22. Дати характеристику машинобудуванню світу

Машинобудування - система взаємозв'язаних галузей, що виробляють машини і устаткування, і тим забезпечують технічне переоснащення всього господарства, задовольняють споживчий попит населення на різноманітні апарати та прилади побутового призначення, створюють економічний та оборонний потенціал окремих країн. Особливо важливим є внесок машинобудування в прискорення темпів НТР, інтенсифікацію економічного розвитку та підвищення продуктивності праці як за рахунок постійного технічного прогресу в самій галузі, так і з» рахунок забезпечення всіх галузей господарства найновішими знаряддями праці' Для машинобудування характерні особливо велика складність і розгалуженість внутрішньогалузевої структури, широкий асортимент продукції, активна участь У територіальному та міжнародному поділі праці.

У промисловості економічно розвинутих країн на машинобудування, як правй ло, припадає 25-40 % вартості виробленої промислової продукції. Недостатній розвиток машинобудування в країні навіть з високими показниками розвитку інших промислових виробництв - структурний недолік. Усі численні машинобудівні виробництва групують у кілька галузевих об'єднань. Основними з-поміж них є за гальне машинобудування (промислове устаткування, верстати, сільськогосподарські машини та ін.), транспортне машинобудування (автомобілі, літаки, кораблі, рухомий склад залізничного транспорту тощо), електротехнічне й електрон не машинобудування (всі види електроустаткування, різноманітна електронна aпаратура тощо). Дещо поступається цим галузям машинобудування з точної механіки оптики. Особливий сектор становить військове машинобудування. З машинобудуванням тісно пов'язана металообробна промисловість (металоконструкції, побудові вироби тощо) і різноманітні машиноремонтні підприємства. Сучасні тенденції машинобудування пов'язані із значним збільшенням обсягів досліджень та зростанням виробництва в таких наукоємних галузях, як радіоелектроніка, приладобудування, виробництво ЕОМ, офісного устаткування, сучасних засобів зв'язку, роботів, авіакосмічних комплексів.

у світовому машинобудуванні тільки перша десятка країн спроможна виробляти всю номенклатуру машинобудівної продукції. Це США, Японія, Росія, ФРН, Ве­ликобританія та Франція, а також, якоюсь мірою Китай, Канада, Італія та Україна, їх сумарна частка у випуску продукції становить близько 3/4 світового показника, частка машинобудування в структурі промисловості коливається від 25 % (Китай) до 40 % (Японія) за кількістю зайнятих та вартістю виробництва. Машинобудівні фірми саме цих країн - основні лідери світового науково-технічного прогресу.

23. Дати характеристику лісовій та деревообробній промисловості світу

Лісова і деревообробна промисловість - сукупність галузей, які здійснюють заготівлю, комплексну механічну і хімічну обробку та переробку деревини. З огляду на це, лісопромисловий комплекс включає лісозаготівельну, деревообробну (лісопильну, виробництво меблів, фанери тощо), целюлозно-паперову (виробництво целюлози, паперу, картону та ін.) і лісохімічну (виробництво деревного вугілля, метилового спирту, розчинів тощо) промисловість.

Вологі тропічні широколисті ліси дають зараз майже 50 % деревини, що заготовляється у світі. При цьому в загальній масі використовуваної деревини 55 % припадає на хвойні і 45 % - на листяні породи. Хвойні ліси — це джерело деревини "м'якої", а широколисті — "твердої".

Запаси деревини світу оцінені спеціалістами у 143 млрд м3. Щорічно у світі заготовляється близько 3,5 млрд м3 деревини, а обсяги лісозаготівель при цьому зростають на 50 млн м3. Отже, запаси лісу обмежені, а темпи вирубування зростають. Щороку Земля втрачає 12 млн гектарів лісів. Якщо така тенденція збережеться, то вже через півстоліття на земній кулі не залишиться лісів природного походження.

Характер сировини лісозаготівельної промисловості за останні десятиріччя докорінно змінився. Розширені плантаційні насадження, які замінили природні лісові масиви. Завдяки цьому тепер хвойною деревиною себе забезпечують Німеччина, Франція, Італія, Японія. До штучних насаджень приступили навіть Бразилія і Австралія.

Великими лісозаготівельними країнами є Канада і США. Близько 20 % світового обсягу заготовленої деревини припадає на Росію. Широкомасштабні лісозаготівлі ведуться також у країнах, що розвиваються.

Разом із тим за останнє десятиріччя географія лісозаготівель змінилась. Відомі на весь світ постачальники деревини, зокрема Скандинавські країни, нині імпортують ділову деревину, у тому числі тропічну. Наприклад, Норвегія освоює переробку евкаліпту. Адже у світі існує високий попит на тропічну кольорову сировину (деревину), яку широко використовують для меблевої промисловості і внутрішніх оздоблювальних робіт.

Важливим етапом використання деревини вважається її механічна переробка, зокрема виробництво пиломатеріалів. Щорічно у світі виробляється 500 млн м3 пиломатеріалів. У першу десятку країн, що найбільше виробляють пиломатеріалів, входять США, Канада, Росія, Японія, Китай, Бразилія, Індія, Німеччина, Франція, Швеція.

За масштабами хімічної переробки деревини лідирують дві країни - США і Канада. Вони посідають перші два місця у світі, виробляючи разом половину целюлози (близько 80 млн т). Провідні позиції мають також Японія, Швеція, Фінляндія, Китай, Росія, Бразилія. Так само США є світовим лідером і щодо загального виробництва паперу і картону, а їхні найближчі конкуренти - Японія і Китай. Утім, якщо здійснити перерахунок на одного мешканця, то на першому місці за кількістю виробництва паперу і картону перебувають Фінляндія, Швеція і Канада.

Головними експортерами та імпортерами лісовоі і лісопаперової продукції були і залишаються економічно розвинуті країни.