- •Короткий зміст
- •1. Перші теорії зовнішньої торгівлі й управління зовнішньоекономічною діяльністю
- •21 Теорії управління зовнішньоекономічною діяльністю
- •25 Теорії управління зовнішньоекономічною діяльністю
- •3. Сучасна система управління зовнішньоекономічною діяльністю
- •1. Інститути та засоби управління зовнішньою торгівлею на національному рівні
- •34 Розділ 2
- •36 Розділ 2
- •38 Розділ 2
- •40 Розділ 2
- •42 Розділ 2
- •2. Інструменти державного регулювання
- •48 Розділ 2
- •3. Багатосторонні міжнародні інститути регулювання
- •50 Розділ 2
- •52 Розділ 2
- •53 Управління зовнішньоекономічною діяльністю ...
- •Охарактеризуйте значення макроекономічного підходу у регулю ванні світової економіки та зовнішньоекономічних зв'язків.
- •Назвіть основні інститути регулювання на міжнародному та націо нальному рівнях.
- •Назвіть засоби зовнішньоекономічного регулювання.
- •1. Основні методи операцій з експорту та імпорту товарів
- •56 Розділ з
- •2. Організація експортних операцій
- •3. Організація торгового апарату промислових фірм для імпортних операцій
- •4. Торгово-посередницькі операції
- •5. Організаційні форми торгово-посередницьких операцій
- •65 Організація експортно-імпортних операцій
- •1. Валютне регулювання -
- •2. Механізм валютного регулювання
- •72 Розділ 4
- •3. Об'єкти валютного регулювання
- •4. Інструменти валютного регулювання
- •83 Практика валютного регулювання
- •91 Стимулювання та захист іноземних інвестицій
- •93 Стимулювання та захист іноземних інвестицій
- •1. Еволюція зони
- •103 Проблеми та перспективи розвитку вільних економічних зон
- •2. Сучасні типи економічних зон
- •3. Вільні економічні зони
- •140 Розділ 7
- •1. Міжнародні товарні біржі
- •149 Розділ 8
- •150 Розділ 8
- •2. Міжнародні товарні аукціони
- •152 Розділ 8
- •3. Торги
- •4. Міжнародні ярмарки та виставки
- •1. Структура стратегії фірми на зовнішньому ринку
- •2. Процес планування ринкової стратегії фірми
- •3. Стратегічна маркетингова програма фірми
- •4. Особливості росту
- •1. Сутність маркетингових досліджень
- •2. Об'єкти дослідження
- •3. Напрямки досліджень
- •4. Спеціалізовані маркетингові фірми
- •191 Розділ 10
- •1. Умови зовнішньоторгового контракту
- •2. Платежі
- •206 Розділ ijt
- •1. Типові контракти
- •2. Підготовка до укладення контракту
- •213 Управління контрактною діяльністю...
- •215 Управління контрактною діяльністю...
- •1. Сучасна цінова стратегія фірми
- •2. Ціни зовнішньоторгових контрактів і методики їх розрахунків
- •231 Цінова політика на зовнішньому ринку
- •234 Розділ 13
- •240 Розділ 13
- •1. Способи платежу
- •2. Засоби платежу
- •250 Розділ 14
- •3. Форми платежів
- •1. Облік експортних операцій
- •276 Розділ 15
- •279 Організація обліку зовнішньоекономічних зв'язків підприємств
- •2. Облік імпортних товарів
- •285 Організація обліку зовнішньоекономічних зв'язків підприємств
- •287 Організація обліку зовнішньоекономічних зв'язків підприємств
- •290 Розділ 15
- •1. Базисні умови поставки товару
- •296 Розділ 16
- •297 Транспортне забезпечення зовнішньої торгівлі
- •2. Вибір виду транспорту
- •3. Морські перевезення
- •302 Розділ 16
- •303 Транспортне забезпечення зовнішньої торгівлі
- •306 Розділ 16
- •4. Залізничні перевезення
- •309 Транспортне забезпечення зовнішньої' торгівлі
- •5. Автомобільні перевезення
- •310 Розділ 16
- •6. Повітряні перевезення
- •7. Транспортно-експедиторські підприємства
- •1. Суть та основні поняття страхування
- •314 Розділ 17
- •2. Страхування зовнішньоекономічного ризику
- •3. Захист від валютного та кредитного ризику під час здійснення зовнішньоекономічних контрактів
- •1. Цілі, завдання та критерії бізнес-плану
- •338 Розділ 18
- •2. Структура та зміст бізнес-плану
- •340 Розділ 18
- •341 Менеджмент міжнародних підприємницьких проектів
- •342 Розділ 18
- •347 Менеджмент міжнародних підприємницьких проектів
- •Відомість переліку обладнання (Capital Equipment List)
- •Основний баланс
- •1. Метод чистої сьогоднішньої вартості.
