- •Гребьонкін о.Т. Історія України
- •Передмова
- •1. Лютнева буржуазно-демократична революція в Росії та її вплив на Україну
- •2. Початок української національно-демократичної революції
- •3. І Універсал Центральної Ради та його наслідки
- •4. Іі Універсал Центральної Ради та його наслідки
- •5. Липнева криза
- •6.Події серпня 1917 року
- •7. Конфлікт Центральної Ради з Тимчасовим урядом Росії
- •1. Жовтнева більшовицька революція 1917 року і Україна
- •2. Боротьба за владу у Києві
- •3. Третій універсал Центральної Ради
- •4. Прорахунки Центральної Ради
- •5. Конфлікт Генерального Секретаріату унр і Ради Народних Комісарів Радянської Росії
- •1. Альтернативні Всеукраїнські з’їзди Рад у Києві й Харкові
- •2. Перший український радянський уряд і початок війни
- •3. Проголошення незалежності унр
- •4. Розгортання громадянської війни в Україні і поразка Центральної Ради
- •5. Політика радянської влади в Україні
- •Встановлення радянської влади більшовиками(фото)
- •1. Брестський договір 27 січня 1918 року
- •2.Війна з радянською владою в Україні
- •3. Німецький окупаційний режим
- •4. Гетьманський переворот 29 квітня 1918 року
- •5. Внутрішня політика гетьманського уряду
- •6. Культурна і зовнішня політика гетьмана п.Скоропадського
- •1. Утворення Комуністичної партії більшовиків України
- •Радянські партійні і державні діячі
- •2. Боротьба проти гетьманського режиму та його падіння
- •3. Політика Директорії
- •4. Помилки Директорії та її розкол
- •Керівники Директорії (фото)
- •5. Репресії під час режиму Директорії та прорахунки с.Петлюри
- •6.Поразка Директорії та відновлення радянської влади в Україні
- •1. Розпад Австро-Угорщини та активізація визвольного руху на західноукраїнських землях
- •2. Повстання у Львові та проголошення зунр
- •3. Організація держави на західноукраїнських землях
- •4. Міжнародна ізоляція зунр. Акт злуки унр і зунр
- •5. Народні виступи на території зунр
- •6. Наступ польських військ і падіння зунр
- •7. Північна Буковина і Хотинщина у 1918-1919 роках
- •8. Закарпаття у 1918-1919 роках
- •Формування більшовицького режиму в Україні
- •Перша Українська Радянська Конституція 1919 року
- •Політико-економічний курс радянської влади у 1919 році «Воєнний комунізм»
- •5.Антибільшовицькі витупи і червоний терор
- •Сатиричне зображення м. Григор’єва і його загону у фільмі «Весілля у Малинівці»
- •6. Націонал-комуністичні течії в Україні у 1919 році
- •1. Наступ білогвардійців та дії їх противників
- •Форма білогвардійців і танк французького виробництва
- •2. Поразка червоних та подальша тактика українських армій
- •Денікінський окупаційний режим
- •4. Опір денікінському режиму
- •5. Махновщина
- •6. Контрнаступ Червоної Армії та поразка Денікіна
- •Політичний плакат часів громадянської війни
- •7. Рішення vііі Всеросійської конференції ркп(б)
- •8. Зміни в політиці радянської влади в Україні на початку 1920 року
- •Радянський агітаційний плакат «Всю владу Радам!»
