Тема 8. Організація допоміжних виробництв (2 год.)

Мета заняття: закріпити знання про організацію ремонтно-профілактичного та енергетичного обслуговування виробництва й устаткування.

План заняття

1. Організація ремонтно-профілактичного обслуговування виробництва й устаткування.

2. Енергетичне обслуговування.

Методичні рекомендації до семінарського заняття

Ремонтне господарство підприємства — це сукупність служб, відділів і виробничих підрозділів, зайнятих аналізом технічного стану технологічного обладнання, наглядом за ним, технічним обслуговуванням, ремонтом, модернізацією, розробленням та здійсненням заходів для заміни зношеного устаткування на більш прогресивне й поліпшення його використання.

Залежно від масштабів виробництва на практиці застосовуються три форми організації ремонтно-профілактичних робіт і технічного обслуговування устаткування.

1. За централізованої форми весь ремонтний персонал підприємства підпорядковано головному механікові.

2. Децентралізована форма, навпаки, передбачає, що всі види ремонту й обслуговування виконуються персоналом цехових ремонтних баз (дільниць), що їх підпорядковано начальникам цехів.

3. Мішана форма організації ремонту і технічного обслуговування устаткування поєднує в собі централізацію та децентралізацію:

• технічне обслуговування і поточний ремонт здійснює ремонтний персонал виробничих цехів;

• капітальний ремонт, модернізацію, виготовлення запасних частин та нестандартного устаткування — персонал ремонтно-механічного цеху й інших загальнозаводських ремонтних підрозділів.

Залежно від того, як визначаються потреби в ремонтних роботах і технічному обслуговуванні, розрізняють систему планово-попереджувального ремонту (ППР) та систему ремонту за результатами технічної діагностики.

Ремонт — це процес відновлення початкової дієспроможності устаткування, яке було витрачено в результаті його виробничого використання. У процесі ремонту усуваються дефекти та відхилення, які перешкоджають нормальній роботі устаткування. Розрізняють поточні, середні й капітальні ремонти.

Основні напрями вдосконалення системи ремонтно-профілактичного обслуговування та ремонтного господарства, підвищення ефективності їх функціонування:

1. У галузі організації виробництва — розвиток спеціалізації і кооперації при виготовленні основної продукції, в організації ремонтного господарства.

2. У галузі планування розвитку основних виробничих фондів — використання наукових підходів та методів менеджменту.

3. У галузі проектування й виготовлення запасних частин — уніфікація та стандартизація елементів запасних частин, використання систем автоматизованого проектування на основі класифікації і кодування, скорочення тривалості проектних робіт та підвищення їх якості.

4. У галузі організації робіт — використання принципів раціональної організації виробництва (пропорційності, паралельності, неперервності, ритмічності тощо), методів календарного і сітьового планування та моделювання на базі комп'ютеризації розв'язання практичних задач.

5. У галузі технічного нагляду, обслуговування і ремонту основних виробничих фондів (устаткування) — розвиток предметної та функціональної спеціалізації робіт, підвищення технічного рівня забезпеченості ремонтно-мехамнних підрозділів (цехів) і якості виконання ними ремонтних робіт, посилення мотивації праці та ін.

Енергетичне господарство — це сукупність підрозділів і технічних засобів, які забезпечують підприємство всіма видами енергії: електричною, тепловою, механічною, хімічною, паливом тощо. Енергія використовується для виробничих, технологічних потреб, освітлення, опалення та за іншим призначенням. До звичайних енергоресурсів відносяться: електричний струм; натуральне (природне) тверде, рідке, газоподібне паливо і конденсат; скраплений газ; пар за різними параметрами; стиснуте повітря під різним тиском, гаряча вода, вода під тиском та ін.

Головні задачі енергогосподарства:

• безперебійне забезпечення підприємства всіма видами енергії при найменших втратах;

• економне використання енергії;

• упровадження найбільш ефективних і найновіших видів, повне використання наявних потужностей енергоустаткування;

• організація й упровадження систем обліку, контролю, планування, регулювання й управління затратами енергії, розроблення та втілення різних нормативів затрат і використання енергії, енергозберігаючих технологій тощо;

• підвищення продуктивності праці та зниження собівартості енергетичної продукції, затрат при її транспортуванні, розподілі й використанні;

• нагляд і контроль за виконанням у технологічних та інших цехах, підрозділах правил експлуатації енергетичного устаткування, забезпечення його технічного обслуговування й ремонту;

• організація системи технічного нагляду, енергобезпеки, розвитку та обслуговування енергетичного устаткування і мереж.

Основними показниками, що характеризують енергетичне господарство підприємства, є енергоозброєність і електроозброєність.

Енергоозброєність (фактична) праці розраховується як відношення енергії, що фактично була використана на виробництво продукції, до середньоспискової кількості робітників. Електроозброєність праці характеризує ступінь її озброєності електроенергією. Вона розраховується як відношення електроенергії, яка була використана у виробництві, до середньоспискової кількості робітників.

Основними напрямами вдосконалення енергетичного обслуговування та підвищення ефективності функціонування енергетичного господарства є:

• використання енергозберігаючого устаткування та найбільш економічних видів енергії;

• удосконалення системи і структури енергоспоживання;

• удосконалення технологічних процесів;

• автоматизація виробничих процесів, обліку й контролю використання ресурсів;

• удосконалення (модернізація) конструкції електрообладнання;

• використання розрахунково-аналітичних методів нормування ресурсів;

• спрощення структури енергетичного господарства підприємства;

• стимулювання поліпшення використання ресурсів тощо.

Питання для обговорення

1. Сутність і завдання ремонтно-профілактичного обслуговування та системи планово-попереджувальних ремонтів на підприємстві.

2. Основні завдання енергогосподарства підприємства.

3. Загальнозаводське та цехове енергогосподарство.

Теми для підготовки доповідей та рефератів

1. Основні напрямки підвищення ефективності роботи енергогосподарства.

2. Основні напрямки модернізації виробничого устаткування.

Література

6, 7, 8, 9, 10, 15

Семінарське заняття № 5