- •359 Інвестиційний аналіз капіталовкладень
- •2. Внутрішня норма рентабельності.
- •361 Інвестиційний аналіз капіталовкладень
- •3. Метод періоду повернення вкладених інвестицій.
- •364 Розділ 19 я
- •4. Балансова норма рентабельності.
- •5. Індекс прибутковості.
- •369 Інвестиційний аналіз капіталовкладень
- •Динаміка росту використання методів дисконтування грошового потоку та зменшення впливу інших методів у Великобританії, %
- •2. Вплив інфляції
- •378 Розділ 20
- •379 Фінансовий аналіз інвестиційних проекті»
- •1. Міжнародний кредит як економічна категорія
- •2. Форми міжнародного кредиту
- •386 Розділ 21
- •387 Техніка залучення кредитних ресурсів...
- •389 Техніка залучення кредитних ресурсів...
- •393 Техніка залучення кредитних ресурсів...
1. Базисні умови поставки товару
Базисними умови зовнішньоторгового контракту купівлі-прода-жу називаються тому, що встановлюють базис ціни залежно від того, чи включаються витрати на транспортування (та інші витрати) в ціну товару чи ні. Базисні умови визначають:
хто і за чий рахунок забезпечує транспортування товарів по території країн продавця, покупця, транзитних країн, а також при перевезенні товару морським, річним і повітряним транспортом;
становище вантажу по відношенню до транспортного засобу, що визначає обов'язок продавця за встановлену в контракті ціну до ставити вантаж у певне місце чи повантажити товар на транспортний засіб, чи підготовити його до завантаження, чи передати транспортній організації;
обов'язки продавців щодо пакування та маркування товарів, а також обов'язки сторін зі страхування вантажів;
обов'язки сторін щодо оформлення комерційної документації від повідно до існуючих у практиці міжнародної торгівлі вимог;
де і коли переходять від продавця до покупця права власності на товар;
заходи, пов'язані з ризиком випадкової втрати чи пошкодження товару, та витрати, які можуть виникнути у зв'язку з цим.
Базисні умови спрощують складання й узгодження контрактів, допомагають контрагентам знайти способи розподілу відповідальності та вирішення неузгодженостей, що виникають. Особливості базисних умов регламентовані міжнародною практикою. Міжнародна торгова палата розробила і випустила в 1953, 1980 та 1990 pp. збірники «Міжнародні правила тлумачення торгових термінів ІНКО-ТЕРМС» (International Commercial Terms). Сьогодні використовується збірник, виданий у 1990 р. під назвою «ІНКОТЕРМС-90».
Подані в ІНКОТЕРМС торгові терміни становлять універсальний набір умов, знання та застосування яких полегшує здійснення торгових операцій. Однак потрібно враховувати, що використання правил ІНКОТЕРМС має низку особливостей. По-перше, ІНКОТЕРМС не регулює наслідки, які може мати контракт щодо права власності на товар, і не містить засобів правового захисту у разі порушення контракту однією зі сторін. По-друге, тільке пряме посилання на застосування умов ІНКОТЕРМС у тексті контракту є підставою для тлумачення цього контракту відповідно до ІНКОТЕРМС (Наприклад: «При тлумаченні даного контракту мають силу умови ІНКОТЕРМС у редакції 1990 р.»). По-третє, при наявності у контракті посилання на умови ІНКОТЕРМС і водночас статей, які суперечать їм або обмежують їх, такі статті є превалюючими.
Вживаний при позначенні базисних умов термін «франке» (від франц. franco) походить від слова «вільно». Він означає, що покупець вільний від ризику і всіх витрат на доставку товару до пункту, позначеного словом «франке». У контрактах після позначення базисної умови вказується назва географічного пункту. Цими пунктами можуть бути морські та річкові порти, залізничні станції, аеродроми, склади, місцеперебування продавців, покупців, вантажоодержувачів, бірж, аукціонів, прикордонні пункти, заводи-виробники продукції, будівельні площадки об'єктів.
