- •Тема 1. Книгознавство як наука 7
- •Тема 3. Типологія книги 54
- •Тема 5. Конструкція і структура книги 91
- •Тема 6. Апарат книги 109
- •Тема 6. Типологія книги 108
- •Тема 1, Книгознавство як наука
- •Витоки українського книгознавства.
- •Тема 1. Книгознавство як наука
- •Тема 1. Книгознавство як наука
- •Тема 1. Книгознавство як наука
- •1.3 Витоки українського книгознавства
- •Тема 1. Книгознавство як наука
- •Тема 1. Книгознавство як наука
- •Тема 1. Книгознавство як наука
- •Тема 1. Книгознавство як наука
- •Тема 1. Книгознавство як наука
- •Тема 1. Книгознавство як наука
- •Тема 1. Книгознавство як наука
- •Тема 1. Книгознавство як наука
- •Тема 1. Книгознавство як наука
- •Тема 2.
- •Тема 2. Книга: сутність і значення
- •Тема 2. Книга: сутність і значення
- •Тема 2. Книга: сутність і значене
- •Тема 2. Книга: сутність і значення
- •2.3 Книга в епоху інформатизації суспільства
- •Тема 2. Книга: сутність і значення
- •Тема 2. Книга: сутність і значення
- •Тема 2- Книга: сутність і значення
- •Тема 2. Книга: сутність і значення
- •Типологія книги як книгознавча проблема
- •3.1 Типологія книги як книгознавча проблема
- •Тема 3. Типологія книги
- •Тема 3. Типологія книги
- •Тема 3. Типологія книги
- •3.2.1 Дсту 3017-95 Видання. Основні види: Терміни та визначення
- •Тема 3. ТипОйоіія кіш.-іі
- •Тема 3. Типологія книги
- •Тема 3. Типологія книги
- •Тема 3. Типологія книги
- •3.2.2 Дсту 3018-95 Видання. Поліграфічне виконання: Терміни та визначення
- •Тема 3. Типологія книги
- •Тема 3. Типологія книги
- •Тема 3. Типологія книги
- •Тема 4. Книжкова справа як система
- •Тема 4,
- •Тема 4. Книжкова справа як система
- •2.Книгознавство
- •Тема 4. Книжкова справа як система
- •Структура книжкової справи
- •Тема 4. Книжкова справа як система
- •Тема 4. Книжкова справа як система
- •Тема 4. Книжкова справа як система
- •Тема 4. Книжкова справа як системи
- •Тема 5. Конструкція і структура книги
- •Тема 5.
- •Тема 5. Конструкція і структура книги
- •Тема 5. Конструкція і структура книги
- •Тема 5. Конструкція і структура книги
- •5.1.2 Внутрішні елементи книги
- •Тема 5. Конструкція і структура книги
- •Тема 5. Конструкція і структура книги
- •Тема 5. Конструкція і структура кіш.Чі
- •Тема 5. Конструкція і структура книги
- •Примітки
- •Тема 6. Апарат книги
- •Тема 6. Апарат книги
- •Тема 6. Апарат книги
- •Тема 6. Апарат книги
- •6.3.1 Ідентифікаційні тексти (Розпізнавальний апарат книги)
- •Тема 6. Апарат книги
- •Тема 6. Апарат книги
- •6.3.2 Орієнтуючі тексти (Довідково-пошуковий апарат книги)
- •Тема 6. Апарат книги
- •Тема 6. Апарат книги
- •6.3.3 Тлумачні тексти (Науково-допоміжний апарат книги)
- •6.3.4 Бібліографічні тексти
- •Тема 6. Апарат khuiu
- •Тема 6. Апарат книги
- •Короткий тлумачний словник видавничо-поліграфічних та книгознавчих термінів *
- •03067, М.Київ, вул. Гарматна, 29/31,
- •Тема 4. Книжкова справа як система 74
- •Тема 5. Конструкція і структура книги 91
Тема 1. Книгознавство як наука
,иІріуальна бібліотека", „віртуальний книжковий магазин" і т. д. МІ іа ними поки що немає ні системи несуперечливого змісту, її миніть коректно позначених семантичних полів. Однак це не іиіні.ііяє книгознавство від необхідності дослідити і теоретично іііфунтувати оптимальне співвідношення книги з іншими фор-Мми соціальної комунікації (преса, радіо, кіно, ТБ), особливо з іиміґютеризацією.
