Практична частина

1. Правовідносини – це____________________________________________

2. Які суспільні відносини ви знаєте? Чи всі суспільні відносини є правовими.

3. Що таке зміст правовідносин. Розкрийте сутність його складових.

4. До складу правовідносин входять такі елементи: ______________, суб'єкт, юридичний обов'язок, суб'єктивне право.

5. Що є підставою для виникнення, припинення чи змінення правовідносин?

6. Перелічіть види правовідносин:

а) залежно від галузевої приналежності норм;

б) залежно від кількості сторін.

7. Назвіть особливість односторонніх та двосторонніх правовідносин.

8. Поєднайте назву і визначення:

Дієздатність Здатність суб’єктів правовідносин нести юридичну відповідальність за скоєне правопорушення.

Правоздатність Здатність суб’єктів своїми діями набувати і самостійно здійснювати суб’єктивні права і виконувати юридичні обов’язки.

Деліктоздатність Здатність суб’єкта бути носієм суб’єктивних прав і юридичних обов’язків.

9. У чому полягає різниця між юридичними діями і юридичними подіями? Наведіть приклад, коли юридична подія спричиняє виникнення юридичних дій.

10. Правова поведінка – це ____________________?Перелічіть її ознаки та види.

11. Встановіть відповідність між назвою правомірної поведінки та її визначенням:

Законослухняна поведінка Поведінка, яка характеризується високим ступенем активності суб'єктів, цілеспрямованістю їх діяльності у процесі реалізації своїх прав, обов'язків, у межах правових норм

Конформістська поведінка Свідоме дотримання законів, які виконуються добровільно на основі високої правосвідомості суб'єктів

Соціально активна поведінка Поведінка, яка є різновидом діяльності суб'єктів, ввійшла у звичку в силу багаторазового повторення, не потребує додаткових затрат

Звична поведінка Поведінка, яка перебуває на межі між правомірною та неправомірною, переступити яку не дозволяє страх перед юридичною відповідальністю

Маргінальна поведінка Поведінка, яка характеризується низьким ступенем соціальної активності суб'єктів, їх пристосованістю, вона не відрізняється від поведінки інших суб'єктів, основним принципом даної поведінки є «роби як всі»

12. Правопорушення – це________________________________________.

13. Чи можна кваліфікувати злочинні думки і наміри як правопорушення?

14. До юридичного складу правопорушення входять: суб’єкт, об’єктивна сторона, об’єкт, ___________________________. Дайте визначення кожній із складових.

15. Чи можуть стати честь і гідність особи об’єктом правопорушення?

16. Без якої складової суб’єктивної сторони немає складу злочину?

17. У чому відмінність між злочинною недбалістю і злочинною самовпевненістю? Наведіть приклади.

18. Назвіть два види правопорушення. У чому полягає їх відмінність.

19. Юридична відповідальність – це_______________________________.

20. Які види юридичної відповідальності ви знаєте?

21. Яке поняття є більш ширшим «державний примус» чи «юридична відповідальність»?

22. Перелічіть принципи юридичної відповідальності.

23. Розташуйте за збільшенням віку настання різних видів юридичної відповідальності: 14 – ______, 16 – _______, 18 – __________.

24. Що таке строк позивної давності?

25. Аналізуючи принцип індивідуалізації покарання визначіть різницю між кримінальною і цивільною відповідальністю.

26. Чи можуть окремі громадяни нести конституційну відповідальність?

27. Що таке загальна та спеціальна превенція?

28. Хто є суб’єктом трудового правопорушення? В чому полягає неправомірність його діяння?

29. Назвіть два види дисциплінарних стягнень.

30. Чи виникає судимість внаслідок адміністративного правопорушення?

Практична робота №2

СУДОВІ ТА ПРАВООХОРОННІ ОРГАНИ УКРАЇНИ

Мета роботи – ознайомитись із поняттям правоохоронної діяльності в Україні, функціонуванням судової системи та роботою правоохоронних органів України.

План заняття:

1. Ознайомитися із теоретичною частиною.

2. Виконати практичну частину.

ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА

1. Правоохоронна діяльність та органи, які її здійснюють: поняття, ознаки та функції

2. Організація судової влади в Україні

3. Правосуддя в Україні

4. Система, структура і організація діяльності органів прокуратури

5. Служба безпеки України

6. Органи внутрішніх справ України

7. Адвокатура України

1. Правоохоронна діяльність та органи, які її здійснюють:

поняття, ознаки та функції

Україна як суверенна, незалежна, демократична, соціальна та правова держава неухильно орієнтується на визнані світовою спільнотою демократичні та гуманістичні за змістом і спрямовані­стю засади. Конституція України проголошує, що права і свободи людини, їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Для нормального її функціонування, повно­цінного здійснення завдань та реалізації функцій створюються державні організації, які є складовими механізму держави. Частина державних організацій наділена владними повнова­женнями, за допомогою яких здійснюється управління в суспільс­тві з метою реалізації завдань і функцій держави. Саме ці державні організації або органи складають апарат держави.

Державні органи, поряд з виконанням завдань охорони за­конності та правопорядку, наділяються функціями забезпечення зовнішньої та внутрішньої безпеки, економічного та політичного співробітництва, будівництва, культури, науки, освіти тощо. Для виділення з великого різноманіття державних органів тих, які зай­маються саме правоохоронною діяльністю, слід визначити їх ознаки. До них належать: владний характер захисту суспільних відносин компетентними органами; визначеність діяльності у регламентова­них законом процедурних межах і формах; можливість застосування заходів державного примусу; здійснення правоохоронної діяльності спеціально уповноваженими державою органами, які комплектують­ся кваліфікованими фахівцями, переважно юристами.

Правоохоронна діяльність є різновидом суспільної і державної діяльності, яка здійснюється від імені та за дорученням держави відповідно до закону уповноваженими спеціальними структурними формуваннями.

Характеризуючи ознаки правоохоронної діяльності, слід звер­нути увагу на кілька положень. По-перше, вона притаманна не тільки державним організаціям, а й недержавним установам, таким, наприклад, як адвокатура, що покликана здійснювати захист прав та інтересів суб'єктів правових відносин. По-друге, правоохо­ронна діяльність спрямована не тільки на боротьбу, запобігання злочинності та правопорушенням, а й на захист прав та інтересів осіб, їх поновлення у разі порушення.

Таким чином, правоохоронна діяльність – це форма реалізації функцій дер­жави, що має владний характер і полягає у захисті інтересів держави, безпеки суспільства, прав та свобод фізичних та юри­дичних осіб шляхом застосування примусових заходів спеціально уповноваженими державою органами та службовими особами у регламентованих законодавством процедурних межах і проце­суальному порядку.

Правоохоронну діяльність як форму реалізації функцій держави здійснює розгалужена система органів. Органи, що виконують правоохоронні функції держави, отримали назву "правоохорон­них". Система правоохоронних органів поєднує правоохоронні органи загального та спеціального призначення, систему судових органів та правозахисних організацій. Багатоманітність системи правоохоронних органів, напрямів їх діяльності, функціональний розподіл та наявність відповідної спеціалізації дають можливість , визначити органи, що є складовими цієї системи.

Так, законодавство України до них від­носить органи:

• прокуратури;

• внутрішніх справ;

• служби безпеки;

• військової служби правопорядку у Збройних Силах України;

• митні;

• охорони державного кордону;

• державної податкової служби;

• органи і установи виконання покарань;

• державної контрольно-ревізійної служби;

• рибоохорони;

• державної лісової охорони;

• інші органи, які здійснюють правозастосовні або право­ охоронні функції.

Незалежність та відокремленість судової системи не відокрем­лює ці органи від держави та державних органів. Тому цілком логічно розглядати суди у системі правоохоронних органів, що здійснюють правоохоронні функції держави.

Окреме місце у системі правоохоронних органів займає про­куратура. Основним завданням цієї установи є попередження порушень закону, тому діяльність прокуратури спрямована на реалізацію конституційної засади верховенства права і зміц­нення правопорядку у суспільстві та державі. Прокуратура як правоохоронний орган здійснює нагляд за додержанням законів у випадках, визначених законом, а також виконує інші функції, передбачені Конституцією.

Разом з державними правоохоронними органами, у відповід­ному розділі розглядається адвокатура, яка відповідно до Конс­титуції України покликана сприяти захисту прав і свобод особи, представляти законні інтереси фізичних та юридичних осіб та виконувати інші правоохоронні функції.