- •Гребьонкін о.Т. Історія України
- •Передмова
- •1. Лютнева буржуазно-демократична революція в Росії та її вплив на Україну
- •2. Початок української національно-демократичної революції
- •3. І Універсал Центральної Ради та його наслідки
- •4. Іі Універсал Центральної Ради та його наслідки
- •5. Липнева криза
- •6.Події серпня 1917 року
- •7. Конфлікт Центральної Ради з Тимчасовим урядом Росії
- •1. Жовтнева більшовицька революція 1917 року і Україна
- •2. Боротьба за владу у Києві
- •3. Третій універсал Центральної Ради
- •4. Прорахунки Центральної Ради
- •5. Конфлікт Генерального Секретаріату унр і Ради Народних Комісарів Радянської Росії
- •1. Альтернативні Всеукраїнські з’їзди Рад у Києві й Харкові
- •2. Перший український радянський уряд і початок війни
- •3. Проголошення незалежності унр
- •4. Розгортання громадянської війни в Україні і поразка Центральної Ради
- •5. Політика радянської влади в Україні
- •Встановлення радянської влади більшовиками(фото)
- •1. Брестський договір 27 січня 1918 року
- •2.Війна з радянською владою в Україні
- •3. Німецький окупаційний режим
- •4. Гетьманський переворот 29 квітня 1918 року
- •5. Внутрішня політика гетьманського уряду
- •6. Культурна і зовнішня політика гетьмана п.Скоропадського
- •1. Утворення Комуністичної партії більшовиків України
- •Радянські партійні і державні діячі
- •2. Боротьба проти гетьманського режиму та його падіння
- •3. Політика Директорії
- •4. Помилки Директорії та її розкол
- •Керівники Директорії (фото)
- •5. Репресії під час режиму Директорії та прорахунки с.Петлюри
- •6.Поразка Директорії та відновлення радянської влади в Україні
- •1. Розпад Австро-Угорщини та активізація визвольного руху на західноукраїнських землях
- •2. Повстання у Львові та проголошення зунр
- •3. Організація держави на західноукраїнських землях
- •4. Міжнародна ізоляція зунр. Акт злуки унр і зунр
- •5. Народні виступи на території зунр
- •6. Наступ польських військ і падіння зунр
- •7. Північна Буковина і Хотинщина у 1918-1919 роках
- •8. Закарпаття у 1918-1919 роках
- •Формування більшовицького режиму в Україні
- •Перша Українська Радянська Конституція 1919 року
- •Політико-економічний курс радянської влади у 1919 році «Воєнний комунізм»
- •5.Антибільшовицькі витупи і червоний терор
- •Сатиричне зображення м. Григор’єва і його загону у фільмі «Весілля у Малинівці»
- •6. Націонал-комуністичні течії в Україні у 1919 році
- •1. Наступ білогвардійців та дії їх противників
- •Форма білогвардійців і танк французького виробництва
- •2. Поразка червоних та подальша тактика українських армій
- •Денікінський окупаційний режим
- •4. Опір денікінському режиму
- •5. Махновщина
- •6. Контрнаступ Червоної Армії та поразка Денікіна
- •Політичний плакат часів громадянської війни
- •7. Рішення vііі Всеросійської конференції ркп(б)
- •8. Зміни в політиці радянської влади в Україні на початку 1920 року
- •Радянський агітаційний плакат «Всю владу Радам!»
