6.3. Оцінка витрат на автоматизацію та умови, необхідні для одержання ефекту.
Оцінити ж позитивний ефект від впровадження АІС досить складно. Це зв'язане як і зі складністю підрахунку витрат на систему, необхідно враховувати крім прямих витрат на впровадження безліч непрямих витрат, так і з визначенням результату функціонування системи, який виявити дуже непросто . Для оцінки економічної ефективності інвестицій в АІС пропонує використовувати наступні моделі:
- оцінка сукупної вартості володіння (ТСО);
- оцінка повернення інвестицій (ROI);
- віддача активів;
- ціна акціонера;
- оцінка одноразових витрат на впровадження й закупівлю АІС.
Концепція загальної вартості володіння дозволяє оцінювати сукупні витрати на ІТ, аналізувати їх і, відповідно, управляти ІТ - витратами для досягнення найкращої віддачі. Оцінка сукупної вартості володіння це методика розрахунків, створена щоб допомогти споживачам і керівникам підприємств визначити прямі й непрямі витрати й вигоди, пов'язані з будь-яким компонентом комп'ютерних систем. Ціль її застосування - одержати підсумкову картину, яка відбивала б реальні витрати, пов'язані із придбанням певних засобів і технологій, і враховувала всі аспекти їх наступного використання. В основу моделі ТСО покладено дві категорії витрат: прямі й непрямі.
Прямі витрати містять у собі:
- капітальні витрати — апаратне й програмне забезпечення;
- витрати на керування АІС;
- витрати на технічну підтримку;
- витрати на розробку програмного забезпечення внутрішніми силами;
- витрати на аутсорсинг;
- відрядні витрати;
- витрати на послуги зв'язку.
Непрямі витрати пов'язані з поганою роботою або проектуванні АІС. Це виражається в тимчасовій непрацездатності, а так само непродуктивними зусилля кінцевого користувача системи. Загальна вартість володіння інформаційними технологіями — це якісна ключова характеристика, що відображає економічні аспекти стану АІС у компанії ефективність, що й показує, їх роботи. Показник сукупної вартості володіння АІС розраховується підсумовуванням усіх прямих і непрямих витрат :
TCO = П + ДО; [6. ]
де П – прямі витрати, ДО – непрямі витрати
Оцінка повернення інвестицій припускає розрахунки коефіцієнта ROI. Аналіз цього показника розглядається, як спосіб продемонструвати необхідність вкладення засобів в інформаційні технології. Для оцінки дохідної частини, як правило, спочатку аналізують ті напрямки бізнесу, ті цілі, які потрібно досягтися шляхом впровадження інформаційного проекту або з появою якихось нових продуктів, що дають принципово нову інформацію. Беруть вимірні показники бізнесу (наприклад, скорочення операційних витрат, підтримка конкурентоспроможного стану, поліпшення внутрішнього контролю) і по них роблять оцінки ефекту. Далі згідно з методикою розраховується коефіцієнт повернення інвестицій в інфраструктуру підприємства по формулі :
ROI = Эф / И; [6. ]
де Эф — ефект від впровадження ІТ; И — інвестиції в ІТ.
Віддача активів – метод, у якім доходи від впровадження АИС рівняються з упущеними вигодами . Ефективність використання капіталу оцінюється виходячи зі ставки альтернативної прибутковості (наприклад, інформаційна система дає більшу віддачу, чому вкладення у високоприбуткові акції). Для цього розраховують коефіцієнт перевищення ставки прибутковості ІТ над ставкою альтернативної прибутковості :
ДО = Сдис / Сдальт; [6. ]
де ДО – коефіцієнт перевищення ставки прибутковості ІТ над ставкою альтернативної прибутковості; Сдис – ставка прибутковості інформаційної системи; Сдальт – ставка альтернативної прибутковості.
