2. Загальна характеристика релігійно-міфологічних уявлень про політику, державу і право в країнах Стародавнього Сходу в II – I тис. До н.Е.

Принципи божественної справедливості та природа поведінки людини і правителя у древньоєгипетських джерелах ("Повчення Птахотепа", "Книга мертвих", "Повчення гераклеопольського царя свому сину", "Речення Іпусера"); Принцип божої кари за порушення справедливості ("стезя Шамаша") в древньошумерської міфології та у Вавилоні (Закони Хаммурапі). Зорастрийські уявлення про природу та призначення держави.

3. Політико-правова ідеологія Стародавньої Індії / брахманізм, ранній буддизм, школа локаяти (чарвака) /

Джерела брахманізму (Веди, Упанішади). Поняття "дхарми" як божественного передвстановленого нормативу. Розвиток ідеології брахманізму в дхармасутрах і дхармашастрах, в "Манавадхармашастрі" ("Наставлення Ману о дхармі"). Критика брахманізму буддизмом. Інтерпретація буддизмом дхарми у "Дхаммападі" ("Стезя закону"). Моральні принципи раннього буддизму, уявлення про природу покарання и законність. Критика брахманізму школою локаяти (обґрунтування "природності моралі", що засновується "на суспільній згоді та корисності"). Політико-правовий принцип користі (артха) в "Артхашастре" Каутильи.

4. Політико-правова ідеологія в Стародавньому Китаї. Даосизм. Етико-політичні погляди Конфуція. Моїзм. Легізм.

Погляди Лао-цзи як засновника даосизму (головне джерело "Дао де дзін"). Політико-правові аспекти трактування принципу "дао".

Вчення Конфуція (погляди, що викладені у книзі "Лунь юй") про державу та право. Патріархально-патерналістський характер його концепції держави. Принцип доброчесності Конфуція. Моральні засади державного управління. Протиставлення правління "за допомогою закону та покарань" та правління "за допомогою доброчесності та ритуалу". Принцип "виправлення імен".

Політико-правові ідеї Мо-цзи. "Воля неба" як модель людських взаємовідносин ("єдиний зразок справедливості"). Теорія договірного походження держави. Соціальні аспекти ідеології моїзму.

Ідеологія легізму (Шан Ян, Хань Фей). Критика легістами (законниками) конфуціанства, традиційного морального праворозуміння. Розуміння легістами ролі законів у державі. Державна влада і народ. Принцип колективної відповідальності. Принципи “недіяння правителя” та мистецтва управління Хань Фея.

Лекція 3. Політичні і правові вчення у Стародавній Греції.

1. Загальна характеристика політико-правової ідеології у Стародавній Греції.

Закономірності виникнення політико-правової ідеології у Стародавній Греції та її взаємозв’язок з державотворчими процесами. Проблема елліноцентризму. Загальні парадигми і специфіка теоретичних підходів (концепція природного права, договірного походження держави) до розуміння природи держави та права. Періодизація політико-правової думки.

2. Політико-правова думка раннього періоду (іх – vі ст. До н.Е.).

Трансформація міфологем як наслідок раціоналізації та розуміння етичного характеру держави та права.

Творчість Гомера ("Іліада" та "Одиссея"). Взаємозв’язок "дике"(справедливість) и "темісу" (звичай, звичаєве право) у Гомера.

Творчість Гесіода - поеми ("Теогонія" та "Турботи та дні"). Бог як уособлення морально-правового принципу. Призначення богині Евномії у Гесіода. Значення ідеї "золотого віку" у регресистській "зміні віків" Гесіода.

"Сім мудреців" (Фалес, Піттак, Періандр, Біант, Солон, Клєобул та Хілон). Ідея панування справедливих законів у суспільному житті поліса. Реформи Солона.

Піфагор та його школа (Архіт, Лізіс, Філолай та ін.). Зміст філософських основ при перетворенні політико-правових порядків. Зміст поняття "рівність" та визначення “справедливості”.

Проекти ідеального полісного устрою Фалея Халкедонського і неопіфагорейця Гіпподама.

Парадигма "арістократії" як політико-правового и морального принципу (піфагорійці, Геракліт. Феогнід Мегарський). Взаємодія політико-правових та філософських поглядів у Геракліта (проблема співвідношення "логосу" і "закону").