- •9. Долі окремих учасників українських визвольних змагань 1917-1920 років
- •Володимир Винниченко ПавлоСкоропадський Євген Петрушевич
- •1. Варшавський договір 1920 року
- •2. Наступ польських військ і польський окупаційний режим
- •3. Контрнаступ радянських військ та утворення Галицької соціалістичної радянської республіки
- •4. Завершення радянсько-польської війни
- •Кіннота і піхота Червоної Армії
- •5. Плани п.Врангеля та наступ його військ
- •Форма Червоної Армії і шолом – багатирка(будьонівка)
- •6. Утворення Південного фронту червоних військ
- •Командуючі Червоними військовими силами
- •Діорама «Штурм Перекопу Червоною Армією»
- •7. Штурм Криму і завершення громадянської війни в Україні
- •8. Другий Зимовий похід військ унр
- •*Додатки до лекцій
- •10. Додаток іі. «Холодноярська республіка» у боротьбі проти радянської влади
- •Образ працівника внк(чк) у кінематографі
- •11. Додаток іv. Долі учасників українських визвольних змагань 1917-1920 років
- •1. Нові умови і фактори становища культури
- •2. Здобутки і втрати у культурно-освітньому та науковому процесі
- •3.Релігійне життя
- •1. Початок хх століття в українській історії
- •2. Міжнародне становище усрр
- •Радянські дипломати (кадр з фільму о.Довженка «Сумка дипкур’єра»)
- •3. Внутрішнє становище усрр
- •4. План гоелро
- •План та Комісія з електрифікації Будівництво греблі
- •Боротьба з епідеміями під час голоду Допомога голодуючим
- •5. Голод 1921-1923 років
- •6. Перехід до Нової економічної політики
- •7. Суть, основні заходи та результати Нової економічної політики
- •Непмани – «нова буржуазія»
- •8. Особливості Непу на Україні, його обмеженість і прогресивні тенденції
- •Фотографії періоду Непу
- •9. Доля політичних партій та церкви
- •10. Антирадянські виступи
- •1. Вступ усрр у договірну федерацію
- •2. Проекти утворення срср
- •3. Юридичне оформлення срср
- •4.Позиція Християна Раковського та його доля
- •5. Повноваження і устрій усрр в рамках срср
- •Карта срср
- •Українські комсомольці 20-х років( кадри з фільму м. Мащенка « Як гартувалася сталь»)
- •1. «Українізація»
- •2. Освіта часів Непу
- •Антон Макаренко Діти українського села 20-х років(фото)
- •3. Наукові досягнення 20-х років
- •4. Розвиток української літератури
- •5. Початок українського кіно
- •6. Образотворче мистецтво
- •7. Театр і музика
- •1. Зміни в політичному керівництві срср і відміна Непу
- •Різність ленінської і сталінської моделі соціалізму
- •2. Задачі, особливості і труднощі індустріалізації
- •Українські плакати періоду індустріалізації
- •3. Перша п’ятирічка 1928-1932 років
- •4. Друга п’ятирічка 1933-1937 років
- •5. Третя п’ятирічка 1938-1941 років
- •6. Підсумки індустріалізації
- •1. Концепція кооперування в.Леніна і сталінська колективізація
- •2. Насильницьке створення колгоспів
- •Запис до колгоспу Колгоспники йдуть на роботу
- •3. Масові виступи і розкуркулення
- •4.Колгоспна система
- •1. Передумови і причини голодомору
- •2. Репресивна політика уряду
- •Кадри з фільму режисера о.Янчука «Голод - 33»
- •3. Трагедія голодомору
- •4. Заходи, щодо зміцнення колгоспів
- •5. Завершення і підсумки колективізації
- •Агітплакат радянських часів
- •1. Зміни в адміністративному устрої і складі населення України, звичках і психології людей
- •Радянський плакат 30-х років
- •2. Конституція урср 1937 року
- •Герб і прапор Української Радянської Соціалістичної республіки
- •3. Кп(б)у в умовах тоталітаризму
- •Плакати і значки Тсоавіахіму (Товариство сприяння обороні, авіаційно-хімічному будівництву)
- •Микита Сергійович Хрущов та Йосип Сталін
- •1. Причини і початок політичних репресій
- •Вартові та ув’язнені сталінських таборів
- •2. Основні політичні судові процеси в Україні
- •3. Партійні «чистки» серед членів кп(б)у
- •4. Згортання «українізації»
- •Микола Скрипник Володимир Затонський Олександр Шумський
- •1. Умови і особливості розвитку
- •2. Стан освіти