Ціна акціонера – метод є перспективним для застосування в промисловості . У недалекому майбутньому вартість акцій компаній і залучення нових акціонерів буде визначатися кваліфікованістю компанії в питаннях електронного бізнесу й широкого використання всіх ИТ - послуг, пропонованих ринком. Власники компанії будуть оцінювати інвестиції в інформаційні технології й ІТ - послуги як вкладення в підвищення капіталізації своїх компаній. Тоді актуальної стане оцінка ефективності витрат розраховуючи на залучення одного акціонера й ріст вартості акцій. У цих цілях здійснюють розрахунок ефективності інвестицій в ІТ на залучення одного акціонера й коефіцієнта росту вартості акції по формулах:
Эфакц = Эф / (Q1акц – Q0акц); [6. ]
де Эфакц – ефективність інвестицій в ІТ на залучення одного акціонера; Эф – ефект від впровадження ІТ; Q0акц – кількість акціонерів до впровадження ИТ; Q1акц – кількість акціонерів після впровадження ІТ;
Какц = З1акц / З0акц ; [6. ]
де Какц – коефіцієнт росту вартості акції; З0акц – вартість акції до впровадження ІТ; З1акц – вартість акції після впровадження ІТ.
Незважаючи на всі зусилля аналітиків, консультантів і спеціалізованих видань, більшість підприємців і керівників дотепер цікавляться тільки оцінкою одноразових витрат на закупівлю й впровадження АІС . Основним мотивом для ухвалення рішення про покупку є вартість пропозиції постачальника – видимі витрати. У цих цілях розраховують одноразові витрати на закупівлю й впровадження програмно-апаратних комплексів. Тут не враховуються витрати, які можуть виникнути в процесі експлуатації системи.
Розрахунки собівартості програми
Таблиця 1.1 Дані для розрахунків собівартості
Найменування Показника |
Одиниці виміру |
Позначення |
Значення |
Норма амортизації комп'ютера |
% |
|
15 |
Вартість комп'ютера |
грн. |
|
3500 |
Вартість 1 кВт електроенергії |
грн. |
|
0,19 |
Потужність комп'ютера |
кВт/рік |
|
0,25 |
Ставка програміста |
грн. |
|
450 |
Норма відрахувань на додаткову заробітну плату |
% |
|
50 |
Фонд робочого часу в рік |
ч |
|
2000 |
Вартість машинної години роботи розраховується по формулі:
[6.
]
де
– вартість машинної години роботи,
грн.;
– амортизація комп'ютера за
1 м/ч, грн.;
– вартість електроенергії
за 1 год роботи, грн.
Амортизація комп'ютера за 1 м/ч обчислюється по наступній формулі
[6.
]
де
– вартість комп'ютера, грн.;
– норма амортизації комп'ютера;
– фонд робочого часу в рік,
ч.
Отже, амортизація комп'ютера за 1 м/ч рівна
грн.
Вартість електроенергії за 1 год роботи обчислюється по наступній формулі:
,
[6. ]
де
– потужність комп'ютера, кВт/год;
– вартість 1 кВт електроенергії,
грн.
грн.
Використовуючи тепер отримані значення, можна розрахувати вартість 1 м/ч:
грн.
Таблиця 1.2 Витрати часу на написання програми
Найменування етапів робіт |
Час виконання |
Розробка програмного продукту |
240 годин |
Тестування й виправлення помилок |
48 годин |
Експериментальна експлуатація |
24 годин |
Доробка програми за результатами експлуатації |
10 годин |
Розробка документації |
100 годин |
Усього |
422 години |
Витрати на оплату праці:
,
[6.
]
де
– зарплата працівника за годину;
– відрахування із зарплати,
%;
– час написання програми.
Час написання програми збігається із часом роботи комп'ютера.
Заробітна плата програміста за годину визначається по наступній формулі:
,
[6.
]
де
– ставка програміста, грн.;
– фонд робочого часу на
місяць, ч.
грн.
Заробітна плата додаткова визначається по наступній формулі:
,
[6. ]
де – заробітна плата програміста, грн.;
– норма відрахувань на
додаткову зарплату.
грн.
Зарплата загальна обчислюється по наступній формулі:
,
де
– зарплата загальна, грн.
грн.
Відрахування на соцстрах, фонд зайнятості й пенсійний фонд обчислюються по наступній формулі:
,
[6.
]
де
– відрахування на соцстрах (0,5% від
),
грн.;
– відрахування до фонду
зайнятості (0,5% від
),
грн.;
– відрахування в пенсійний
фонд (2% від
),
грн.
грн.
Витрати на оплату праці:
грн.
Собівартість програми:
,
[6.
]
де
– вартість машинної години роботи,
грн.;
– час написання програми;
– витрати на оплату праці.
грн.
