- •Система контролю знань
- •Тематичний план дисципліни
- •Зміст лекцій, плани семінарських занять,
- •4. "Вічні" проблеми історії політичних і правових вчень.
- •8. Періодизація історії політичних і правових вчень. Лекція 2. Політичні і правові вчення в суспільствах Стародавнього Сходу.
- •1. Загальна характеристика міфологічних та релігійних уявлень про політику, державу та право
- •2. Загальна характеристика релігійно-міфологічних уявлень про політику, державу і право в країнах Стародавнього Сходу в II – I тис. До н.Е.
- •3. Політико-правова ідеологія Стародавньої Індії / брахманізм, ранній буддизм, школа локаяти (чарвака) /
- •4. Політико-правова ідеологія в Стародавньому Китаї. Даосизм. Етико-політичні погляди Конфуція. Моїзм. Легізм.
- •Лекція 3. Політичні і правові вчення у Стародавній Греції.
- •Загальна характеристика політико-правової ідеології у Стародавній Греції.
- •Політико-правова думка раннього періоду (іх – vі ст. До н.Е.).
- •3. Розквіт давньогрецької політико-правової думки (V – перша половина IV ст. До н.Е.).
- •4. Політико-правова думка періоду еллінізму (друга половина IV – II ст.До н.Е).
- •Лекція 4. Політичні і правові вчення в Стародавньому Римі.
- •1. Загальна характеристика основних напрямків політичної і правової думки в Древньому Римі.
- •3. Політико-правові погляди римських стоїків /Сенека, Епіктет, Марк Аврелій Антонін/.
- •4. Політико-правові ідеї римських юристів /Гай, Папініан, Ульпіан, Павло/.
- •5. Політико-правова ідеологія раннього християнства.
- •6. Політико-правові погляди Аврелія Августина.
- •Лекція 5. Політичні та правові вчення Середньовіччя.
- •1. Загальна характеристика політико-правової думки середньовічного суспільства.
- •2.Особливості державно-правового розвитку Візантії.
- •Лекція 6. Політична і правова думка Арабського Сходу
- •2. Мусульманська правова думка в хvіі-хvііі ст.Ст.
- •3. Історична доля мусульманської політико-правової доктрини у хіх – хх ст ст.
- •Лекція 7. Політичні і правові вчення в Західній Європі в XVI сторіччі.
- •2.Політична доктрина Ніколо Макіавеллі (Італія).
- •3. Політичні і правові ідеї Реформації ( Мартін Лютер, Томас Мюнцер (Німеччина), Жан Кальвін (Швейцарія).
- •4. Тираноборці /Етьен де Ла Боесі (Франція)/
- •5.Вчення Жана Бодена (Франція) про державу.
- •6. Політико - правова ідеологія раннього європейського соціалізму /Томас Мор (Англія), Томазо Кампанелла (Італія)/.
- •Лекція 8. Политико-правові вчення в Росії у хv - хх ст.
- •Лекція 9. Політичні і правові вчення в Голландії у хvii ст.
- •Вчення Гуго Гроція про право і державу.
- •Політичне і правове вчення Бенедикта Спінози.
- •Лекція 10. Політичні і правові вчення в Англії у хvii ст.
- •4. Політико-правова доктрина Томаса Гоббса.
- •5. Політико-правове вчення Джона Локка.
- •Лекція 11. Політичні і правові вчення європейського Просвітництва / кінець XVII - XVIII cт.
- •1. Загальна характеристика політико-правової ідеології епохи Просвітництва.
- •4. Політичні і правові вчення у Франції.
- •Лекція 12. Політичні і правові вчення у сша в XVII – XIX ст.
- •Лекція 13. Політичні і правові вчення в Німеччині в кінці XVIII - на початку XIX сторіччя.
- •Політико-правова теорія Іоганна Фіхте
- •4. Вчення г.В.Ф. Гегеля про державу і право.
- •6. Історична школа права (Густав Гуго, Фрідріх Карл Савіньі, Георг Пухта)
- •Зміст лекцій, плани семінарських занять,
- •3. Юридичний позитивізм /Джон Остін (Англія) /
- •Лекція 16. Західноєвропейська політико - правова ідеологія в другий половині XIX сторіччя.
- •1. Загальна характеристика основних напрямків.
- •2. Політико-правове вчення Карла Маркса і Фрідріха Енгельса (марксизм).
- •7. Дуалістична теорія держави Георга Еллинека (Німеччина).
- •8. Політико-правова доктрина Фрідріха Ніцше(Німеччина).
- •Семінарське заняття 9. Политичні і правові вчення в Західній Європі у першій половині хіх сторіччя.