Поки що дану проблему книгознавці сприймають неодно-іііічио. Представники „традиційного" книгознавства пропону-m під книгознавством розуміти науку про книгу „в її сугубо імпмційному значенні" (проф. І. О. Баренбаум), інші, навпаки, кип ніч гають на тому, що „електронна книга" як єдність усіх про-
результатів організації електронної копії тексту авторсь-
нору (творів) в електронне книжкове видання „не може не
інім „законним" об'єктом книгознавства, яке досліджується в їм*,їх предмета науки про книгу (10).
І Іемає сумніву, що „електронна книга", як різновид книжко-іииі ішдання, є безумовним об'єктом книгознавства. Дискусії на ін< гему дещо перебільшують проблему і, скоріш за все, відбива-ffU исіотовність частини книгознавців до вивчення специфіки
И і іронної книги" та методів роботи з нею.
і роки „другого" народження книгознавства були поставлені
, fllni.ni -менш, вирішені його взаємовідносини зі спорідненими
суміжними науковими дисциплінами: теорією редагування,
(Лиіоірафознавством, бібліотекознавством, бібліополістикою та
Ці Стило цілком очевидним, що лише спираючись на досягнення
І дисциплін книгознавство може розвиватися і рухатись впе-I і ішробляючи" нові узагальнюючі знання про книгу і книжищу і праву (12).
Иичодичи з вищесказаного пропонуємо наступне визначення
иіініства, яке може стати поштовхом для подальших пошуків
і.ночного визначення: книгознавство — комплексна наукова
пінніші, яка вивчає у часі і просторі процеси підготовки, випуску,
> іжеиня та використання книги в суспільстві (11).
г. „друге" народження книгознавства показало і підтвер-ою незруйновність за будь-яких умов. Адже і в роки „ди-
пи" заборони воно продовжувало існувати і розвиватися в
тмин v 11 їм ознавчих дисциплінах (бібліографознавство, бібліо-іисіїю та ін.). Воно також засвідчило, шо „довічне" життя
33
Низовий М.А. Вступ до книгознавства
книгознавству гарантує таке ж життя книги в суспільстві у будь якій формі її існування. Тому немає реальної загрози книгознав. ству і з боку нині штучно створюваних „метанаук", в надрах яки ніби-то має розчинитися наука про книгу і книжкову справу, і
Отже, ми розглянули книгознавство від витоків самого тер міна „книгознавство", його еволюцію, виокремлення з над бібліографії і поступове перетворення в самостійну наукову диоі ципліну. При цьому пунктирно позначили шляхи розвитку кнц| гознавства в Росії та Україні, назвали його основних фундаторі;
Насамкінець, проаналізували сучасне тлумачення книгознав ства, його об'єкта і предмета, складових частин та наукових м«| тодів, взаємовідносин з „електронною книгою". Цей екскурс минуле і сьогодення показує, що, незважаючи на давно отрим^і ний статус самостійної наукової і навчальної дисципліни, у кнж гознавстві ще залишається низка невирішених методологічн: проблем, починаючи від однозначного визначення книгознавст й закінчуючи проблемою професійної підготовки книгознавц'
Справа не лише в динаміці розвитку науки і неминучій зм: (розвитку) її методологічних засад, а й очевидному відставай теорії книгознавства в останні десятиріччя. Як зазначала пр А. Бєловицька на X Міжнародній конференції з проблем кни знавства (2002 p.), процес комерціалізації не лише книговид ничої і книготорговельної справила й книговидавничої і кни торговельної професійної свідомості в сучасній науці про кнй безпосередньо й опосередковано відгукнувся падінням її тео; тичного і методологічного рівня.
Тому, мабуть, не випадково, що й на XI аналогічній кон ренції (2004 р.) відомий книгознавець проф. М. Єльников св<| доповідь назвав: „Книгознавство — в минулому, в майбутньо: чи ніде?" В ній він, зокрема, першочерговим завданням нинішг книгознавців вважає „взяти з книгознавчого минулого усе цін; оригінальне, фундаментальне; систематизувати і, якбеззастере умова, аргументувати систему наукового знання про книгу і п цесів, з нею пов'язаних, тобто системну модель книгознавства; потім вже, з врахуванням законів „книжкового бізнесу", існ вання комп'ютерних технологій і телекомунікаційних мер/ накреслити магістральний шлях книгознавства XXI ст. повноцінної самостійної науки" (13).
Так що майбутнім книгознавцям, які сьогодні тільки розіі
34