Лекція 11. Релігійні конфлікти

Сутність релігійного конфлікту. Релігійні конфлікти виника­ють у духовній сфері життя поряд з ідеологічними, науковими, моральними та деякими іншими. Вони відбуваються у духовній діяль­ності і стосуються питань віри та духовних цінностей. Як ідеологічні та моральні, релігійні конфлікти належать до групи конфліктів цінно­стей і поглядів, тому, коли йдеться про ці конфлікти, об'єктом аналізу стають релігійна свідомість, релігійні уявлення і форми релігійного життя соціокультурних спільнот людей.

Різноманітність проявів культового життя у різних релігіях, різні рівні розвитку релігій, різні форми релігійних уявлень, розбіжності у тлумаченні релігійних догматів та багато чого іншого у релігійній сфері, іноді призводять до релігійних конфліктів. Крім того, до жит­тя повертається і низка специфічних релігійних «витрат», до числа яких належить в першу чергу релігійна нетерпимість.

Отже, релігійні конфлікти — це зіткнення і протиборство (протидія) між носіями релігійних цінностей (від окремих індивідів (віруючих) до конфесій), що обумовлені відмінностями в їх світос­прийнятті, уявленнях і ставленні до Бога, різним становищем та уча­стю в релігійному житті.

Причини та умови виникнення релігійного конфлікту. Пи­тання щодо причин і умов виникнення конфлікту є питанням про су­купність чинників, які визначають і стимулюють загострення тих чи інших суперечностей у суспільстві та їх перетворення на конфлікт. Будь-якій конфлікт має об'єктивну і суб'єктивну причинну обумов­леність.

Об'єктивним джерелом конфліктів виступають ціннісно-нормативні системи суспільства. Релігія грає одну із голо­вних ролей у формуванні цієї системи. В межах релігійних ціннос­тей і норм, які певним чином впливають на світосприйняття і світо­гляд як окремих індивідів, так і соціальних груп, формуються певні зразки поведінки, розвивається конкретне суспільство, відбувають­ся ті чи інші події, які іноді за відповідних умов перетворюються на релігійні конфлікти. Останні за своєю природою належать до конфліктів цінностей, тому при їх виникненні на перший план вис­тупають автономні системи вірувань, переконань і поглядів, прин­ципи організації суспільного устрою, несумісні з принципами релігійної організації життя, взаємовиключні культурні, етичні, мо­ральні стереотипи тощо.

Оскільки будь-який конфлікт — багатоскладове явище, тому що в ньому переплітаються безліч об'єктивних чинників, у тому числі соціально-економічних, політичних, ідеологічних, психо­логічних і навіть соціально-біологічних, було б невірним недооціню­вати в релігійних конфліктах роль внутрішньосуб'єктивних, у тому числі ірраціональних, чинників, включа­ючи менталітет і навіть інстинкти людей. Усі ці чинники виходять не з проявів чистої свідомості чи волі суб'єктів, а знаходяться дещо у понадсуб'єктній сфері. Але їх дії проходять через свідомість, на­буваючи відповідної суб'єктивної форми (мотиви, бажання, праг­нення, очікування, уподобання, уявлення і т. ін.), і того виду, що за­лежить від багатьох обставин, у першу чергу від культури людини і соціуму, місця релігії в даному суспільстві, ставлення до неї, релігійної поведінки та, нарешті, релігійного життя кожної окремої людини, соціальних груп чи всього суспільства. .

Динаміка релігійного конфлікту . Будь-який конфлікт прохо­дить декілька стадій. Звичайно йому передує конфліктна ситуація, тобто об'єктивна життєва ситуація, в якій знаходяться протидіючі сторони, і самі ці сторони — люди, що мають певні інтереси. На базі конфліктної ситуації і розвивається конфлікт. Якщо він не буде своєчасно зупинений (розв'язаний), то відбувається ескалація конфлікту, а потім, рано чи пізно, — його завершення.

Суб'єкти релігійних конфліктів.

Суб'єктами релігійних конфліктів можуть стати окремо взяті індивіди, цілі народи, об'єднані вірою, релігійні утворення (церква, община, секта) та держава.

Окремо взятий індивід та його внутрішній світ можуть стати достатньою умовою релігійного конфлікту, а відтак, і суб'єктом, що­до якого цілком доречно говорити про проблему протиборства про­тилежних підстав, цінностей і т.ін.

Можливі релігійні конфлікти між індивідом і соціальною вер­ствою, між індивідом і суспільством. У сучасному світі в умовах прояву соціальної несправедливості, різних економічних і політич­них негараздів, загострення міжнародних стосунків і можливості за­гибелі людства у воєнній чи екологічній катастрофі з'являються нові культи, або релігії «нового віку», які пророкують кінець світу.

Шляхи закінчення і механізми розв'язання релігійного конфлікту. Релігійні конфлікти, як і будь які інші, не схожі один на одний, тому не існує якихось універсальних засобів їх розв'язання.