- •Студенти-геологи 30-х років Студенти - заочники
- •3.Наука 30-х років
- •4. Сталінські репресії в науці
- •5. Українська література 30-х років
- •6. «Розстріляне відродження»
- •7. Скульптура, архітектура і живопис
- •Микола Самокиш Перша Кінна. Переслідування
- •8. Театр, кіно і музика
- •Кадри з фільму о.Довженка «Земля»
- •Леонід Осипович Утьосов - співак, кіноактор, один з фундаторів стилю «джаз»
- •1. Західноукраїнські землі під владою Польщі
- •2. Українські землі у складі Румунії
- •3. Українські землі у складі Чехословаччини
- •1. Українські партії та політичні об’єднання у Польщі
- •2. Утворення Організації Українських націоналістів(оун)
- •Євген Коновалець – голова уво і оун Дмитро Андрієвський - один з засновників оун
- •3. «Український інтегральний націоналізм»
- •4. Збройна боротьба і криза оун
- •5. Тріумф і трагедія Комуністичної партії Західної України
- •6. Політичні течії на Закарпатті
- •Русини Закарпаття
- •7. Проголошення і падіння Карпатської України
- •Покажчик вибраних імен
8. Другий Зимовий похід військ унр
Поразка Петлюри під Катюжанами
Останнім «одинокий лицарем», який ще здійснював відчайдушні кроки, задля повернення влади Директорії в Україні, був Симон Петлюра. Він об’єднав залишки своїх військ з воїнами 3 білогвардійської армії, зібраної російським есером-терористом Борисом Савінковим. До них приєдналися інтерновані бійці УНР з польських таборів. Українська Повстанська Добровольча армія спробувала у жовтні 1920 року нанести удар червоним під Катюжанами, але потерпіла поразку від військ Єгорова.
ІІ Зимовий похід 1921 року
У листопаді 1921 року розгорнувся ІІ Зимовий похід(його ще називали «льодовим походом» або «листопадовим рейдом»).Очолив рейд подільської групи(800 бійців) генерал-хорунжий Юрко Тютюнник. Він розраховував на допомогу селянського антибільшовицького повстання, але воно не відбулося (крім окремих виступів куркулів). Група зайняла місто Коростень. Похід продовжувався. Біля міста Базар (на Волині) учасники походу були розбиті Червоною армією. 359 полонених було розстріляно на площі міста. Ю.Тютюннику та деяким офіцерам вдалося втекти. Волинська група(400 бійців)С.Булак-Булаховича підійшла близько до Києва, але під ударами Червоної армії відступила на територію Польщі. С.Петлюра здійснив ще декілька невеликих партизанських рейдів, але після неодноразових протестів Х.Раковського, польський уряд у грудні 1921 року припинив їх.
*Додатки до лекцій
Образ отаманщини у кінематографі
Отаман Коцур (М.Голубович) і Кондрашов(Л.Бакштаєв) Отаман Тараканов (Ю.Мажуга) отаман Лютий(В.Трещалов) (фільми «Комісари»; «Там вдалині, за рікою, «Невловимі месники»)
9. Додаток І. Отаманщина і козацтво під час громадянської війни Причини виникнення отаманщини Партизанський рух, як червоний, так і білий, анархістський, зелений в 1918-1920 роках охопив майже всю Україну. Селяни, що не розуміли політичної ситуації, гасел соціалізму, націоналізму чи монархізму, захищаючись від здирств різних окупантів(німців, австрійців), податкового гніту Центральної Ради чи петлюрівців, більшовицької політики «воєнного комунізму», поборів білогвардійців Денікіна і Врангеля були змушені виділяти з своєї маси вже застарілий на ті часи, але для них необхідний воєнно-державний стан – козацтво, на чолі з отаманами, яких називали «батьками». Селянин, який йшов до війська чи повстанських загонів захищати збройно своє село, ставав козаком. Учасники повстансько-партизанської боротьби не тільки називали себе козаками, але й вели козацький спосіб життя, що ґрунтувався на давніх традиціях. Про природний зв'язок «Вільного Козацтва» з повстансько-партизанським рухом свідчить, зокрема, наказ № 8 від 14 березня 1921 року отамана 144-ї Надбужанської повстанської дивізії Іполита Хмари-Годзиківського, який висловив щиру подяку «панам козакам» за те, що чемно поводились із населенням міста Теплика і що «не було ніяких позорящих