1.3.3. Кислоти

Систематичні назви кислот будуються з назв аніонів, які наведено вище, і починаються з назви катіона, тобто «гідроген». У випадку складних аніонів користуються принципами номенклатури координаційних сполук. Приклади систематичних назв кислот наведено нижче:

• HAuCI₄ - гідроген тетрахлороаурат(ІІІ) (водень тетрахлороаурат); H₂Se0₃ — дигідроген триоксоселенат (водень селенат(IV)); НМnO₄ — гідроген тетраоксоманганат(VIІ) (моноводень тетраоксоманганат); H₂SO₅ — дигідроген триоксопероксосульфат(VІ) (диводень триоксопероксосульфат); Н₂Сr₄O₁₃ — гідроген тридекаоксотетрахромат (диводень тетрахромат(VІ)); HS0₃F — гідроген монофлуоросульфат(V) (водень триоксофлуоросульфат); HN0₃ - гідроген нітрат(V), гідроген триоксонітрат (водень нітрат(V)).

Оскільки гідроген-катіон вказує на приналежність сполуки до кислот, то систематичну назву можна будувати, використовуючи назву аніона замість прикметника, додаючи до нього іменник «кислота», наприклад:

• H₂S0₄ — сульфатна(VІ) кислота, сульфатна кислота; HAg(CN)₂ — диціаноаргентатна(І) кислота, диціаноаргентатна кислота; Н₆ТеO₆ — гексаоксотелуратна(VІ) кислота, гексаоксотелуратна кислота.

Якщо оксигеновмісна кислота містить елемент у найвищому ступені окиснення, то ступінь окиснення і число атомів Оксигєну можна не вказувати:

• H₂Se0₄ — селенатна, HN0₃ — нітратна, Н₂СrO₄ — хроматна, H₂SO₄ — сульфатна кислота.

Кислоти, назви яких походять від аніонів із суфіксом -ід (-ид), називають, як бінарні або псевдобінарні сполуки гідроген-катіона:

• НС1 — гідроген хлорид, H₂S — дигідроген сульфід, HCN — гідроген ціанід, HN₃ — гідроген азид. Щоб підкреслити належність водних розчинів цих сполук до кислот, можна будувати їх назви на основі назви аніона з закінченням -на та слова «кислота»:

• НІ — іодидна кислота, H₂Se — селенідна кислота, HN₃ — азидна кислота.

Можна також зберегти традиційні для гідрогенових сполук назви: галогеноводні, псевдогалогеноводні, халькогеноводні, а для їх водних розчинів, що є кислотами, відповідно — галогеноводневі кислоти, псевдогалогеноводневі кислоти, халькогеноводневі кислоти. Наприклад-.

• НС1 — хлороводнева кислота (хлороводень); HN₃ — азидоводнева кислота (азидоводень).

1.3.4. Солі та солеподібні сполуки

Назви солей легко утворити з назв катіонів і аніонів з відповідними множними префіксами:

• CrS0₄ — хром(ІІ) сульфат; Fe(N0₃)₃ — ферум(III) нітрат; NaSb(OH)₆ — натрій гексагідроксостибат(V); Hg₂(N0₃)₂

• димеркурій динітрат; (NH₄)₂Cr₂0₇ — діамоній дихромат(VІ).

Кислі солі називають так само, як і середні, але з додаванням до назви аніона слова «гідроген», що пишуть разом з відповідним числовим префіксом:

• КНСO₃ — калій гідрогенкарбонат; Ba(HS0₃)₂ — барій гідрогенсульфат(ІV); NH₄H₂P0₄ — амоній дигідрогенфосфат; Na₂H₃IO₆ — динатрій тригідрогеніодат(VІІ).

Зазначимо, що кислі солі в українській та російській номенклатурах традиційно називають, додаючи до назви аніона морфему гідро- з числовим префіксом, що вказує їх кількість. Але слово «гідро» означає <вода», «водний». Таким чином, терміни гідросульфат, гідросіль означають водний сульфат, водна сіль, а не кислий сульфат, кисла сіль. Насправді ж кислі солі — це не солі, що містять воду, а сполуки, у складі яких міститься катіон водню (гідроген­катіон). Тому правильно називати їх гідроген-солями. Останній термін, мабуть, найвдаліший, бо відповідає вимогам міжнародної номенклатури і легко утворюється з традиційної назви:

• Са(Н₂Р0₄)₂ — кальцій дигідрогенфосфат (замість дигідрофосфат); NaHS — натрій гідрогенсульфід (замість гідросульфід); ВаН₂Р₂0₇ — барій дигідрогендифосфат (замість дигідродифосфат)

Подвійні солі за електролітною природою не відрізняються від простих солей, з яких вони побудовані. Тому в назві подвійних солей катіони і аніони перелічуються в алфавітному порядку, причому порядок назви солі може відрізнятися від порядку запису формули:

• KMgCl₃ — калій магній трихлорид; Na(U0₂)₃[Zn(H₂0)₆](C₂H₃0₂)₉ — гексааквацинк натрій триураніл нонаацетат;

KA1(S0₄)₂12H₂0 — алюміній калій дисульфат — вода (1/12); NaNH₄HPO₄ — амоній натрій гідрогенфосфат(V);.

Основні солі (оксидо- та гідроксидосолі) можна назвати як подвійні, вважаючи О^2- та ОН^- за гетероаніони:

• СаС1OН — кальцій гідроксид хлорид; ВiВrO — бісмут(III) бромід оксид; Сu₂С0₃(ОН)₂ — дикупрум(ІI) дигідроксид карбонат.