- •Лекція 17. Західна політико-правова ідеологія хх сторіччя.
- •1. Загальна характеристика головних напрямків політичних і правових вчень хх ст.
- •2. Політико-правова доктрина солідаризму /Леон Дюгі (Франція)/
- •3. Інституціоналізм Мориса Оріу (Франція), юридичний інституціоналізм Питирима Сорокіна.
- •Лекція 18. Розвиток української політичної і правової думки
- •Особливості розвитку української політико-правової думки.
- •2. Політичні і правові ідеї Київської Русі
- •3. Основні напрямки політико-правової думки України під час перебування у складі Речі Посполітої.
- •4. Політико-правова думка в Українській козацькій державі і Гетьманщині.
- •Ідеї природного права в Україні епохи Просвітництва.
- •Розвиток політико-правових ідей в Україні у XIX ст.
- •7. Розвиток політико-правових ідей в Україні у XX ст.
- •8. Сучасна політико-правова ідеологія незалежної України.
- •Лекція 19. Погляди на державу і право вчених Київського університету Св. Володимира.
- •Питання на іспит предмету Історія правових і політичних вчень
- •Література:
6. Історична школа права (Густав Гуго, Фрідріх Карл Савіньі, Георг Пухта)
Питання про виникнення права. Теза про самостійний та стихійний розвиток права. Співвідношення позитивного та звичаєвого права. Право і “національний народний дух”(К.Савіньі), “народна свідомість”. Критерії “гармонії розвитку права”. Питання про стадії розвитку права. Історична обумовленість права (Г.Гуго). “Загальне переконання нації” як імператив нормотворчої діяльності законодавця. (Г.Пухта). Критика доктрини природного права, теорії договірного походження держави та розподілу влад. Питання про консерватизм історичної школи права.
Семінарське заняття 6. Вчення Іммануїла Канта про право і державу.
1. Творчість І.Канта і європейське Просвітництво ХѴІІІ ст.
2. Праворозуміння І.Канта. Співвідношення моралі і права.
3. І.Кант про природу держави.
4. Вплив І.Канта на політико-правову ідеологію ХІХ - ХХ ст.ст.
Навчальна література:
Основна:
Кант И. Сочинения : В 6 т. М., 1965.
Кант И. Метафизика нравов. Соч. в 6 т., т.4, М., 1965.
Кант И. Трактаты и письма. М., 1980.
Допоміжна:
Виндельбанд В. От Канта до Ницше. — М.: Канон-пресс, 1998.
Галанза П.Н. Учение Канта о государстве и праве. – М., 1960.
Гулыга А.В. Кант. – М., 1977.
Кант и кантианцы. — М., Наука, 1978.
Кассирер 3. Жизнь и учение Канта. — СПб.: Университетская книга, 1997. - 448 с.
Кузнецов В.Н. Немецкая классическая философия второй половины ХVІІІ - начала ХІХ века. – М., 1989.
Кленнер Г. Философско-правовое Просвещение в Берлине в годы
Великой французской революции.//Историко-философский ежегодник.1991, – М., 1991
Малахов В.А. Проблема нравственной свободы в философии Канта // Критические очерки по философии Канта. — К.: Наукова думка, 1975.
Мінаков М. А. Вчення Канта про віру розуму. — К.: Центр практичної філософії, 2001.
Нарский И.С. Кант. – М., 1976.
Новгородцев П. Кант и Гегель в их учениях о праве и государстве. М., 1901
Попов С.И. Кант и кантианство. – М., 1961.
Поликарпова Е.В. Учение Канта о праве и государстве. Автореф. .дис.канд.филос.наук. – М., 1973.
Пионтковский А.А. Теория права и государства Канта //Философия Канта и современность. – М., 1974.
Рассел Б. Історія західної філософії. К., Основи, 1995.
Соловьев Э.Ю. Теория «Общественного договора» и кантовское моральное обоснование права// Философия Канта и современность. – М., 1974.
Соловьев Э.Ю. И.Кант: взаимодополнение морали и права. — М.: Наука, 1992.
Суслова Л.А. Философия И. Канта. Учебное пособие для вузов. – М., 1988.
Табачковский В.Г. Кант и проблема целостности человеческой деятельности в буржуазном сознании //Критические очерки по философии Канта. Наукова думка, – К., 1975.
Хайдеггер М. Кант и проблема метафизики. РФО, – М., 1997.
Шашков Н.И. Кант и этический социализм. – Свердловск, 1976.
Шинкарук В.И., Булатов М.А. Социальные и теоретические предпосылки формирования философии Канта // Критические очерки по философии Канта. Наукова думка, – К., 1975.
Философия Канта и современность. – М., 1974.
