3 Попередній розрахунок валів редуктора

Попередній розрахунок валів ведеться на кручення при допустимому напруженні = 25 МПа

3.1 Ведучий вал

Діаметр вихідного кінця вала визначаємо за формулою

d _в1 = = = 21,32мм.

Де - крутячий момент на ведучому валі редуктора, = Т₁ = 47,594 Нм

Так як цей вал з’єднується муфтою з валом електродвигуна, то необхідно погодити ці діаметри. Для вибраного електродвигуна4А132S2 d_дв = 38мм (табл. П₂ [2]). Приймаємо d_в1= 0,8 ∙ d_дв=0,8 ∙ 38 30 мм, діаметр під підшипником d _n1=35 мм

Шестерня виконується за єдине ціле з валом.

3.2 Ведений вал.

Діаметр вихідного кінця вала при Т_к2 = Т₂ = 190,376 Нм.

d _в2 = = = 33,85 мм.

Згідно зі стандартним рядом приймаємо d _в2 = 35 мм, діаметр під підшипником d _n2 = 40 мм, під зубчатим колесом d _к2 = 45 мм.

4 Конструктивні роміри шестерні та колеса.

Раніше були визначені розміри шестірні:

d₁ = 65 мм, d _а1 =70 мм, в₁ =45 мм.

Колесо коване, його розміри (були визначені раніше):

d₂ = 255 мм, d _а2 = 260 мм, в₂ = 40 мм.

Діаметр ступиці:

d_ст = 1,6 d _К2 = 1,6 ∙ 45 = 72 мм,

Довжина ступиці:

𝓁_ст. = (1,2 1,5) d _К2 = (1,2 1,5) ∙ 45 = 54 67,5 мм,

приймаємо 𝓁_ст. = 60 мм

Товщина ободу:

₀ = (2,5 4) m_n = (2,5 4) ∙ 2 = 5 8 мм,

приймаємо ₀ = 8 мм.

Товщина диску: С = 0,3 ∙ в₂ = 0,3 ∙ 40 = 12 мм,

приймаємо С = 12 мм.

5 Конструктивні розміри корпуса редуктора.

Товщина стінок корпуса та кришки.

= 0,025 ∙ +1 = 0,025 ∙ 160 + 1 = 5 мм,

приймаємо = 8 мм.

₁ = 0,02 ∙ +1 = 0,02 ∙ 160 + 1 = 4,2 мм,

приймаємо ₁ = 8 мм.

Товщина фланців поясів корпуса та кришки:

а) верхнього пояса і пояса кришки: ϐ = 1,5 ∙ = 1,5 ∙ 8 = 12 мм;

б) нижнього пояса корпуса: Р = 2,35 ∙ = 2,35 ∙ 8 = 18,8 мм,

приймаємо Р = 20 мм.

Діаметри болтів:

а) фундаментних

d₁ = (0,03…..0,036) ∙ + 12 = (0,03…0,036) ∙ 160+12= 16,8…17,8 мм

Приймаємо болти зі стандартною різьбою М 20;

б) що прикріпляють кришку до корпусу біля підшипників:

d₂ = (0,7..0,75) ∙ d₁ =(0,7..0,75)∙20= 14...15 мм,

Приймаємо болти зі стандартною різьбою М 16;

в) що з’єднують кришку з корпусом:

d₃ = (0,5…0,6) ∙ d₁ = (0,5…0,6) ∙ 20 = 10…12 мм,

Приймаємо болти зі стандартною різьбою М 12

.

6 Перший етап ескізної компоновки редуктора

Перший етап ескізної компоновки редуктора виконується для орієнтовного визначення положення зубчатих коліс відносно опор для подальшого визначення опорних реакцій і вибору підшипників.

Компоновочне креслення виконується в одній проекції, в масштабі 1:1

Приблизно посередині листа проводимо горизонтальну осьову лінію, потім 2 вертикальні лінії-осі валів на відстані = 160мм

Креслиться спрощено шестірня та колесо у вигляді прямокутників.

Для того, щоб показати внутрішню стінку корпуса:

а) приймається зазор між ступицею колеса і внутрішньою стінкою корпуса А₁= 1,2 ≈ 10мм;

б) приймається зазор від кола вершин зубів колеса до внутрішньої стінки корпуса А₁ = = 8мм;

в) приймається відстань між зовнішнім кільцем підшипника ведучого вала і внутрішньою стінкою корпуса А₂= = 8мм.

Попередньо намічаємо радіальні шарикопідшипники легкої серії, габарити підшипників вибираються по діаметру вала d_n під підшипники по табл. П3[2].

Умовне позначення підшипника		d	D	B	Вантажепід’ємність, кН
			Розміри, мм		С	Со
Ведучего	207	35	72	17	25,5	13,7
Ведений	208	40	80	18	32	17,8

Призначаємо для підшипників пластичний мастильний матеріал. Для запобігання витікання мастила усередину корпусу та вимивання пластичного мастильного матеріалу рідким маслом із зони зачеплення встановлюються мастило утримуючі кільця. Приймаємо їхню ширину У ≈ 10мм

Заміром знаходимо відстань на ведучому валі 𝓁₁ = 52мм, на веденому

𝓁₂ = 53мм. Приймаємо остаточно 𝓁₁ = 𝓁₂ = 5 3мм