- •9. Долі окремих учасників українських визвольних змагань 1917-1920 років
- •Володимир Винниченко ПавлоСкоропадський Євген Петрушевич
- •1. Варшавський договір 1920 року
- •2. Наступ польських військ і польський окупаційний режим
- •3. Контрнаступ радянських військ та утворення Галицької соціалістичної радянської республіки
- •4. Завершення радянсько-польської війни
- •Кіннота і піхота Червоної Армії
- •5. Плани п.Врангеля та наступ його військ
- •Форма Червоної Армії і шолом – багатирка(будьонівка)
- •6. Утворення Південного фронту червоних військ
- •Командуючі Червоними військовими силами
- •Діорама «Штурм Перекопу Червоною Армією»
- •7. Штурм Криму і завершення громадянської війни в Україні
- •8. Другий Зимовий похід військ унр
- •*Додатки до лекцій
- •10. Додаток іі. «Холодноярська республіка» у боротьбі проти радянської влади
- •Образ працівника внк(чк) у кінематографі
- •11. Додаток іv. Долі учасників українських визвольних змагань 1917-1920 років
- •1. Нові умови і фактори становища культури
- •2. Здобутки і втрати у культурно-освітньому та науковому процесі
- •3.Релігійне життя
- •1. Початок хх століття в українській історії
- •2. Міжнародне становище усрр
- •Радянські дипломати (кадр з фільму о.Довженка «Сумка дипкур’єра»)
- •3. Внутрішнє становище усрр
- •4. План гоелро
- •План та Комісія з електрифікації Будівництво греблі
- •Боротьба з епідеміями під час голоду Допомога голодуючим
- •5. Голод 1921-1923 років
- •6. Перехід до Нової економічної політики
- •7. Суть, основні заходи та результати Нової економічної політики
- •Непмани – «нова буржуазія»
- •8. Особливості Непу на Україні, його обмеженість і прогресивні тенденції
- •Фотографії періоду Непу
- •9. Доля політичних партій та церкви
- •10. Антирадянські виступи
- •1. Вступ усрр у договірну федерацію
- •2. Проекти утворення срср
- •3. Юридичне оформлення срср
- •4.Позиція Християна Раковського та його доля
- •5. Повноваження і устрій усрр в рамках срср
- •Карта срср
- •Українські комсомольці 20-х років( кадри з фільму м. Мащенка « Як гартувалася сталь»)
- •1. «Українізація»
- •2. Освіта часів Непу
- •Антон Макаренко Діти українського села 20-х років(фото)
- •3. Наукові досягнення 20-х років
- •4. Розвиток української літератури
- •5. Початок українського кіно
- •6. Образотворче мистецтво
- •7. Театр і музика
- •1. Зміни в політичному керівництві срср і відміна Непу
- •Різність ленінської і сталінської моделі соціалізму
- •2. Задачі, особливості і труднощі індустріалізації
- •Українські плакати періоду індустріалізації
- •3. Перша п’ятирічка 1928-1932 років
- •4. Друга п’ятирічка 1933-1937 років
- •5. Третя п’ятирічка 1938-1941 років
- •6. Підсумки індустріалізації
- •1. Концепція кооперування в.Леніна і сталінська колективізація
- •2. Насильницьке створення колгоспів
- •Запис до колгоспу Колгоспники йдуть на роботу
- •3. Масові виступи і розкуркулення
- •4.Колгоспна система
- •1. Передумови і причини голодомору
- •2. Репресивна політика уряду
- •Кадри з фільму режисера о.Янчука «Голод - 33»
- •3. Трагедія голодомору
- •4. Заходи, щодо зміцнення колгоспів
- •5. Завершення і підсумки колективізації
- •Агітплакат радянських часів
- •1. Зміни в адміністративному устрої і складі населення України, звичках і психології людей
- •Радянський плакат 30-х років
- •2. Конституція урср 1937 року
- •Герб і прапор Української Радянської Соціалістичної республіки
- •3. Кп(б)у в умовах тоталітаризму
- •Плакати і значки Тсоавіахіму (Товариство сприяння обороні, авіаційно-хімічному будівництву)
- •Микита Сергійович Хрущов та Йосип Сталін
- •1. Причини і початок політичних репресій
- •Вартові та ув’язнені сталінських таборів
- •2. Основні політичні судові процеси в Україні
- •3. Партійні «чистки» серед членів кп(б)у
- •4. Згортання «українізації»
- •Микола Скрипник Володимир Затонський Олександр Шумський
- •1. Умови і особливості розвитку
- •2. Стан освіти
- •Студенти-геологи 30-х років Студенти - заочники
- •3.Наука 30-х років
- •4. Сталінські репресії в науці
- •5. Українська література 30-х років
