11.1.2. Вимоги до аналітичного обліку у бухгалтерських інформаційних системах

Сучасні розвинені програмні бухгалтерські системи мають забезпечувати такі можливості аналітичного обліку:

1. Багаторівневий бухгалтерський облік, тобто розбиття групи аналітичних ознак на підгрупи.

Підприємства можуть вести крім синтетичного аналітичний облік по основних засобах, нематеріальних активах, матеріалах, МШП, видах витрат, постачальниках і покупцях, товарах, під­звітних особах. Багаторівневий бухгалтерський облік передбачає об’єднання первинних аналітичних ознак у підгрупи, потім у гру­пи і т.д. Бухгалтерські програми мають давати змогу вести ана­літичний облік по декількох рівнях, формувати розгорнуті звіти по останньому рівню з проміжними підсумками по вищих рівнях, вільні звіти по будь-якому рівню, звіти по будь-якій групі ана­літичних ознак і т. ін.

Програма «1С» підтримує до 10 рівнів аналітики, SoNet (ТОВ «Баланс», Дніпропетровськ) — необмежено, «Янус» — до чотирьох, «Інфо-Бухгалтер» — до п’яти рівнів. Кількість рівнів у програмі «Турбо-Бухгалтер» не обмежена.

2. Багатовимірний бухгалтерський облік, аналіз рахунка (групи рахунків) за декількома незалежними ознаками.

Це дає змогу аналізувати рахунок (або групу рахунків) за такими ознаками, як постачальники і товари, підзвітні особи та інструменти і т. ін.

Багатовимірність аналітики реалізовано в програмі «1С:Бух­галтерія», де підтримується до п’яти розрізів аналізу, в програмному комплексі «Акцент-бухгалтерія», де існує можливість використання таких аналітичних ознак: дата, номер документа, кореспонденти-одержувачі, кореспонденти-відправники, об’єкти облі­ку, замовлення або їх групи.

3. Уведення додаткових реквізитів до аналітичних ознак.

Ця вимога означає можливість указання, наприклад, для групи аналітичних ознак Співробітники реквізитів: паспортні дані (для автоматичного занесення у прибуткові та видаткові касові ордери), адреси, телефони, дати народження, оклади (для розрахунку зар- плати) і т. ін. Для організацій можна вказувати банківські реквізити (для формування платіжних доручень), адреси, телефони, ПІБ директора і бухгалтера (для автоматичного формування договорів).

Програмний комплекс «Акцент-бухгалтерія» («Імпакт») перед­бачає можливість уведення стандартних і довільних реквізитів аналітичних ознак. Стандартні:

• Кореспонденти — найменування, коди, реквізити підприємств, паспортні дані працівників і т. ін.;

• Об’єкти обліку — найменування, коди, каталогові номери, одиниці виміру, балансові рахунки;

• Замовлення — відповідальні особи, дати початку та закінчення.

11.1.3. Програма «1с:Бухгалтерія»

Система програм «1С:Підприємство» включає три компоненти: «1С:Бухгалтерія», «1С:Торгівля і Склад», «1С:Зарплата і Кадри» (рис. 11.1).

Така конфігурація, зберігаючи всі можливості програм системи, забезпечує інтегроване ведення обліку: єдину систему нормативно-довідкової інформації; автоматичне відображення торгово-складських операцій і розрахунку зарплати у бухгалтерському обліку; фінансовий облік по декількох юридичних особах; консолідований управлінський облік. Можливі також окремі конфігурації програм.

«1С:Бухгалтерія» забезпечує автоматизацію таких розділів бух­галтерського обліку:

• операції по банку і касі;

• основні засоби і нематеріальні активи;

• матеріали і МШП;

• товари і послуги;

• облік виробництва продукції;

Рис. 11.1. Функції системи програм «1С:Підприємство»

• облік валютних операцій;

• взаєморозрахунки з організаціями;

• розрахунки з підзвітними особами;

• розрахунок заробітної плати;

• розрахунки з бюджетом;

• облік по декількох підприємствах (у т. ч. на одному комп’ю­тері) і консолідований облік і т. ч.

Існують базова і професійна версії цієї програми, а також різні модифікації, призначені для використання у локальному і мере­жевому варіантах.

«1С:Бухгалтерія» забезпечує гнучкість обліку завдяки таким можливостям:

• довільна структура коду рахунка дає можливість використовувати довгі коди рахунків (субрахунків) і вести багаторівневі плани рахунків;

• можливість роботи з декількома планами рахунків дає змогу вести облік у декількох системах обліку (українській та GAAP);

• убудовані механізми ведення кількісного і багатовалютного обліку;

• на будь-якому рахунку можна вести багатовимірний (до п’яти різних розрізів) і багаторівневий (до 10 рівнів вкладеності) аналітичний облік.

Вхідною інформацією в «1С:Бухгалтерія» є операція, що відображує реальну господарську операцію на підприємстві. Кожна операція може містити бухгалтерські проведення для її відображення у бухобліку. Проведення зв’язані з операцією.

Операції можуть формуватися вручну або автоматично на базі документів, які вводяться. Разом з операцією документ може породжувати бухгалтерські проведення.

«1С:Бухгалтерія» включає набір стандартних звітів, що дають змогу бухгалтеру одержати інформацію за довільний період, у різних розрізах і з необхідним ступенем деталізації. Програма формує такі звіти із синтетичного обліку: оборотно-сальдову відомість, шахматну відомість, Головну книгу, журнал-ордер і відомість по рахунку, аналіз рахунка — за період і за датами, картку рахунка, а також звіти з аналітичного обліку: оборотно-саль­дову відомість по рахунку у розрізі об’єктів аналітичного обліку, аналіз рахунка у розрізі об’єктів аналітики, аналіз об’єкта аналітики за рахунками, картку операцій по об’єкту аналітики.

Інструментальні засоби настроювання (Конфігуратор) дають змогу пристосувати програми до особливостей обліку на підприємстві, змінювати окремі параметри (наприклад, коди рахунків, суб­рахунків, аналітичних рахунків, їх назви, ставки податку), досить повно описати і модифікувати правила виконання розрахунків, налаштувати зовнішній вигляд форм уведення інформації і форм звітів. Налаштовування алгоритмів роботи системи може бути здійснене за допомогою убудованої об’єктно-орієнтованої мови.