Про державу каджугріха (біля чампи)

Вже кількасот років як власний царський рід тут ви­мер, і країною керує сусідня держава. В результаті міста тут спорожніли, і більшість люду живе в селах і селищах. Через це, коли раджа Шиладітья (Харшавардхана) [12] був у Східній Індії, він побудував тут палац, в якому вирішував справи своїх залежних держав. Палац звели як тимчасову резиденцію з гілок дерев і спалили, коли Харша покинув його.

ПРО КРАЇНУ УДРА (ОРІССА)

Ґрунт тут багатий і родючий. Він дає щедрий урожай зерна, а різноманітних фруктів вирощують у ньому біль­ше, ніж в інших країнах... Населення в ній (країні) огряд­не, високе на зріст і має коричневий колір шкіри. Слова та вимова в них не такі, як у Центральній Індії. Вони мають потяг до науки й постійно нею займаються. Біль­шість вірує в Закон Будди. На південно-східному кордоні цієї країни є місто Чарітра окружністю в 20 лі. Купці вирушають звідси у віддалені країни, а чужоземці доро­гою заходять у це місто та зупиняються в ньому. Мури міста міцні й високі. У Чарітрі (Орісса) зустрічаються всі сорти рідкісних і дуже цінних предметів. За містом є 5 монастирів, які стоять один за одним. їхні багатоповер­хові вежі дуже високі та прикрашені чудово створеними різними зображеннями святих.

Про державу коніодха (сучасний ґанджам)

Земля тут низинна й сира. Вона регулярно оброб­ляється та дає добрий урожай... Люди тут високі на зріст, чорні й брудні. Вони досить ввічливі та чесні. Написання букв у них те саме, що й у Серединній Індії, але мова та вимова зовсім інші. Вони дуже шанують учення єретиків і не вірують у Закон Будди... У межах цієї країни розташовані кілька десятків невеликих містечок, збудованих біля моря поряд з підніжжям гір. Їхні цитаделі високі й міцні, вояки завзяті та відважні. Вони за допомогою сили управляють сусідніми областями й ніхто не може їм про­стояти. Ця країна, розмістившись біля моря, рясніє рідкісними та коштовними речами. У торгівлі люди користуються мушлями каурі[13] та перлинами.

ПРО КАЛІНГУ

Земля в Калінзі обробляється регулярно й дає добрий урожай... Ліси й джунглі в ній тягнуться на багато сотень. Тут водяться великі бурого кольору слони, яких високо цінують сусідні князі... У старі часи царство Калінга було густозаселеним. Людей жило так багато, що вони терлися плечима один об одного, колісниці торкалися дна до одної своїми осями, а коли люди піднімали догори руки, то з їхніх рукавів утворювався справжній шатер. Але (будучи проклятою святим подвижником, ця область опустіла). Через багато років країну поступово знову заселили пришельці з інших областей. Проте країна це недостатню заселена. Ось чому тепер так мало жителів.

Про косалу (у верхів'ях маханади й годаварі)

Ґрунт тут багатий та родючий і дає щедрий урожай. Міста й села стоять близько одне до одного, вони густо-заселені. Люди високі на зріст і мають темну шкіру. Вдача їхня сувора й несамовита. Вони сміливі та поривчасті. Серед них є і єретики, і віруючі (у Будду). Вони високоосвічені та старанні в науках. їхній цар із кшатріїв. Він дуже шанує Закон Будди й широковідомий своєю доброчесністю та любов'ю.