства, намагаючись перенести військові дії на територію ворога.. Збройні сили Оттоманської Порти належали тоді до числа найсильніших армій світу, мали репутацію "непереможних". Включаючи у свої агресивні плани загарбання України, султанська Туреччина викликала та підтримувала постійні руйнівні напади орд Кримського ханства.

Проти такої супердержави, яка загрожувала всьому європейському розвиткові експансією, а українському народові - геноцидом, цілковитого фізичним знищенням, козаки розгорнули справжню війну. Стратегію цієї війни розробив Петро Сагайдачний.Петро Сагайдачний організував і особисто керував суходільними і морськими походами на володіння султанської Туреччини і Кримського ханства.Петро Сагайдачний розробив та вдосконалив також і тактику морського бою, що було значним внеском у розвиток українського воєнного мистецтва.Історики назвали ці морські козацькі експедиції, керовані Петром Сагайдачним, Добою героїчних походів.Проте козакам Сагайдачного 1621 року довелося воювати разом з польським військом проти могутнього ворога як Польщі, так і України -Османської імперії. До козаків звернувся польський король із проханням приєднатися до польського війська, яке після цецорського розгрому турецькою армією в 1620 р. опинилося в безвихідному становищі. Султанська Туреччина, вирішивши завоювати Польщу, почала збирати чималі сили.Упродовж усієї Хотинської війни козаки приймали на себе основний тягар турецьких атак. Хотинська війна - це був вінець полководницької діяльності Петра Конашевич-Сагайдачного, зростання його авторитету в Європі, визнання воєнного генія українського козацького гетьмана.

25.Охарактер. Стан укр. Культури у 2пол.16-17ст.

Кожен народ, створюючи власну національну культуру, тим самим робить внесок у світову культуру.Щорічні напади татарських орд негативно позначилися на економічному і культурному розвитку України. У XVI ст. Україна вступи­ла руїною. Люблінська унія (1569 р.) остаточно узаконила політику національного, релігійного й соціального гноблен­ня українського народу, що в свою чергу спричинило від­критий протест українського населення. Вищі класи почали підпадати під польські впливи. Українці вже в XVII ст. мали свою вищу школу, яка здобула визнання у всьому слов'янському світі, демон­струвала зв'язок української культури із західноєвропейсь­кою, сприйняла ідеї гуманізму, Реформації і Просвітницт­ва, стала віддзеркаленням демократизму українського сус­пільства та здійснила величезний вклад у справу формування української еліти. У 16-17 ст. церковній архітектурі ще зберігав вплив візантійсько-руський тип. В українській культурі перехрещувалися впливи культур Сходу і Заходу, ідей Відродження, гуманізму і Реформації. Ці впли­ви знайшли в Україні сприятливе підґрунтя в умовах запек­лої боротьби за національну державність. Визвольна війна (1648—1654) змінила не тільки полі­тичний статус України, але й основи культурного розвитку суспільства. В нових умовах культура розвивалася під охо­роною держави.