Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Історія правових і політичних вчень.doc
Скачиваний:
7
Добавлен:
10.11.2019
Размер:
616.96 Кб
Скачать

Зміст лекцій, плани семінарських занять,

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

Змістовий модуль І

Лекція 1. Вступ. Предмет і методологія історії

політичних і правових вчень

1. Історія політичних і правових вчень як самостійна юридична навчальна дисципліна. Завдання курсу. Актуальність вивчення курсу (дискусійність, альтернативність рішення політико-правових проблем у минулому і сьогоденні). Юридичний характер історії політичних і правових вчень.

2. Поняття і загальна характеристика структури і змісту політико-правового вчення, (доктрини, концепції):

- соціально-філософська і логіко-теоретична основа;

- онтологічна, аксіологічна, деонтологічна та гносеологічна характеристика;

- понятійно-категоріальний апарат;

- програмні положення.

3. Проблема єдності політичного і правового, соціальні та економічні закономірності виникнення і формування політико-правових доктрин, співвідношення загальнолюдського і національного, класового.

4. "Вічні" проблеми історії політичних і правових вчень.

5. Класифікація політичних і правових вчень – основні підходи до класифікації, підстави. Причини і наслідки різноманітності (багатоманітності) вчень, напрямків, шкіл та тенденцій у політико-правовий ідеології.

6. Методологія історії політичних і правових вчень. Система методів складається з великого арсеналу методів, що використовуються в процесі пізнання змісту політико-правової доктрини:

- загальнонаукові методи – логічний, догматичний, метод класифікації (систематизації), узагальнення, аналізу і синтезу, дедукції та індукції, аналогії, порівняння та протиставлення, гіпотетико-дедуктивний метод;

- загальнофілософські методи – діалектичний, ідеалістичний, феноменологічний, герменевтичний, метод лінгвістичного аналізу та ін.;

- власне історичні (історико-правові) методи – синхронний, хронологічний, діахронний (метод періодизації), порівняльно-історичний, ретроспективний та ін.

- власне юридичні методи – порівняльно-правовий, логіко-юридичний, метод нормативно-догматичного аналізу, тлумачення права та ін.;

- міждисциплінарні методи – структурно-системні, статистичні, моделювання, методи соціальної психології та ін.

7. Логіка чинності /функціонування/ метода. Проблема вибору найбільш оптимального і ефективного метода в процесі оцінки змісту і значення політико-правової концепції. Співвідношення історичного (наприклад, принцип хронології) і логіко-теоретичного методів, суб'єктивного і об'єктивного. Проблема наступності та нового в історії політико - правових вчень.

8. Періодизація історії політичних і правових вчень. Лекція 2. Політичні і правові вчення в суспільствах Стародавнього Сходу.

1. Загальна характеристика міфологічних та релігійних уявлень про політику, державу та право

Природа міфологічних та релігійних уявлень (синкретичність як методологія міфу; тотожність інформативного та нормативного в міфології; природа найдавніших заборон).

Міфологія про земний порядок як частину загальносвітового і космічного устрою. Присутність божественних засад у природі людських взаємовідносин. Плюралізм міфологічних версій у відображенні різних соціально-політичних впорядкувань. Природа впорядкування та регуляції відповідних суспільних відносин. Взаємозв’язок міфу та релігії у сфері політико-правових поглядів. Вплив міфів на наступну державно-правову ідеологію.