240 Розділ 13

рантної чи довідкової ціни товару, складає 20-30% при угодах на стандартні види машин і обладнання і 2-5% при поставках промис­лової сировини. При купівлі товару за готівку знижка надається у розмірі 2-3%. Складна знижка - це сума простих знижок. Прогре­сивна знижка найчастіше залежить від кількості купованого товару;

• знижка за оборот (бонусна) встановлюється за певною шкалою залежно від досягнутого обороту протягом узгодженого сторонами терміну (звичайно одного року). Вона має заохочувальний характер і надається продавцем своєму постійному (оптовому) покупцеві на основі спеціальних бонусних угод, але в контракті не вказується. На деякі види машин і обладнання бонусна знижка досягає 15- 30%, на сировинні та сільськогосподарські товари - 1-2%. У торгівлі сировинними та продовольчими товарами використовуються надбав­ ки за підвищену якість (боніфація) та знижки за понижену якість (рефакція);

• знижка за кількість чи серійність за умови купівлі заздалегідь визначеної зростаючої кількості товару (величина знижки залежить від характеру вторговування);

• ділерська знижка, яку надають виробники своїм постійним агентам та іншим посередникам зі збуту, може становити в середньому 15-20% від роздрібної ціни;

• спеціальна знижка на пробні партії товару та замовлення;

• сезонна знижка за купівлю товару поза сезоном;

• знижка при продажі потриманого обладнання - до 50% від почат­ кової ціни;

• експортна знижка, що надається продавцями при продажі товарів іноземним покупцям понад ті знижки, які діють для покупців вну­ трішнього ринку;

• знижка за повернення раніше купленого товару у даної фірми у розмірі 20-30% прейскурантної ціни (при поверненні покупцем товару застарілої моделі), широко практикується при продажі автома­ шин, побутової техніки, електрообладнання.

Зазначимо, що українське законодавство вважає ціну суттєвою умовою договору купівлі-продажу. Разом із тим слід мати на увазі, що за законами ряду країн визнаються дійсними договори, в яких ціна не вказана. Так, відповідно до Кодексу міжнародної торгівлі Чехії, «домовленість про певну договірну ціну не є суттєвим рекві-

241

Цінова політика на зовнішньому ринку

зитом договору купівлі-продажу, якщо сторони висловили бажання укласти договір і без домовленості про купівельну ціну». Англійське право також у принципі не вважає ціну суттєвою умовою договору. Правова доктрина США виходить із можливості укладення сторо­нами договору продажу без визначення у ньому ціни. Цивільний кодекс Франції ж, навпаки, встановлює, що ціна повинна бути визначена і вказана сторонами у договорі на момент його укладення. Аналогічний підхід і в Німеччині.

КЛЮЧОВІ СЛОВА:

Ціни пропозицій; контрактні ціни; довідкові ціни; біржові по­правки; компенсаційні збори; трансфертні та паритетні ціни; цінові знижки; індекси цін; валютний доход: коригування цінової бази; базис ціни; ціна з наступною фіксацією; ковзаючі ціни.

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ:

1. Що таке «монополістичне лідерство у цінах»?

2. У чому різниця між атомістичною та монополістичною ринковими структурами?

3. Які чинники зумовлюють множинність цін світових ринків?

4. У чому суть поправкових коефіцієнтів?

5. Від чого залежать розміри відхилень внутрішніх цін від світових?

6. Як впливає монополізація ринків на процеси ціноутворення?

7. Які критерії вибору фірмою нецінової стратеги конкуренції?

8. Яка роль дискреційних витрат в утворенні «комплексної корисності» товару?

9. Як можна знизити монопольні ціни з допомогою методу «невидимих знижок»?

10. Що таке «премія за перевагу» у ціновій політиці фірми?

ЛІТЕРАТУРА:

Булатов А. Ведущие капиталистические страны: сбытовая деятельность на внеш­нем рынке. - М., 1989.

Монополистическое ценообразование: проблемы и закономерности. - М., 1985. Филимонова Т. Формирование единого внутреннего рынка ЕС. — М., 1983. Ценообразование на мировом капиталистическом рынке. - М., 1988.

242

Розділ 14

РОЗДІЛ 14

МЕХАНІЗМ РОЗРАХУНКІВ

У ЗОВНІШНЬОТОРГОВИХ ОПЕРАЦІЯХ

Міжнародні розрахунки - це здійснення платежів за грошови­ми вимогами та зобов'язаннями, які виникають у зв'язку з економіч­ними, політичними та культурними відносинами між юридичними особами та громадянами різних країн. В економічній сфері вони охоплюють розрахунки зі зовнішньої торгівлі товарами та послугами, а також некомерційних операцій, кредитів, руху капіталу між країна­ми.

Міжнародні розрахунки включають, з одного боку, умови та порядок здійснення платежів, вироблені практикою і закріплені між народними документами та звичаями, з іншого - щоденну практичну діяльність банків щодо їх проведення. Більшість розрахунків прово­диться безготівковим способом через записи на банківські рахунки

Найскладнішими, вимагаючими високої кваліфікації учасників угоди є розрахунки з міжнародних торгових контрактів. Від вибору форм і умов розрахунків залежить швидкість і гарантія отримання платежу, сума витрат, пов'язаних із проведенням операцій через банки.

Сьогодні у зовнішньоторгових операціях діє ціла система спосо­бів, засобів і форм платежів, що створюють цілісний, гнучкий і динамічний механізм розрахунків.