31.Висвіт осн моменти боротьби за владу в Укр після смерті б.Хмельницького.Дайте оцін діяльн гетьмана і.Виговського

Драматично розвивалися події відразу ж після смерті Б. Хмельницького. Незадовго до своєї кончини гетьман заручився рішенням козацької старшини проголосити його наступником сина Юрія, якому незабаром мало виповнитися лише 16 років. Обіцяну гетьманську булаву він одержав. Проте дуже швидко з'ясувалося, що за таких складних внутрішніх і зовнішньополітичних умов Юрій не здатний виконувати функції керівника держави і війська. Тому він зрікся гетьманської булави і поїхав до Києва на навчання.Незабаром гетьманська булава, за рішенням Корсунської ради, у жовтні 1657 р. перейшла до рук І. Виговського, генеральний писарь. Перші ускладнення почалися з того, що не вся козацька старшина підтримала І.Виговського через його пропольсйку орієнтацію. Він намагався спиратися на шляхетство, яке було панівним класом у довоєнний період. Як наслідок, новий гетьман необачно став на шлях ігнорування провідної ролі козацтва в тогочасному суспільстві. Невдоволення викликала явна пропольська орієнтація гетьмана у зовнішній політиці.У вересні 1658 р. підписує Гадяцький договір з польським урядом, в якій Україна стає третім членом федерації Речі Посполитої. Також договір передбачав відновлення адмін.-територ. Устрою, відновл-ня повинностей укр. селянства. У 1659р зрікається булави і виїдає до Польщі. У вересні 1659 р. новим гетьманом козацька рада знов обрала Ю.Хмельницького (1659-63). Були відновлені стосунки з Москвою, і незабаром новий гетьман підписав з представниками російського уряду Переяславські статті, які здебільшого, за деякими винятками, відтворювали договір 1654р. Але слабкий і недалекоглядний політик Ю, Хмельницький став пішаком у руках різних старшинських угруповань. Зокрема, у жовтні 1660 р. на Правобережній Україні, коли козачі полки разом з 20-тисячною російською армією В. Шереметьєва вели тяжкі бої з поляками, Ю.Хмельницький підписав з представниками Речі Посполитої Слободищенський трактат, ініціаторм якого був І. Виговський. За дією угодою українські землі мали повернутися до Польщі на правах автономії. Україна при цьому позбавлялася політичної незалежності та права зовнішньополітичних зносин., Ю. Хмельницький у 1663 р. зрікся гетьманської булави і постригся в ченці.На Правобежній Україні, яка вже була повністю окупована поляками, гетьманом обрали П.Тетерю (1663-1665). Одночасно лівобережне козацтво, обрало наказним гетьманом Я. Сомка. А незабаром у червні 1663 р. на "чорній раді" (за участю селян і рядових козаків) у Ніжині гетьманом обирають І.Брюховецького (1663-1668). Так завершився невеликий за часом (1648-1663) перший період існування Гетьманщини.

33.З»ясуйте обставини скликання і рішення «чорної ради» в Ніжині 1663р.Дайте оцінку діяльності і.Брюховецького

17-18 червня 1663 р. в Ніжині відбулася «Чорна рада» (за участю «черні» — козацької голоти) українського та запорізького козацтва для обрання гетьмана Лівобережної України, на якій були присутні понад 40 тис. козаків з усієї України. Під час обрання гетьмана відбулися масові сутички між прихильниками претендентів. Перемогу здобув Іван Брюховецький. Чорна рада  — загальна козацька рада, — збиралася для вирішення стратегічних питань, коли між старшинами не було одностайності. Найбільш відома чорна рада, за негативними наслідками, яка відбулася 17-18 (27-28 червня) 1663 року на  околицях  Ніжина. Рада була скликана для обрання гетьмана  Лівобережної України. Участь у чорній раді взяли не тільки козаки, але й  селяни  та міщани — «чернь», які також мали право голосу. Кошовий  Іван Брюховецький, обіцяючи зменшити податки та видаючи себе за захисника інтересів народу, зумів отримати підтримку серед бідних верств українського населення. Під час чорної ради Брюховецький, кандидатуру якого підтримував і царський уряд сподіваючись з його допомогою зміцнити свої позиції в Україні, домігся обрання його гетьманом.  Iван Брюховецький владолюбна людина, яка заради гетьманської посади певний час зневажала інтересами народу, дозволивши поглибити підлеглість Москві навіть у внутрішніх, повсякденних питаннях. Вважається, що за таке ставлення та постійні інтриги з козаками та Москвою народ відплатив йому його ж монетою.Його час пов'язується також з початком явища занепаду українського життя у другої половині XVII ст. внаслідок широкої громадянської війни (Руїна).