Семінарське заняття 7: Вчення Г.В.Ф. Гегеля про державу та право.
Право и держава у філософській системі Гегеля.
“Свободна воля” як основа права. Три ступені розвитку свободної волі. Абстрактне право, мораль, моральність. .
Визначення, сутність та призначення держави. Держава у триадичній єдності елементів: внутрішній устрій, відносини з іншими державами, роль держави у всесвітній історії. Гегель про “розумну монархію”.
Діалектика громадянського суспільства та держави.
Історична доля політико-правового вчення Гегеля.
Навчальна література:
Основна:
Гегель Г.В.Ф. Философия права. М., Мысль, 1990.
Гегель Г. Политические произведения. М., Наука, 1978
Гегель Г.В.Ф. Работы разных лет. М., 1972. Т.1.
Гегель Г.В.Ф. Работы разных лет. М.,1973. Т.2.
Гегель Г.В.Ф. Философия истории. М.-Л., 1935.
Гегель Г.В.Ф. Основи філософії права, або природне право і державознавство. Переклад з нім. Р.Осадчука та М.Кушніра. Юниверс, К., 2000.
Допоміжна:
Володин А.И. Гегель и русская социалистическая мысль ХIХ века. – М., 1973.
Гулыга А.В. Гегель.М.,Молодая гвардия, 1970.
Джордж Г. Себайн, Томас Л. Торсон. Історія політичної думки. – К., Основи, 1997.
Ильин И.А.Философия Гегеля как учение о конкретности бога и человека. – Спб.,1994
Киссель М.А. Гегель и современный мир. – Ленинград, 1982.
Кечекьян С.Ф. О понятии естественного права у Канта и Гегеля.- Вопросы философии и психологии», Кн. 111, 1965.
Клецов Ю.В. Проблемы собственности в «Философии права» Г.В.Ф. Гегеля. – СПБ,1992.
Костенко О.Б. Філософія права Гегеля і становлення громадянського суспільства в Україні.//Українська культура: минуле, сучасне та шляхи розвитку /міжвузівський збірник наукових праць/. – Рівне.1994.с.43-51
Костенко О.Б., Неліп М.І. До проблеми взаємозв’язку громадянського суспільства і держави: в контексті філософсько-правової концепції Гегеля.// Науковий вісник Чернівецького університету. Випуск 4-5.Чернівці,ЧДУ,1996.с.108-112.
Костенко О. Гегель і проблема діалектики громадянського суспільства і держави.// Право України, 1998, № 6, с.72-76.
Костенко О.Б. Розуміння взаємозвязку держави і громадянського суспільства Г.В.Ф.Гегелем. /Франкфуртський період/. // Вісник Київського університету. Юридичні науки. Випуск 35, 1998.
Лукач Д. Молодой Гегель и проблемы капиталистического общества. – М., 1987.
Малинин В.А. Диалектика Гегеля и антигегельянство. – М.,1983.
Малинин В.А., Шинкарук В.И. Левое гегельянство. – К.,1983.
Мамут Л.С. Гегелевская концепция соотношения государства и личности //Проблемы государства и права на современном этапе.Вып.7, – М.,1973.
Маньковский Б.С. Учение Гегеля о государстве и современность. – М.,1970
Маркс К. К критике гегелевской философии права // Соч. 2-изд. Т.1.
Мотрошилова Н.В. Путь Гегеля к «Науке логики». Наука, – М.,1984
Нерсесянц В.С. Гегелевская философия права. – М. Наука, 1974.
Нерсесянц В.С. «Философия права»: диалектика объективного духа//Философия Гегеля: Проблемы диалектики. – М.,1987
Нерсесянц В.С. Гегель. – М.,1979.
Нерсесянц В.С. Философия права Гегеля. – М., Юристъ, 1998.
Новгородцев П.И. Об общественном идеале. – М., 1991.
Овсянников М.Ф. Гегель. – М. Мысль, 1971.
Поппер К. Открытое общество и его враги. – М., 1992, т.2.
Рассел Б. Історія західної філософії. – К.,Основи,1995.
Фукуяма Френсис. Конец истории? // Страна и мир. 1990, №1.
Философия права Гегеля и современность. – М., Наука, 1977.
Фишер К. Гегель, его жизнь, сочинения и учение. – М.,Л., 1933.
Чижевский Д.И. Гегель в России. – Париж, 1939.
Лавров П.Л. Гегелизм //Избранные сочинения.Т.1 –М., 1965.
Шинкарук В.И. О месте права в формообразованиях человеческого духа в философии Гегеля.-»ѴІ межд.гегелевский философский конгресс», – М., 1968.
Шинкарук В.И. Логика, диалектика и теория познания Гегеля. –К. 1964