Тема 2. Книга: сутність і значення

МУ нідповідь, чому справжні шанувальники книги заперечують Проти таких її найменувань, як „продукт", „товар" і т. п. (На Кшталт колись виданого: Довідник молодого продавця книжко-мм\ товарів - М.: Вища школа, 1986.).

Ще далі в „формалізації" пішли розробники колишнього за-ішіьносоюзного стандарту 7.60-90 „Видання. Основні види. Тер­міни та визначення", визначивши „книгу" як „книжкове видан­ий обсягом більше 48 сторінок". Як не дивно, але це визначення повторено без будь яких змін у нині діючому з 2004 року ана­логічному міждержавному стандарті 7.60-2003, як і в українсько­му Держстандарті 3017-95 „Видання. Основні види: Терміни та визначення". Воно „цікаве", перш за все, тим, що в нормативно-іехнічному документі визначення терміна подається через його власну назву (книга - книжкове видання), замість, наприклад, „книга - неперіодичне видання".

Найуразливішим у цьому й усіх інших визначеннях є поси­пання на кількість сторінок як на основний показник обсягу і основну ознаку книги. Але, якщо вже брати за основу такий по­казник, то потрібно враховувати, що розмір сторінки може бути й '/₂ друкованого аркуша (у книгах-фоліантах), і 1/256 (в мініа­тюрних виданнях) друкованого аркуша. Чи рівноцінні ці 48 сто­рінок у виданнях різних форматів?

Однак, розмірковуючи далі, потрібно визначитись, що важ­ливіше: обсяг витраченого паперу на видання чи обсяг вміщеної в книзі інформації? Тому, зрозуміло, що краще подавати обсяг не в сторінках, а в друкованих аркушах (40 тис. знаків), тобто в реаль­ному обсязі вміщеної в книзі інформації.

Складність визначення дефініції „книга" засвідчує, зокрема, й видана ще 1928 року у Києві книга М. Яновського: „Про книгу: досвід аналізу поняття „книга". В ній було зібрано і проаналізо­вано 51 дефініцію книги, жодна з яких не була визнана загаль­ноприйнятою.

2.2 Сучасні тлумачення терміна ..книга"

На сьогодні, поза сумнівом, кількість визначень поняття „кни­га" зросла, щонайменше, втричі. Можна передбачити, що серед них є й такі, які не заслуговують на серйозну увагу. Наприклад,

41

Низовий МЛ. Вступ до книгознавства

ті, що подані в широко розповсюдженій в Україні „Энциклопе­дии книжного дела": „Всі сходяться на тому, що книга - носій[!] і передавач[!] творів писемності і графіки. Настільки менше тих, хто виразно усвідомлює, що книга - художньо оформлений пристрій [!], апарат [!], завдяки якому читачі можуть користува­тися цими творами з різноманітною метою".

Прикро, що такі „визначення" книги подані у виданні, адре­сованому, як сказано у видавничій анотації, „спеціалістам видав­ництв, редакційно-видавничих відділів, авторам, науковим пра­цівникам та викладачам" і вміщені у главі з претензійною назвою „Що потрібно знати про книгу" з таким же підзаголовком: „Що таке книга" [20, С 31].

Якщо провести певну систематизацію існуючих визначень книги, то всі вони можуть бути згруповані у три основні групи:

1. Визначення книги подається за зовнішніми, формальними ознаками;

2. У визначенні книги превалює її зміст і не враховуються зовнішні (матеріальні) ознаки;

3. При визначенні книги намагаються поєднати зовнішні оз- ] наки книги і її внутрішню сутність.

Прикладом третього варіанту може бути визначення, запро- і поноване свого часу відомим книгознавцем Московського уні- верситету культури і мистецтв проф. О. Е. Іоффе: „Книга-доку- '' ментально зафіксована семантична інформація, яка існує у виг­ ляді текстового повідомлення або зображення, функціонує в суспільстві в історично обумовленій формі структурно організо­ ваного (впорядкованого) і просторово розгорнутого твору писем­ ності або друку" (5). (

Тут, здавалося б, про книгу все сказано. Але важкувато і ба-гатослівно. Не вистачає лаконічності, обов'язкової умови при визначенні будь-яких об'єктів, процесів чи явищ. Поєднати { зовнішні ознаки книги з її внутрішнім змістом виявилося досить складним завданням.

Дещо з несподіваного боку підійшов до визначення поняття ! „книга" відомий книгознавець і бібліографознавець І.Г.Морген-штерн, вказавши на стабільність змісту як провідний атрибут кни-ги. Проаналізувавши динаміку і статику книги, він, зокрема, і запропонував наступне її визначення: „Книга - документ, при­значений і підготовлений для передачі абстрактному читачеві ста- '

42