Обґрунтування ціни програмного продукту
Визначення ціни є однієї із труднейших завдань, що коштують перед будь-яким підприємством. І саме ціна визначає успіхи підприємства – обсяги продажів, доходи, одержуваний прибуток.
Установлення певної ціни на програмний продукт служить для наступного його продажу й одержання прибутку. Дуже важливо призначити ціну таким чином, щоб вона не виявилася занадто високої або занадто низкою.
При розробці більшості програмних засобів передбачається продати значну кількість копій продукту. Даний програмний продукт є узкоспециализированным, оскільки розробляється для потреб однієї конкретної організації – “Херсонлес”. Діяльність даної організації має свою специфіку й тому для потреб інших організацій даний програмний продукт не застосуємо. Отже, розрахувати ціну можна тільки виходячи з розміру бажаного прибутку.
Розмір бажаного прибутку становить 30%. Звідси випливає, що ціна розробленої програми буде наступною:
,
[6.
]
де
– ціна програми, грн.;
– собівартість програми;
– очікуваний прибуток.
грн.
Розрахунки економічної ефективності від впровадження
Виконаємо розрахунки витрат на виконання роботи при використанні товару за певний період часу, наприклад, рік.
Розраховується вартість години роботи комп'ютера або обладнання (споживана електроенергія, амортизація), час роботи за рік. Визначається перелік необхідних фахівців, їх оклад, зайнятість цим видом роботи за рік.
При роботі з даним програмним комплексом, передбачається, що n-разове введення експериментальних даних займе близько години протягом дня. Таким чином, на введення інформації за рік буде витрачено 365 годин. Крім того, кілька годин на місяць буде потрібно для аналізу отриманих результатів. Отже, ухвалюємо час роботи за рік рівним 400. Усе це час оператор буде зайнятий за комп'ютером. У решта час комп'ютер зайнятий для інших цілей.
Амортизація комп'ютера за 1 м/ч обчислюється по наступній формулі:
,
грн.
Таблиця 1.3 Вихідні дані для розрахунків економічної ефективності
Найменування показника |
Одиниці виміру |
Позначення |
Значення |
Витрати машинного часу на обробку інформації |
ч |
|
5 |
Витрати часу на обробку інформації вручну |
ч |
|
500 |
Вартість комп'ютера |
грн. |
|
3500 |
Ставка оператора |
грн. |
|
360 |
Ставка диспетчера |
грн. |
|
310 |
Фактичний час роботи комп'ютера за рік |
ч |
|
2000 |
Розрахуємо основну заробітну плату оператора по наступній формулі:
,
грн.
Додаткова заробітна плата оператора обчислюється по наступній формулі:
,
грн.
Загальна годинна заробітна плата оператора виходить підсумовуванням основний і додаткової зарплат:
грн.
Відрахування на соцстрах, фонд зайнятості й пенсійний фонд обчислюються по формулі:
,
[6. ]
де
- загальна заробітна плата оператора,
грн;
16% – відсоток відрахувань у бюджет.
грн.
Вартість машинної години рівна:
грн.
Економічний ефект від впровадження програмного продукту розраховується по формулі:
,
де
– вартість базового
варіанта обробки диспетчером;
– вартість обробки
інформації з використанням програмного
продукту.
Вартість першого варіанта розраховується по формулі:
,
[6. ]
де
- ставка диспетчера, грн;
– витрати часу на обробку
інформації вручну, рік;
– фонд робочого часу на
місяць, ч.
грн.
Вартість обробки інформації з використанням програми обчислюється по формулі:
,
[6. ]
де
– ставка оператора, грн;
– фонд робочого часу на місяць, год;
– витрати часу на машинну
обробку, год;
– вартість однієї машинної
години, грн;
– вартість програмного
продукту, грн.
грн.
Економічний ефект від впровадження даного програмного продукту становить
грн.
Визначимо строк окупності капіталовкладень:
,
[6.
]
де
– вартість комп'ютера, грн;
– вартість програмного
продукту, грн.;
– економічний ефект, грн.
року,
Визначимо економічну ефективність від вкладених коштів:
грн.
Висновки
Загальна собівартість розробленої системи склала 2112,321 грн. Економія від впровадження даного продукту складе 8661,54 грн. у рік. При встановленій ціні продукту в 2746,0173 грн. строк окупності складе близько 0,7 років. Таким чином, економічна ефективність становить 1,4.