Тема 4. Економічна інформація як об’єкт автоматизованої обробки

4.1. Поняття економічної інформації, її особливості.

4.2. Структура й форми вистави економічної інформації.

4.3. Основні поняття й розробка класифікаторів інформації.

4.4. Системи кодування інформації.

4.5. Бази даних – форма зберігання інформації.

4.1. Поняття економічної інформації, її особливості.

Інформація – це дані, що несуть у собі новизну й корисність. Інформація – ця основна умова конкурентної здатності організації. Керівника цікавить інформація про фізичні і юридичні осіб, передову технологію, економічної й фінансової ситуації і т.д. Оперативна, надійна, достовірна й своєчасна інформація є основою управлінського процесу, і від того наскільки вона досконала, багато в чому залежить якість керування підприємством.

Інформація може ухвалюватися менеджерами до відома, бути основою майбутніх розв'язків, розширювати їхні знання й кругозір.

Без інформації неможлива спільна робота в умовах поділу праці, нестача потрібної, як і надлишок непотрібної інформації дезорієнтує будь-яку господарську діяльність. Крім того, існує прямий зв'язок між поінформованістю й ступенем задоволення працею. Так, добре інформовані співробітники задоволені своєю роботою майже в 70% випадків, у той час, як мало інформовані – тільки в 41%.

Інформаційна діяльність менеджера вимагає від нього чіткої організації процесу збору, аналізу й обробки інформації. Причому він також повинен уміти визначати важливість або другорядність вступники інформації; уміти впорядковувати комунікаційний процес і обмін інформацією в рамках підприємства; мати добре розвитому здатністю усного й письмового спілкування. Менеджер повинен бути першою особою, що знають вимоги до змісту інформації, її формі, оцінці й використанню в практиці управлінської діяльності.

Сьогодні, у століття інформатизації й комп'ютеризації інформація є таким же ресурсом, як трудові, матеріальні й енергетичні. Інформація (informatio) - роз'яснення, поінформованість, виклад, найцінніший ресурс поряд з такими традиційними видами ресурсів, як нафта, газ, корисні копалини й ін., а виходить, процес її переробки за аналогією із процесами переробки матеріальних ресурсів можна сприймати як технологію.

Історично першим носієм людських інформації, знань була мова, що представляла споконвічно кодовані звуки для координації дій у людськім співтоваристві. Потім з'явився наскальний лист кам'яного віку, далі піктограми (“ікони”) бронзового століття, ієрогліфічний лист (збережене дотепер, наприклад, у Китаї) і лист “звичайне” - конкатенацією букв алфавіту в склади (“складовий лист”) і т.д.

Об'єднання систем, процесів, пов'язаних з поняттями “інформація”, “керування” привело до появи нового предмета “кібернетика (або науки про керування в живих організмах і автоматах)” ( 40-ые роки 20-го століття), що вивчає інформаційні процеси в живих організмах і машинах (автоматах). Кібернетика з'явилася однієї з важливих передумов появи й розвитку інформатики. Останнім часом, предмет кібернетики потроху, очевидно, “поглинається” предметом інформатики. Але при цьому інформатика не закреслює кібернетику, яка тепер може розвиватися сильніше, використовуючи результати, методи й технології інформатики.

Інформація являє собою одним з основних факторів, що вирішують, який визначає розвиток технології й ресурсів у цілому. У зв'язку із цим, дуже важливе розуміння не тільки взаємозв'язку розвитку індустрії інформації, комп'ютеризації, інформаційних технологій із процесом інформатизації, але й визначення рівня й ступені впливу процесу інформатизації на сферу керування й інтелектуальну діяльність людину

“Добре управляти бізнесом – виходить, управляти його майбутнім; управляти його майбутнім – значить управляти інформацією”. Мэрион Харпер.

Існує безліч визначень і поглядів на поняття "інформація".

1. Під інформацією розуміється сукупність змістовних відомостей, нових знань, які можуть бути вироблені, зібрані, передані, збережені й перероблені.

2. Інформація – це фізична величина, така ж, як наприклад, енергія

або швидкість.

3. Інформація – це позначення змісту, що черпається нами із зовнішнього

миру в процесі пристосування до нього й приведення у відповідність із їм

нашого мислення.

4. Інформація – ця відбита різноманітність, якові, що відбиває

об'єкт сприймає про відображуваний об'єкт.

5. Інформація - це відомості про стан яких- небудь об'єктів, їх передісторії й програмах їх подальшого існування, збережені в їхній пам'яті, або видозмінні ними для досягнення заданих або цілей, що задаються, або передані ними іншим об'єктам.

Так, наприклад, найбільш загальне філософське визначення звучить у такий спосіб: "Інформація є відбиття реального миру. Інформація - відбите різноманітність, тобто порушення одноманітності. Інформація є одним з основних універсальних властивостей матерії." У вузькім, практичнім тлумаченні визначення поняття "інформація" представляється так: "Інформація є всі відомості, що є об'єктом зберігання, передачі й перетворення"

Економісти розглядають інформацію як відомості в сфері економіки, які необхідно фіксувати, передавати, зберігати й обробляти для використання в керуванні як господарством країни в цілому, так і окремими його об'єктами. Інформація дозволяє одержати розв'язок, як ефективніше й економічно вигідніше організувати виробництво товарів і послуг.