наше Вільне Козацтво випадків». Цей наказ продемонстрував, що отаман Хмара-Годзиківський вважав свою повстанську дивізію формацією «Вільного Козацтва». Слід зазначити, що і через інші накази подільського отамана проходить наскрізна думка про козацький стан. Тому було б справедливо розглядати селянські повстання на Східній і Південній Україні в 1918 - 1920-х роках як рухи козацькі, а не лише анархічні бунти темних мас, доведених до відчаю нещадними поборами окупантів та політикою «воєнного комунізму». Формування загонів «Вільного козацтва» на чолі з батьками-отаманами 17 жовтня 1917 року в Чигирині відбувся з’їзд «Вільного козацтва». 20 делегатів представляли 60 тисяч зареєстрованих козаків Київщини, Катеринославщини, Черкащини, Херсонщини, Кубані. Обрана на з’їзді Генеральна Рада на чолі з П.Скоропадським обрала своєю резиденцією Білу Церкву. Звенигородського отамана Семена Гризла було обрано кальниболотським курінним Вільного Козацтва, а у квітні 1918 року першим кошовим (звенигородським) «Вільного Козацтва». Зрозуміло, не тільки Гризло, а й багато інших організаторів «Вільного Козацтва» стали пізніше творцями Холодноярської організації. Серед них слід згадати Івана Полтавця-Остряницю, (уродженця с. Балаклії, що під м. Смілою) та смілянського полковника Вільного Козацтва Якова Водяного, Якова Мамая-Щирицю і Павла Солонька з с. Боровиці на Чигиринщині. Вільне Козацтво та повстансько-партизанський рух настільки переплетені, що інколи важко знайти грань між ними. Чимало творців «Вільного Козацтва» сформували й очолили повстанські загони, що вели збройну боротьбу проти німців, проти червоних і білих. Так виникли загони Нестора Махна, Ангела, Миколи Григор’єва, Ілька Струка, Юрка Тютюнника, Ананія Волинця, Овсія Гончара-Бурлаки, Івана Полтавця-Остряниці, Якова Водяного, Лютого, Якова Мамая-Щирицю, Павла Солонька, Василя Чучупаки, , Андрія Гулия –Гуленка, Герасима Несторенка, Ворона, Семена Гризла та багатьох інших. Більшість молодих людей, що входили в козацтво займалися лише охороною, утримувалися за рахунок місцевого селянського населення. Бідою отаманщини стала низька національна самосвідомість, примітивна політична і загальна культура загонів батьків – отаманів, які нерідко займалися грабунками сел і міст, реквізиціями багатств заможних верств населення, єврейськими погромами, різними жорсткостями проти населення кримінального характеру, намагалися друкувати власні «гроші», створювати «міністерства» тощо. Отаманщина часів громадянської війни продемонструвала неготовність українського населення до демократичного, громадянського суспільства. До цього призвела вікова відсталість Російської імперії від європейських країн, міцна консервація в ній залишків, пережитків феодального устрою. Тому, в роки індустріальної зрілості країн Західної і Центральної Європи, на українських і російських теренах все ще існує землеробське суспільство, що виділяє в черговий раз з себе воєнний стан, характерний більше для ХVІ – ХVІІ століть. Про несформованість української нації, відсутність єдиної національної мети свідчить різнобарвність політичних кольорів – «червоні», «білі», «зелені», «монархісти», «анархісти», що демонструє політичні хитання та пошуки.
Віталій Примаков ВасильБоженко Червоні козаки у 1920 році
Червоне козацтво
Були й повстанські загони, що пізніше приєдналися до Червоного козацтва Віталія Примакова і воювали разом з червоною армією проти білих. Так, у січні 1918 року почав формуватися І Український полк Червоного Козацтва, що був вірний Робітничо-селянській республіці України. Його очолив «залізний лицар», «перша шабля України» Віталій Маркович Примаков. Окремі загони Червоних козаків очолювали Юрій Коцюбинський, Микола Щорс, Василь Боженко, Микола Кропив’янський, Володимир Затонський. У 1919 -1920 рр. Червоні козаки проводили свої славні героїчні рейди проти білогвардійців, петлюрівців, отримали багато нагород.