Залежно від ступеня розподілу між продавцем і покупцем зобов'язань щодо поставки товару та відповідальності за ризик пошкодження чи втрати вантажу і пов'язаних із цим витрат усі умови ІНКОТЕРМС можна поділити на чотири групи: група Е, група F, група С і група D.
294
Розділ 16
Група Е регламентує зобов'язання продавця та покупця при здійсненні поставки тільки на умові франко-завод. За цієї умови зобов'язання продавця вважаються виконаними після того, як він представив покупцеві товар на своєму підприємстві. Продавець не відповідає за повантаження товару на наданий покупцем транспортний засіб чи очистку товару від мита на експорт, якщо не обумовлено інше. Покупець бере на себе всі витрати та ризик, пов'язані з перевезенням товару з підприємства продавця до місця призначення. Ця умова передбачає мінімальні зобов'язання для продавця.
Група F містить умови:
«Франко-перевізник» - FCA;
ФАС або «Франко - вздовж борту судна» - FAS;
ФОБ або «Франко - борт судна» - FOB.
Відповідно цих умов продавець вважається таким, що виконав свої зобов'язання, після того, як він передав товар перевізнику згідно з інструкціями, отриманими від покупця. Ці умови передбачають, що в обов'язки покупця входить вибір перевізника, укладення з ним договору перевезення. Продавець повідомляє покупцеві про готовність товару до відвантаження, після чого покупець укладає договір перевезення і дає продавцеві інструкції з приводу того, кому, коли і як передати куплений товар. Тому у контрактах, укладених на F-умові, вся ця процедура повинна бути визначена якомога ясніше для обох контрагентів.
Умова «франко-перевізник» застосовна для перевезень будь-яким видом транспорту. При цьому під терміном «перевізник» розуміють не тільки фірму, яка справді виконує перевезення вантажів, але і ту, яка забезпечує здійснення перевезення, бере на себе зобов'язання щодо перевезення товару. Такі фірми називаються експедиторськими.
Група С включає такі умови:
КАФ або «Вартість І фрах~.-.- - CAF;
--'Вартість, страхування і ф^ьхг» - GIF;
«Доставка оплачена цо ..>> - СРТ:
. -т ... ._._ оплачені 'Іо ..
товар-,
.'кладае "югої-ір перере-;нгракт; мЬчІя прийому ґф :;рталі відправлення
Транспортне забезпечення зовнішньої торгівлі 295
й очікуваний час прибуття вантажу в узгоджене місце прийняття поставки. При морських перевезеннях, коли товар перебуває в дорозі тривалий час, повідомлення покупця робить капітан корабля згідно з умовами договору перевезення.
За контрактами на С-умовах продавець звільняється від відповідальності та ризику з моменту передачі товару перевізнику у своїй країні, хоч і зазнає витрат на доставку товару у країну покупця. Продавець зобов'язаний оплатити перевізнику всю вартість траспор-тування товару незалежно від того, чи фрахт повинен бути оплаченим до повантаження товару чи оплата допускається після його доставки у місце призначення (окрім додаткових витрат, пов'язаними з певними обставинами, які виникли після повантаження та відправлення товару не з вини перевізника).
Якщо доставка товару потребує перевантажень у проміжних пунктах, то продавець може укласти кілька договорів перевезення. Він має оплатити всю вартість доставки до місця призначення, включаючи вартість перевантажень товару. Але якщо перевантаження спричинене необхідністю уникнути наслідків непередбачених обставин (природні явища, страйки, урядові акти, війна чи воєнні дії), то додаткові витрати повинен нести покупець.
Укладаючи контракт, сторони мусять домовитися про те, хто оплачуватиме повантаження товару у місці призначення. При перевезенні товару на регулярних судноплавних лініях у вартість фрахту звичайно вже входить вартість повантаження. Тому якщо характер вантажу передбачає перевезення саме лінійним судном, то ці витрати автоматично несе продавець. При перевезеннях чартерними суднами продавець може взяти на себе витрати на розвантаження, додавши у .контракті після термінів СІФ чи КАФ слово «landed» (включаючи розвантаження).
Група D передбачає умови:
ДАФ або «Поставлено на кордон» - DAF;
«Поставлено з борту судна» - DES;
«Поставлено з пристані» - DEQ;
«Поставлено без сплати мита» - DDU;
«Поставлено зі сплатою мита» - DDP.
Контракти на D-умовах можна поділити на дві категорії. До першої належать контракти, укладені на умовах «Поставлено на