4.2. Зміст і програма практики

Більша частина студентів проходить виробничо-фінансову практику на підприємствах різних форм власності. У силу різноманітних напрямків діяльності цих підприємств не видається можливим описати детально особливості практики на кожнім з їх видів.

Однак при формуванні етапів практики варто керуватися вищевказаними базовими підходами. При цьому особливості окремих етапів слід уточнювати з викладачем - керівником практики. Нижче приводяться окремі загальні підходи, застосовувані до будь-яких господарюючих суб'єктів.

Переважну частину підприємств – господарських суб'єктів, незалежно від форми власності, поєднують певні загальні риси, що випливають з характеру виробничо-комерційної діяльності. До них відноситься безперервний характер виробничого процесу, що вимагає постійного припливу коштів. Студенти спеціальності 6050104 «Фінанси», проходячи практику на підприємствах, вивчають їх фінансову систему і вносять пропозиції по вдосконалюванню управління нею. Виробничо-фінансова практика на підприємствах проходить декілька етапів.

1 етап. Знайомство з підприємством. Слід познайомиться зі структурними підрозділами підприємства, його основними цехами, відділами, службами, визначити основні напрямки діяльності. Масштаби виробничої діяльності. Забезпеченість і використання основних виробничих чинників – земля, засоби виробництва і робоча сила.

Форма звітності: опис організаційної структури підприємства та основних напрямків його діяльності (спеціалізація). Аналітичні таблиці, висновки.

2 етап. Контакт із фінансовими службами підприємства. Необхідно в рамках фінансової дирекції вивчити основні функції, виконувані різними відділами, наприклад плановим відділом, відділом фінансового аналізу, відділом маркетингу, бухгалтерією і т.д. та скласти уявлення про посадові обов'язки економістів, бухгалтерів, керівників спеціалізованих фінансових структурних підрозділів.

Форма звітності: опис структури фінансової дирекції, посадових обов'язків працівників.

3 етап. Опрацювання і заповнення розрахункових документів. Потрібно ознайомитися з практикою розрахунків підприємства, здійснюваних через банківську установу за допомогою платіжних доручень, платіжних вимог, акредитивною формою розрахунків, розрахунків за допомогою чеків та ін. Уточнити реквізити зазначених розрахунково-платіжних документів, відповідно до цих реквізитів проробити питання документообігу (кількість екземплярів, порядок представлення в кредитну організацію, акцепт, відмовлення від акцепту і т.д.).

Форма звітності: заповнені бланки платіжного доручення, платіжної вимоги, акредитива та ін.

4 етап. Касові операції на підприємстві. Хоча зазначені операції є прерогативою бухгалтерії, фахівець з фінансів (фінансовий менеджер) повинний мати про них чітке уявлення. Варто познайомитися з касовою книгою підприємства, розглянути розрахунок на встановлення підприємству ліміту залишку каси, завірений банком, підтвердити обґрунтованість цього розрахунку і керуватися цим лімітом при плануванні графіка платежів.

Форма звітності: касова книга з записами, розрахунок на встановлення підприємству ліміту залишку каси.

5 етап. Вивчення в загальному виді фінансової звітності. Основні документи фінансової звітності підприємства – Баланс (форма №1); Звіт про фінансові результати (форма №2); Звіт про рух грошових коштів (форма №3); Звіт про власний капітал (форма №4), Примітки до річної фінансової звітності (форма №5).

Форма звітності: усі перераховані документи фінансової звітності підприємства з даними за три останніх роки.

6 етап. Аналіз фінансової звітності підприємства. Аналіз проводиться з застосуванням вітчизняних і закордонних, традиційних і нетрадиційних методик фінансового аналізу. Етапи аналізу наступні. На основі бухгалтерського балансу підприємства і звіту про прибутки і збитки будуються агреговані форми звітності, аналізуються показники активу балансу, показники власного і позикового капіталу і фінансові результати, показники доходів і витрат. Для аналізу руху грошових коштів використовується форма № 3 «Звіт про рух грошових коштів». Розраховуються коефіцієнти ліквідності, ділової активності, рентабельності, платоспроможності або структури капіталу, ринкової активності.

Форма звітності: аналітичні таблиці, агреговані форми звітності, розраховані значення відповідних фінансових коефіцієнтів, висновки.

7 етап. На підставі результатів економічного та фінансового аналізу робляться відповідні висновки про фінансово-господарську діяльність підприємства. Розробляються рекомендації з поліпшення роботи підприємства з дебіторською заборгованістю, зменшенню кредиторської заборгованості, прискоренню оборотності активів та інші. Пропонуються конкретні організаційні і фінансово-економічні заходи, в тому числі створення-реорганізація відповідних служб, спеціалізованих відділів, у рамках фінансової дирекції, і т.д.

Форма звітності: перелік пропозицій з відповідними обґрунтуваннями.

8 етап - заключний. Узагальнення й обробка зібраних матеріалів. Підготовка звіту з виробничо-фінансової практики. Передача керівництву підприємства пропозицій по удосконалюванню керування фінансами.