- •6. «Розстріляне відродження»
- •7. Скульптура, архітектура і живопис
- •Микола Самокиш Перша Кінна. Переслідування
- •8. Театр, кіно і музика
- •Кадри з фільму о.Довженка «Земля»
- •Леонід Осипович Утьосов - співак, кіноактор, один з фундаторів стилю «джаз»
- •1. Західноукраїнські землі під владою Польщі
- •2. Українські землі у складі Румунії
- •3. Українські землі у складі Чехословаччини
- •1. Українські партії та політичні об’єднання у Польщі
- •2. Утворення Організації Українських націоналістів(оун)
- •Євген Коновалець – голова уво і оун Дмитро Андрієвський - один з засновників оун
- •3. «Український інтегральний націоналізм»
- •4. Збройна боротьба і криза оун
- •5. Тріумф і трагедія Комуністичної партії Західної України
- •6. Політичні течії на Закарпатті
- •Русини Закарпаття
- •7. Проголошення і падіння Карпатської України
- •Покажчик вибраних імен
3. Українські землі у складі Чехословаччини
А. Правовий статус українських території Під владою Чехословаччини знаходилося Закарпаття. Долю цієї території було вирішено на Паризькій конференції. За Сен-Жерменським договором 1919 року Закарпаття відійшло до Чехословаччини на правах автономії, що співпадало з прагненням значної кількості жителів краю. Уряд Чехословаччини хоч і не одразу надав автономію краю, але вніс це окремою статтею у Конституцію держави.
Б.Культурне і національне становище українців у Чехословаччині
Карпато- українців(русинів) проживало близько 549 тисяч осіб(переважно у селах).Уряд Чехословаччини проводив достатньо демократичну політику відносно українців. Дискримінації, спроб асиміляції українців не було. Чеський уряд дозволяв українську мову, не заважав розвитку української культури.Так з 1919 по 1938 рік кількість українських шкіл збільшилася з 525 до 851(дозволявся й вибір мови навчання). Працювали українські бібліотеки, культурні товариства «Русофіли», «Просвіта». Виходили з друку книги українських письменників О.Маркуша, В.Гренджа-Донського, Ю.Опільського, а також класиків – Т.Шевченка, І. Франка, Ю.Федьковича.
Але поступово чеські власті звужували вивчення української мови. У 1925 році українська мова була визнана «чужою», але не заборонялася ( заохочувалося вивчення чеської мови). У 1940 році, після окупації Закарпаття хортистською Угорщиною, у краї не залишилося жодної української школи.
Г. Економіка
На відміну від Польщі та Румунії, чеський уряд, хоч і використовував Закарпаття як аграрний придаток, але дбав про його модернізацію(навіть найвідсталіших районів). Уряд вкладував у Закарпаття більше коштів, ніж отримував прибутків. Були побудовані сучасні дороги, мости, здійснено електрифікацію навіть найменших сел. Але все одно Закарпаття залишалося відсталим у економічному плані. Фабрики і заводи – дрібні, напівкустарні. У 1930 році, під час кризи, постраждало багато підприємств. Безробітних українців було близько 100 тисяч чоловік. Ті, хто мав роботу, працювали по 11 годин і більше, при малій зарплаті( часто - продуктами). Використовувався жіноча і дитяча праця. Нестерпними були житлові умови. Різноманітні епідемії зменшували кількість населення. Відбулося 45 робітничих страйків.
У 1919 році у Чехословаччині була прийнято аграрний закон. За 20 років були поділені великі угорські господарства. Українські , чеські, словацькі селяни отримали додаткові ділянки землі – більше ніж у 2 акри кожен(0,8 га).
Але під час «економічної депресії» 1930 року голод та епідемії призвели до високої смертності. В окремих районах були селянські виступи.
З 1939 року, після окупації Закарпаття хортистською Угорщиною, край
буде перетворений у колонію.
Лекція 21. Партії і політична боротьба на Західній Україні . Карпатська Україна
1. Українські партії та політичні об’єднання у Польщі
Українська Радикальна партія(УРП)
У визвольній боротьбі трудящих західноукраїнських земель брали участь різні політичні сили, які відображали інтереси різних класів і соціальних груп. Були партії соціал-демократичного спрямування, націоналістичного, а також комуністичного, які виступали за об’єднання з Радянською Україною.
