- •11Внесок Дж. М. Кейнса у розвиток кількісної теорії грошей.
- •15.Маса грошей, що обслуговує грошовий оборот. Грошові агрегати.
- •18.Інституційна модель ринку грошей.
- •12.Монетаристська версія кількісної теорії грошей.
- •14. Грошові потоки
- •13Поняття грошового обороту, суб’єкти, структура.
- •17.Суть грошового ринку
- •16.Регулювання маси грошей в обігу
- •21. Пропозиція грошей.
- •19.Економічна структура грошового ринку
- •20.Попит на гроші
- •22. Рівновага на ринку грошей.
- •56.Міжнародні та регіональні валютно-кредитні та фінансові організації
- •27. Державне регулювання грошового обороту, методи здійснення.
- •57.Роль мвф і Світового банку у функціонуванні сучасної світової валютної системи.
- •23. Суть грошової системи та її елементи.
- •38. Сутність та призначення фінансового посередництва.
- •58.Банк міжнародних розрахунків (бмр), його функції та основні напрямки діяльності
- •59.Роль регіональних валютно-кредитних організацій
- •30. Особливості інфляції в Україні.
- •60Участь України в діяльності міжнародних та регіональних валютно-кредитних організацій
- •24. Типи грошових систем, їх еволюція.
- •25. Грошова система України.
- •26. Фіскально-бюджетна й грошово-кредитна політика в системі державного регулювання ринкової економіки.
- •28. Інфляція: суть, види, причини та наслідки.
- •29. Теорії інфляції.
- •39.Основні види спеціалізованих фінансово-кредитних установ.
- •41. Проблеми розвитку фінансових посередників в Україні.
- •42. Поняття банківської системи.
- •43. Центральні банки, їх походження, призначення та функції.
- •44. Статус та функції нбу.
- •45. Грошово-кредитна політика нбу.
- •31.Поняття, цілі та види грошових реформ.
- •32.Необхідність і сутність кредиту.
- •33.Функції кредиту
- •34.Форми та види кредиту.
- •35. Плата за кредит, гарантії повернення кредиту.
- •36. Розвитоккредитнихвідносин в економіціУкраїни.
- •40.Міжбанківські об’єднання
- •37. Поняття кредитної системи та її структура.
- •44Різновиди сучасних кредитних грошей.
- •1Походження і суть грошей.
- •2Еволюція форм грошей та їх вартості.
- •3Натурально-речові форми грошей, причини та механізм їх еволюції.
- •5.Взаємозв’язок грошей і часу.
- •6.Функції грошей.
- •7.Роль грошей у ринковій економіці.
- •10Неокласичний варіант розвитку кількісної теорії грошей.
- •9.Класична кількісна теорія грошей.
- •46. Банки 2-го рівня, їх походження, види, правові основи організації, операції.
- •47. Функції та типи комерційних банків.
- •49 Показники діяльності банків.
- •55. Поняття світового кредитного ринку
- •48 Операції комерційних банків, їх характеристика
- •50. Поняття валюти, її види
- •51. Валютний курс та конвертованість валют
- •54. Валютні ситеми
- •52. Валютний ринок
46. Банки 2-го рівня, їх походження, види, правові основи організації, операції.
Комбанки – кредитн. установи, що здійснюють універсальні банк. операції для під-в, установ і населення головним чином за рах. гр. коштів, залучених у вигляді внесків і депозитів. Вони здійснюють розрах-кас. обслуговування юр та фіз осіб, приймають вклади, ведуть рах. банків- кореспондентів тощо. Їм забороняється займатися дія-тю в сфері матер. вир-ва і торгівлі матер. цінностями, страхуванням, монополізувати ринок банк. посл. Класифікація: 1) за формою власності: унітарні – власник держава чи приватна особа (Ощадбанк, Ексімбанк), Стат. Фонд за рах. бюджетн. коштів і кошт. бюджетн установ. Колективні – комбанки з колективн. формою власності: 1) АКБ – відкрита (124 б.) та закритий (49 б.) тип власності за рах. капіталу засновників (Промінвест) 2) пайові (28, ТОВ) – внески у статутн. фонд, кожний учасник зберігає право власності. 2) від розміру активів – малі – активи менше 50 млн.грн (57 б), середні –більше 50 млн (37), найбільші – більше 100% (53), 7 б – крупні (Аваль, Укрєксімбанк, Ощадбанк, Укрсоц, ПУМБ) 3) від наявності філій комбанки – багатофілійни, малофілійні, безфілійни. 4) від діапазону операцій і сектору ринку – універсальні – широкий спектр дія-ті, з клієнтською спеціалізацію – основні засновники кооперативи (1990-1993р. на Україні), та на інвестиційні фін. посередник, які залучають кошти через продаж своїх ЦП (акцій, облігацій тощо): інвест. фонди, фін. компанії тощо. Страх. компанії – фін. посередники, надають страх посл., формують спеціальні страх. фонди на підставі дог. з фіз та юр особами, виплачують гр. у обумовлених розмірах у разі настання страхов. випадків. Методи роботи страх компаній: продають страх поліси, мобілізують певні кошти, розміщують їх у дохідні активи, з яких покривають свої операційні витрати, одержують прибутки. З мобілізованих коштів створюють резерви для виплати відшкодувань при страхових випадках. Пенсійні фонди – фін. посередники, які акумулюють кошти юр. та фіз осіб у цільові фонди, з яких виплачуються кошти після певного віку. Внески до ПФ постійні і прогнозовані. Тому розміщення вільних коштів в довгострокові доходні активи (облігації, державні ЦП), чим покривають свої операційні витрати, та виплачують пенсії понад суми пенс. внесків. ПФ бувають державні (створення центральних та місцевих органів, відрах. з з\пл, тому розміщення коштів переважно в держ ЦП) та приватні (створення певними фірмами для виплати пенсій та допомог своїм працівникам, розміщення коштів в ЦП фірм, які їх створили) Ломбарди – фін посередник, видає позички населенню під заставу рухомого майна. Лізингові компанії – фін. посередники, які придбають предмети тривалого користування та передачі їх в оренду фірмам-орендарям для їх дія-ті, які поступово сплачують їх вартість по строку. Особливість: кредитування в товарн. формі, має довгостроковий хар-р. Інвестиц. фонди (банки, компанії) – фін. посередники, управляють вільними коштами інвест. призначення. Вони акумулюють гр. дрібних інвесторів шляхом випуску власних ЦП, а потім розміщують їх в акції корпорацій та держ. ЦП. Доходи їх з дивідендів та % з ЦП, та курсов. різниці. Вони бувають відкриті - власники мають право продати акції самому фонду, який повинен їх купувати, закриті – акції продаються на вторинному ринку, взаємні фонди гр. ринку – акції як чековий та високодохідний депозит, які виписуються на рах фонду в банку, які приваблюють інвесторів. Фінансові компанії – через продаж своїх ЦП кошти направляють у позички фіз та юр особам, як короткострокові і невеликі кредити. Лізингові та факторингові Ко належать до цієї групи, так як теж кредитують клієнтів.