39.Розк причини і суть відновл Гетьманщини у сер 18ст. Дайте оцінку діяльн к.Розумовського

Зміна політики російського уряду щодо України настала пiсля зведення на престол цариці Єлизавети (1741-1761). На формування її проукраїнських нacтpoїв великий вплив справив О. Розумовський. Лише у 1750 р. царський уряд, зважаючи на різні об­ставини, відновив гетьманство. Новим гетьманом України було призначено молодшого брата фаворита цариці Кирила Розумовського (1750-1764). вища влада перейшла до ради старшини на чолi з гетьманом. До її складу входили члени Генеральної військової канцелярії та Генерального вiйськовогo суду. У 1760 р. вiн же видав універсал про заборону залежним селянам переходити від одного пана до іншого. Заборонялося заарештовувати українцiв, кpiм карних злочинців, без спеціального на те гетьманського дозволу. Протягом 1760- 1763 рр. гетьманське управління здійснило судову реформу. Її суть полягала в поверненні до старої судової системи, що існувала до революції 1648 р. Територія Гетьманщини поділялась на 20 судових повітів. Таким чином, за гетьманування Розумовського було вiдновлено й удосконалено головнi атрибути автономної Української держави. Але її дальший розвиток був неможливим в умовах централiстських устремлiнь Росiйської iмперiї. Відновлення гетьманства спричинило неабиякий спротив правлячих кiл Росії.Було проведено модернізацію війська-удосконалено артилерію.Прихід Катерини2 змінив ситуацію-втрата гетьманом булави.

40.Розкр причини та наслідки остаточної ліквідації Гетьманщини та зруйнування Запор Січі, яке її місце в істор Укр?

З приходом до влади в Росії Катерини II (1762–1796) було завершено справу, розпочату в Україні Петром I по остаточній ліквідації української автономії.

Нова імператорка Катерина II, прагнучи уніфікації та централізації державного управління, у 1764 р. після звернення К. Розумовського з проханням запровадження спадкового гетьманства в Україні та розширення його прав викликала його в Петербург і примусила подати рапорт про відставку. 10 листопада 1764 р. імператриця видала указ про ліквідацію інституту гетьманства в Україні. Уся повнота влади зосередилась у руках президента Другої Малоросійської колегії (1764–1786 рр.) генерал-губернатора П. Румянцева. Було взято жорсткий курс на централізацію та русифікацію Після ліквідації гетьманства осередком формування політичної свідомості українського населення, реальною перешкодою залишилась Запорізька Січ. Але поки йшла боротьба з Туреччиною за Причорномор’я і Крим, в якій активну участь брали запорізькі козаки, російський царизм змушений був терпіти „запорозьку вольницю“.

У 1775 р. за наказом Катерини зруйновано Запорізьку Січ.Основні причини ліквідації Запорозької Січі були такими:■    Несумісність республіканського устрою Січі з імперськими  порядками. ■    Побоювання можливого союзу Нової Січі з Кримським ханством для спільної боротьби з імперією. ■    Висока ймовірність унезалежнення Запорожжя.■    Недоцільність існування в межах імперії державного утворення зі своєю митною системою, що перешкоджало вільному доступу до Чорного моря. ■    Загроза того, що Запорожжя може знову стати осередком національно-визвольної боротьби українців.■ Перетворення Запорожжя з його гаслом «Утікачів не видавати» на загрозу для розвитку кріпосницького господарства імперії

44.Охарактер соц.-екон розвит Укр у пер пол. 19ст

У цей період у суспільно-економічному житті продовжували панувати кріпосницькі відношення. Поміщикам належало біля 70% усієї землі і 60% від загальної чисельності селян. Засноване на феодально-кріпосницькій системі, сільське господарство було малопродуктивним. Поміщик мав право продати селянина, відібрати майно, худоба. Помітно зросла роль в економіці важкої промисловості. Огромную роль грали ярмарки. Наявність широкої мережі ярмарків, торгів і базарів, великий товарообіг, постійна торгівля в містах - усе це говорило про зростання товарно-грошових відношень, поглибленні суспільного поділу праці, підриві основ кріпосницької системи. Процес розкладання феодально-кріпосницької системи в першій половині. XIX в. приймав більш інтенсивні форми, чим раніш. Продуктивні сили, що розвиваються, входили в конфлікт із відсталими виробничими відношеннями. Основне протиріччя - протиборство двох социальных' систем - відживаючої кріпосницької, що базувалася на натуральному веденні господарства, прикріпленні селянина до землі і його особистої залежності від поміщика і нової - капіталістичної, що визрівала під спудом панування феодалізму і базувалася на товарному виробництві, використанні вільнонайманої праці і машинної техніки, зосередженні засобів виробництва в руках капіталістів.