2.5. Альдегіди і кетони

або, скорочено, СНО;

Функціональна група, спільна для альдегідів і кетонів, називається карбонільною групою >С=0. В альдегідах вона міститься на кінці карбонового ланцюга, тобто сполучена принаймні з одним Гідрогеном і має структуру

у кетонів вона стоїть усередині карбонового ланцюга, її записують -СО-. Найпростіший з альдегідів має формулу Н-СНО, найпростіший з кетонів СН₃ -СО-СН₃.

За правилами IUРАС назви альдегідів утворюють, додаючи суфікс -аль до назви відповідного вуглеводню з найдовшим карбоновим ланцюгом, включаючи карбонільну групу. Отже, НСНО — метаналь. Його стара назва — формальдегід. Наступний гомолог СН₃СНО — етаналь, старі назви оцтовий альдегід або ацетальдегід. Назви інших альдегідів утворюються аналогічно. Найпростіший ароматичний альдегід С₆Н₅СНО має традиційну назву — бензальдегід або бензойний альдегід (систематична назва — фенілкарбальдегід — майже ніколи не застосовується).

Н азви кетонів за правилами IUРАС отримують, нумеруючи карбоновий ланцюг з кінця, до якого ближче карбонільна група, і додаючи до назви вуглеводню суфікс -он, а також локаит, що вказує місце карбонілу. Карбонільна група вважається старшою за гідроксигрупу, тому при наявності у молекулі їх обох гідроксигрупа вказується префіксом гідрокси-, альдегідна група — суфіксом -аль, а кетогрупа — суфіксом -он або префіксом -оксо- (див. табл. 1.4):

2-пентанон 2-оксо-З-хлоробутаналь 2-гідрокси-4-хлор-3-пентанон циклогексанон

За деякими кетонами збережено традиційні назви:

СН₃СОСН₃ — ацетон

СбН₅СОСН₃ — ацетофенон

СбН₅СОСбН₅ — бензофенон.

2.6. Карбонові кислоти

Карбонові (жирні) кислоти мають карбоксильну функціональну групу

у скороченому записі СООН aбо СО₂Н

Найпростіша карбонова кислота НСООН — метанова (традиційні назви — мурашина кислота, форміатна кислота). Наступний гомолог СН₃СООН — етанова кислота {оцтова кислота, ацетатна кислота). Як бачимо, у систематичній назві суфікс -ова і слово кислота додають до назви вуглеводню з тим самим числом карбонових атомів, що й у молекулі кислоти. При наявності двох карбоксильних груп застосовується суфікс -діова і слово кислота. У випадку циклічних карбонових кислот використовується інша лексема — карбонова кислота. Зберігаються деякі традиційні назви, що походять від назв аніонів кислот (НСООН — форміатна кислота, СН₃СООН — ацетатна кислота, НООС-СООН — оксалатна кислота тощо). Ось деякі приклади:

СН₃СН₂СН₂СН₂СООН С₁₅Н₃₁СООН НООС—СН₂СН₂-СООН

пентанова кислота гексадеканова кислота бутандіова кислота

валеріанова кислота пальмітинова кислота бурштинова кислота

циклопентанкарбонова кислота бензенкарбонова кислота 2-нафталенкарбонова кислота

бензойна кислота 2-нафтойна кислота

Карбоксильна група вважається старшою за карбонільну. Тому при наявності цієї та інших функціональних груп їхні позначення з відповідними локантами виносяться до префіксної частини назви:

За пропозицією УНКоХіТерН назви солей карбонових кислот складаються з назви металу (катіона) у називному відмінку (у разі потреби — із додаванням множного префікса) і назви кислотного залишку — аніона від карбонової кислоти, який утворюється заміною на суфікс -оат суфікса -ова і слова кислота:

CH₃COONa — натрій етаноат (традиційна назва — ацетат натрію);

(С₁₇Н₃₅СОО)₂Са — кальцій октадеканоат (традиційна назва — стеарат кальцію);

НООС-СООК — калій гідрогенетандіоат (традиційна назва — гідрооксалат калію);

КООС-СН₂СН₂-СООК — дикалій бутандіоат (традиційна назва — сукцинат калію).

Звертаємо увагу на те, що, як і у випадку назв неорганічних солей, за відмінками змінюється лише останнє слово назви солі:

Н. натрій етаноат

Р. натрій етаноату...

О. натрій етаноатом і тд.

Естери (старий термін — складні ефіри карбонових кислот R-COOR' називають подібно до солей: спочатку йде назва вуглеводневого залишку спирту (або фенолу) R', потім без проміжку назва кислотного залишку:

CH₃COOEt — етилетаноат (традиційні назви — етилацетат, етиловий ефір оцтової кислоти)

С₆Н₅СОО-n -Вu — н-бутилбензоат (традиційна назва — н-бутиловий ефір бензойної кислоти)

C₂H₅COOPh — фенілпропаноат (традиційні назви — фенілпропіонат, феніловий ефір пропіонової кислоти)