2. Утворення Організації Українських націоналістів(оун)

Причини утворення ОУН

Причини утворення:

• приниженість української нації, що знаходилася під гнітом різних держав і її бажання швидких визвольних дій;

• дуже мала результативність і повільність українського демократичного визвольного руху;

• втрата віри у традиційні цінності західної демократії;

• ідея про сильну націю, що здатна так організувати свою державу, що буде порятунок від криз, соціально-революційних рухів, буде здобута перемога над зовнішніми ворогами ( на це вплинула обстановка 20-30х рр.. в Європі, криза, назрівання нової війни);

• певні успіхи тоталітарних держав у організації держави і економіки ( приклад італійського і угорського фашизму, радянської комуністичної влади в СРСР, пізніше – націонал-соціалізму у Німеччині);

• вплив революційних радикальних рухів Європи( фашистів, чотників, усташів, фалангістів, націонал-соціалістів, ірландської революційної армії);

• безробіття і обездоленість українців у Польщі, ігнорування української мови, культури.

Євген Коновалець – голова уво і оун Дмитро Андрієвський - один з засновників оун

Українська військова організація»(УВО)-попередник ОУН

У 1920 році найрадикальніша частина молоді з корпусу Української Галицької Армії(УГА) на нараді у Празі утворили «Українську військову організацію»(УВО). ЇЇ очолив колишній полковник армії УНР Євген Михайлович Коновалець, який після розгрому Директорії, перебував у еміграції.

Головним завданням УВО була організація боротьби проти окупаційних режимів на українських землях. Одні члени організації виступали за орієнтацію на Радянську Україну, але переважна більшість – за незалежність західноукраїнських земель. Активісти УВО здійснювали акти саботажу, палили скирди хліба польських поміщиків, нападали на жандармів, підривали мости, захоплювали гроші у поштових відділеннях, зробили спробу замаху на Ю.Пілсудського. Задля більш міцної матеріальної підтримки, УВО, через свого агента у Німеччині Р.Ярого, пішла на співпрацю з німецькою розвідкою – Абвером, виконуючи розвідувальні функції стосовно Польщі.

Організація українських націоналістів(ОУН)

У 1929 році, на конгресі українських націоналістів у Відні, 30 делегатів від націоналістичних рухів( в т.ч. і УВО) утворили Організацію українських націоналістів(ОУН). Керівним ядром став Провід українських націоналістів(ПУН): Євген Коновалець (голова), члени – Д.Андрієвський, В.Мартинець, М.Сциборський, Я.Дуб, інші.

Методи боротьби: збройна боротьба, жорстокий і нещадний терор проти ворогів України, що здатний викликати національну революцію.

Мета: встановлення диктатури сильної національної еліти,

формування незалежної соборної, етнічно чистої української держави на всій українській етнічній території.

ОУН визначала себе як підпільний рух з суворою дисципліною. Основну пропаганду проводили серед молоді. В ОУН вступали галицькі студенти, гімназисти старших класів. У багатьох університетах, гімназіях діяли осередки ОУН. Один з них – «Академічний Дім» при Львівському університеті – Богдан Кравців, Степан Охрімович. Їх підтримували окремі літератори – Євген Меланюк, Олена Теліга. Розповсюджувалися журнали, брошури, газети – «Розбудова нації», «Сурма», «Юнак», «Націоналіст».

Великою проблемою для організації були джерела її фінансування. Потрібно було знайти міцних і надійних союзників, без яких боротьба з Польщею була б не можлива. Симпатизуючи тоталітарним фашистським режимам Італії( Мусолліні) , Німеччини (Гітлер), та Японії( Хірохіто) керівники ОУН зробили висновок про неминучість війни цих держав з СРСР та Польщею і тому розпочали через українського підприємця Степана Федака( став посередником у переговорах з рейхсвером ) та Ріхарда Ярого ( співпраця з Абвером адмірала Канаріса) шукати контактів. ОУН отримувала декілька тисяч марок щорічно на організацію диверсійно-терористичної, розвідувальної діяльності проти Польщі та СРСР. Навчальні табори ОУН були створені у Німеччині, осередки, розвід пункти – у Фінляндії, Туреччині, Болгарії, Чехословаччині, Румунії, Маньчжурії. Так представники ОУН при нацистській партії Німеччини Р.Ярий і М.Сциборський домоглися включення бойовиків до складу штурмових загонів Е.Рема. Молодий діяч ОУН Р.Шухевич (Т.Чупринка) закінчив курси при військовій академії у Мюнхені. ОУН боролася як проти польського уряду, так і з українськими організаціями, що були незгодні з ідеями ОУН, публічно висловлювали свій протест(наприклад – УНДО, КПЗУ).