Таким чином, інформація з економічної точки зору - це стратегічний ресурс, один з основних ресурсів росту продуктивності підприємства. Інформація - основа маневру підприємця з речовиною й енергією, оскільки саме інформація дозволяє встановлювати стратегічні цілі й завдання підприємства й використовувати, що відкриваються можливості; ухвалювати обґрунтовані й своєчасні управлінські розв'язки; координувати дії різних підрозділів, направляючи їх зусилля на досягнення загальних поставлених цілей.

Наприклад, маркетологи Р.Д.Базел, Д.Ф.Кокс, Р.В.Браун визначають поняття "інформація" у такий спосіб: "інформація складається із усіх об'єктивних фактів і всіх припущень, які впливають на сприйняття людиною, що ухвалюють розв'язок, сутності й ступеня невизначеностей, пов'язаних з даною проблемою або можливістю (у процесі керування). Усе, що потенційно дозволить знизити ступінь невизначеності, будь те факти, оцінки, прогнози, узагальнені зв'язки або слухи, повинне вважатися інформацією".

У менеджменті під інформацією розуміються відомості про об'єкт керування, явищах зовнішнього середовища, їх параметрах, властивостях і стані на конкретний момент часу. Інформація є предметом управлінської праці, засобом обґрунтування управлінських розв'язків, без яких процес впливу керуючої підсистеми на керовану і їх взаємодію неможливий. У цьому змісті інформація виступає основною базою процесу керування.

Значення інформації для бізнесу визначили Д.І.Блюменау й А.В.Соколов: "інформація - це продукт наукового пізнання, засіб вивчення реальної дійсності в рамках, припустимих методологією одного з інформаційних підходів до дослідження об'єктів різної природи (біологічних, технічних, соціальних). Підхід припускає опис і розгляд цих об'єктів у вигляді системи, що включає в себе джерело, канал і приймач керуючих впливів, що допускають їхню змістовну інтерпретацію".

Фіксовані сприймані факти навколишнього світу являють собою дані. При використанні даних у процесі розв'язку конкретних завдань - з'являється інформація. Результати розв'язку завдань, дійсна, перевірена інформація (відомості), узагальнена у вигляді законів, теорій, сукупностей поглядів і вистав являє собою знання.

Існує кілька концепцій поняття інформації:

Комунікативна концепція (розглядає інформацію як сферу спілкування (відбувається обмін інформацією між людьми))

Функціональна концепція (інформація розглядається як форма відбиття, пов'язана із самокерованими системами).

Самокерована система – це система керування, здатна постійно підтримувати свою якісну визначеність, функціонування й саморозвиток.

Атрибутивна концепція (розглядає інформацію як захід неоднорідності розподілу матерії й енергії в просторі й у часі).

Розрізняють чотири форми матерії: фізичну, хімічну, біологічну й соціальну. Відповідно, якщо інформація є атрибутом матерії, вона повинна існувати на всіх її рівнях.

Щоб класифікувати інформацію, її розділили по способу вистави: графічна, символьна, текстова, музична, числова. Існує й інша класифікація, де розрізняють інформацію з характеру відбитого змісту:

Інформація аксиологическая – сукупність керуючих сигналів, необхідних для функціонування самокерованих систем.

Інформація гносеологічна – результат пізнавальної діяльності людину.

Інформація семантична – відомості, повідомлення, що несуть знання.

Інформація комунікативна – інформація, розглянута як компонент людської взаємодії

Інформація кібернетична – частина знань, яка використовується для збереження, удосконалювання й розвитку систем різної природи

Інформація семиотическая – процес і результат відбиття реального миру, вираженого в знаках.

Властивості інформації:

Актуальність Цілісність

Новизна Важливість

Повнота Вірогідність

Вартість Зрозумілість

Таємність Об'єктивність

Носій інформації – матеріальний об'єкт, призначений для зберігання й передачі даних. Можна виділити три основні носії інформації:

Паперовий Оптичний

Магнітний

Для передачі інформації людей використовує два види носіїв:

Знак Сигнал

Особливості економічної інформації.

Економічна інформація, що циркулює в системі керування об’єктом, має свої особливості та властивості, які впливають на засоби її збирання та реєстрації, організації автоматизованої обробки даних, вибору технічних засобів і носіїв інформації, побудови оптимальних варіантів технологічних процесів обробки тощо.

1. Вона є єдиною для об’єкта, який регулюємо, взаємозв’язаною та взаємозумовленою як у цьому об’єкті, так і ззовні. Це враховується при створенні єдиної системи інформаційного забезпечення об’єкта і забезпеченні інформаційного погодження прийнятих рішень на різних рівнях керування.

2. Має тенденцію до постійного збільшення обсягів даних.

3. Відбиває різноманітну діяльність підприємств та організацій через систему натуральних, вартісних та інших числових показників.

4. Характеризується великою масовістю та об’ємністю, що потребує багаторазового групування, арифметичної та логічної обробки.

5. Потребує її зберігання та нагромадження.

6. Характеризується циклічністю виникнення та обробки в установлених часових межах, а також великою кількістю стабільних елементів, що потребує створення програмного продукту та баз даних.

7. Має складну та різнобічну структуру.