Серед партій соціал - демократичного і соціалістичного спрямування відзначимо діяльність Української Радикальної партії(УРП) , що була заснована ще 1890 року І. Франком та М. Павликом. У 20-30-х рр. партію очолювали Л. Бачинський і І.Марчук. Партія налічувала близько 20тисяч членів з числа селянства, інтелігенції і частини робітників. Мета: боротьба за незалежну соціалістичну Україну, вільну як від Польщі, так і від СРСР, проведення зваженої аграрної реформи, обмеження приватної власністі, відділення церкви від держави. Але вже у 30-х рр. вплив цієї партії був незначним, а її діяльність обмежувалася допомогою робітникам у страйковій боротьбі, створенням хат- читалень для селян, друком української літератури. У 1931 році УРП об’єдналася з соціал-революційними гуртками Волині у Українську Соціалістично-радикальну партію і вступила до ІІ Соціалістичного Інтернаціоналу.
Українське націонал-демократичне об’єднання(УНДО)
У 1925 році ,за ініціативою Д.Левицького ряд дрібних соціалістичних, центристських партій об’єдналися у міжпартійне угрупування - Українське націонал-демократичне об’єднання(УНДО). Мета: здобуття широкої автономії українських земель в рамках Польщі, добитися визнання української мови, культури, а згодом –здобуття незалежності Західної України. Партія використовувала в основному легальні парламентські методи боротьби. В УНДО ввійшла українська інтелектуальна еліта: В.Бачинський, С.Витвицький, Д.Левицький, К.Левицький, Ю.Павликовський.
У 30-рр, коли лідер Польщі Ю.Пілсудський розпочав «федеративно-національну» програму, УНДО зближується з урядовими колами. У 1935 році УНДО очолив Василь Мудрий. Об’єднання визнало пріоритет Польської держави, підписало угоду «Нормалізація». Добилися від польського уряду:
викладання української мови у гімназіях Волині і польських школах Східної Галичини,
припинення переслідування православних священиків,
кредитів українським кооперативам і банкам,
входження українців до парламенту( здобуття у сеймі 15 депутатських місць, один з лідерів УНДО –В.Мудрий був обраний віце-маршалком польського сейму).
Але не всім українським діячам сподобалися поступливість УНДО Польщі ( так само дехто з польської еліти критикував Ю.Пілсудського за ліберальні кроки).
В. Липинський – ідеолог українського монархізму В.Мудрий – голова УНДО
Український монархізм В’ячеслава Липинського
На початку 20-х років серед політичних партій став помітним «Український союз хліборобів-державників»(УСХД) на чолі з В’ячеславом Казимировичем Липинським. Критикуючи націоналізм, В. Липинський в «Листах до братів хліборобів» доводив рівність прав усіх націй у творенні майбутньої України, виступав за свободу людини, релігійних вірувань. Мета партії – визволення України, та встановлення у ній конституційної монархії, на чолі з гетьманом. Влада гетьмана буде спадковою, обмежена Конституцією держави і Парламентом. Так, В.Липинський став одним з небагатьох, хто захищав український монархізм. До партії вступив гетьман у екзилі Павло Скоропадський. Партія визнала за його родом легітимність на булаву.
Після смерті гетьмана влада мала перейти до рук його сина Данила. Однак скоро між Скоропадським і Липинським розгорівся конфлікт. Гетьман виступив за те, щоб залишити Закарпаття Угорщині, взамін на її підтримку у визволенні України, а В.Липинський не терпів компромісів. Тому у 1930 році УСХД був розпущений. Липинський вважав питання вибору династії відкритим, створив нову партію «Братство класократів –монархістів». У 1931 році В.Липинський раптово помер у Відні від серцевої хвороби. Його партія розпалася.
Окремі молоді політичні діячі були розчаровані тим, що соціал-демократичний рух не призводить до швидких позитивних змін. Повільність перетворень, компроміси , ідейні розходження у середовищі українських партій їх лякали. Вони вважали, що лише у жорстокій збройній боротьбі можна швидше здобути свободу Україні. Ці прагнення вилилися у утворення максимально правих течій національно-визвольного руху.