- •Короткі відомості про хімічну номенклатуру
- •Систематична номенклатура
- •1. Номенклатура неорганічних речовин
- •1.1. Хімічні елементи та прості речовини
- •1.2. Хімічні сполуки
- •1.3. Найважливіші класи неорганічних сполук
- •1.3.1. Оксиди та інші бінарні сполуки Оксигену
- •1.3.2. Основи, амфотерні гідроксиди
- •1.3.3. Кислоти
- •1.3.4. Солі та солеподібні сполуки
- •1.3.5. Координаційні сполуки
- •1.3.6. Продукти приєднання (адукти)
- •2. Органічні сполуки
- •2.1. Деякі загальні терміни і поняття
- •2.1.1. Хімічні формули
- •2.1.2. Систематична номенклатура органічних сполук
- •2.2. Вуглеводні
- •2.2.1. Нормальні алкани і алкільні групи
- •2.2.2. Розгалужені алкани
- •Побудова назви алкану розгалуженої будови складається з таких етапів:
- •2.2.6. Ароматичні вуглеводні
- •2.3. Галогенопохідні
- •2.4. Гідроксипохідні
- •2.4.1. Спирти
- •2.5. Альдегіди і кетони
- •2.6. Карбонові кислоти
- •2.7. Аміни і гетероциклічні основи
- •2.8. Короткі підсумки: типи систематичної номенклатури і побудова назв
1.3.3. Кислоти
Систематичні назви кислот будуються з назв аніонів, які наведено вище, і починаються з назви катіона, тобто «гідроген». У випадку складних аніонів користуються принципами номенклатури координаційних сполук. Приклади систематичних назв кислот наведено нижче:
HAuCI4 - гідроген тетрахлороаурат(ІІІ) (водень тетрахлороаурат); H2Se03 — дигідроген триоксоселенат (водень селенат(IV)); НМnO4 — гідроген тетраоксоманганат(VIІ) (моноводень тетраоксоманганат); H2SO5 — дигідроген триоксопероксосульфат(VІ) (диводень триоксопероксосульфат); Н2Сr4O13 — гідроген тридекаоксотетрахромат (диводень тетрахромат(VІ)); HS03F — гідроген монофлуоросульфат(V) (водень триоксофлуоросульфат); HN03 - гідроген нітрат(V), гідроген триоксонітрат (водень нітрат(V)).
Оскільки гідроген-катіон вказує на приналежність сполуки до кислот, то систематичну назву можна будувати, використовуючи назву аніона замість прикметника, додаючи до нього іменник «кислота», наприклад:
H2S04 — сульфатна(VІ) кислота, сульфатна кислота; HAg(CN)2 — диціаноаргентатна(І) кислота, диціаноаргентатна кислота; Н6ТеO6 — гексаоксотелуратна(VІ) кислота, гексаоксотелуратна кислота.
Якщо оксигеновмісна кислота містить елемент у найвищому ступені окиснення, то ступінь окиснення і число атомів Оксигєну можна не вказувати:
H2Se04 — селенатна, HN03 — нітратна, Н2СrO4 — хроматна, H2SO4 — сульфатна кислота.
Кислоти, назви яких походять від аніонів із суфіксом -ід (-ид), називають, як бінарні або псевдобінарні сполуки гідроген-катіона:
НС1 — гідроген хлорид, H2S — дигідроген сульфід, HCN — гідроген ціанід, HN3 — гідроген азид. Щоб підкреслити належність водних розчинів цих сполук до кислот, можна будувати їх назви на основі назви аніона з закінченням -на та слова «кислота»:
НІ — іодидна кислота, H2Se — селенідна кислота, HN3 — азидна кислота.
Можна також зберегти традиційні для гідрогенових сполук назви: галогеноводні, псевдогалогеноводні, халькогеноводні, а для їх водних розчинів, що є кислотами, відповідно — галогеноводневі кислоти, псевдогалогеноводневі кислоти, халькогеноводневі кислоти. Наприклад-.
НС1 — хлороводнева кислота (хлороводень); HN3 — азидоводнева кислота (азидоводень).
1.3.4. Солі та солеподібні сполуки
Назви солей легко утворити з назв катіонів і аніонів з відповідними множними префіксами:
CrS04 — хром(ІІ) сульфат; Fe(N03)3 — ферум(III) нітрат; NaSb(OH)6 — натрій гексагідроксостибат(V); Hg2(N03)2
димеркурій динітрат; (NH4)2Cr207 — діамоній дихромат(VІ).
Кислі солі називають так само, як і середні, але з додаванням до назви аніона слова «гідроген», що пишуть разом з відповідним числовим префіксом:
КНСO3 — калій гідрогенкарбонат; Ba(HS03)2 — барій гідрогенсульфат(ІV); NH4H2P04 — амоній дигідрогенфосфат; Na2H3IO6 — динатрій тригідрогеніодат(VІІ).
Зазначимо, що кислі солі в українській та російській номенклатурах традиційно називають, додаючи до назви аніона морфему гідро- з числовим префіксом, що вказує їх кількість. Але слово «гідро» означає <вода», «водний». Таким чином, терміни гідросульфат, гідросіль означають водний сульфат, водна сіль, а не кислий сульфат, кисла сіль. Насправді ж кислі солі — це не солі, що містять воду, а сполуки, у складі яких міститься катіон водню (гідрогенкатіон). Тому правильно називати їх гідроген-солями. Останній термін, мабуть, найвдаліший, бо відповідає вимогам міжнародної номенклатури і легко утворюється з традиційної назви:
Са(Н2Р04)2 — кальцій дигідрогенфосфат (замість дигідрофосфат); NaHS — натрій гідрогенсульфід (замість гідросульфід); ВаН2Р207 — барій дигідрогендифосфат (замість дигідродифосфат)
Подвійні солі за електролітною природою не відрізняються від простих солей, з яких вони побудовані. Тому в назві подвійних солей катіони і аніони перелічуються в алфавітному порядку, причому порядок назви солі може відрізнятися від порядку запису формули:
KMgCl3 — калій магній трихлорид; Na(U02)3[Zn(H20)6](C2H302)9 — гексааквацинк натрій триураніл нонаацетат;
KA1(S04)212H20 — алюміній калій дисульфат — вода (1/12); NaNH4HPO4 — амоній натрій гідрогенфосфат(V);.
Основні солі (оксидо- та гідроксидосолі) можна назвати як подвійні, вважаючи О2- та ОН- за гетероаніони:
СаС1OН — кальцій гідроксид хлорид; ВiВrO — бісмут(III) бромід оксид; Сu2С03(ОН)2 — дикупрум(ІI) дигідроксид карбонат.