Передмова

Навчальна дисципліна "Психологія вищої школи" передбачає систематизацію психологічних знань майбутніх та працюючих викладачів вищих навчальних закладів, підготовку їх до сучасного оновлення, згідно з Національною доктриною розвитку освіти, вищої школи шляхом впровадження сучасних психолого-педагогічних поглядів на навчання, оптимізації навчально-виховного процесу за рахунок його гуманізації, підвищення психологічної (в т.ч. комунікативної) культури спеціалістів, переосмислення, на цих засадах, закономірностей навчальної діяльності, принципів і методів навчання, виховання і формування особистості.

Дисципліна спрямована на систематизацію знань із загальної, педагогічної, вікової, експериментальної, психології управління тощо та вивчення основ психології, притаманній специфіці сучасної вищої школи, знайомство із сучасними формами психологічного забезпечення організації праці викладача, психолого-педагогічними основами підвищення її ефективності і результативності, осмислення значущості та розвитку навичок суб'єкт -суб'єктної педагогічної комунікації.

Тематичний план вивчення курсу "психологія вищої школи"

Усього - 81 година,

в тому числі: лекцій - 6,

практичних занять — 4,

самостійної роботи - 61,

індивідуальних занять -10.

№ пп	Назва теми заняття	Лек- ції,го-дин	Практ. заняття, годин	Само-ст.робота, годин
1	ПСИХОЛОГІЯ ВИЩОЇ ШКОЛИ: ПРЕДМЕТ, ЗАВДАННЯ, СТРУКТУРА, МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ	1	-	4
2	ОСВІТА ТА ВИЩА ОСВІТА В СУЧАСНО­МУ СВІТІ. ОСНОВНІ ТЕНДЕНЦІЇ ТА ПСИ­ХОЛОГІЧНІ ПРИНЦИПИ СУЧАСНОЇ ВИ­ЩОЇ ОСВІТИ	1	-	4
3	ОСНОВНІ НАПРЯМКИ ТА ПІДХОДИ ДО НАВЧАН'НЯ В СУЧАСНІЙ ОСВІТІ	-	-	6
4	ПІЗНАВАЛЬНІ ПРОЦЕСИ ТА ПСИХОЛОГІ­ЧНІ ОСОБЛИВОСТІ СУБ'ЄКТІВ НАВЧА­ЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ	-	-	8
5	ПСИХОЛОГІЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ СУБ'ЄКТІВ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ	1	-	5
6	ПСИХОЛОГІЯ ОСОБИСТОСТІ СТУДЕНТА ТА ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ СПРИ­ЯННЯ її РОЗВИТКУ І ВИХОВАННЮ	-	2	10
7	НАВЧАЛЬНА ДІЯЛЬНІСТЬ У ВИЩІЙ ШКОЛІ	1	-	> 8
8	ПЕДАГОГІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ ВИКЛАДАЧА ВИЩОЇ ШКОЛИ ТА ПСИХОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ НАВЧАЛЬНОГО ЗАНЯТТЯ	1	2	8
9	ГУМАНІСТИЧНЕ ОРІЄНТОВАНЕ НАВЧА-ЛЬНО-ПЕДАГОПЧНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО ТА ДІАЛОГІЧНЕ СПІЛКУВАННЯ ЯК ПРО­ВІДНІ ЧИННИКИ ФОРМУВАННЯ ОСОБИ­СТОСТІ МАЙБУТНЬОГО СПЕЦІ АЛІСТА ТА ОТРИМАН­НЯ НИМ СУЧАСНОЇ ВИЩОЇ ОСВІТИ	1	-	8
Всього 81 година, в т.ч.10 годин індивідуальних занять		6	4	61

Тема 1 психологія вищої школи: предмет, завдання, структура, методи досліджень

Мета заняття: дати уявлення аспірантам про психологію вищої школи як науку, історичні етапи становлення дисципліни, загально-психологічний контекст формування, місце у системі наук, її предмет, за­вдання, структуру та методи досліджень.

ПЛАН

1. Загальнонаукова характеристика психології вищої школи, історія становлення та її місце у системі людинознавчих наук.

2. Предмет, завдання, структура психології вищої школи.

3. Методи дослідження у психології вищої школи.

Серед наук про людину, як визначив XVIII Міжнародний психологічний конгрес, в центрі є психологія, "...як продукт усіх інших наук, так і як ймовірне джерело їх формування та розвитку". Формування особистості майбутнього фахівця, його розвиток здійснюється у ВНЗ, тому відповідне своїй значущості місце у роботі їх педагогічних колективів повинна займати психологія вищої школи. Психологія вищої школи є складне інтегроване наукового знання, базою якого (за О.В.Петровським) є психо­логічні аспекти: конкретної (навчальної) діяльності; розвитку; ставлення людини (як суб'єкта цієї діяльності та розвитку) до суспільства. Психологія вищої школи зв'язана з багатьма науками. Перш за все, як галузь загально психологічного знання. По-друге, в силу того, що освітньо-виховний процес є передачею соціокультурного досвіду, в якому акумульовані різнопланові цивілізовані знання. По-третє, предметом її вивчення є саме той, хто пізнає та навчається, тому вона нерозривно пов'язана з педагогікою, фізіологією, лінгвістикою, соціологією тощо. Психологія вищої школи розвивається в загальному контексті наукових уявлень про людину, які зафіксовані в основних психологічних течіях, таких як асоціативна та прагматична функціональна психологія, емпіричні данні студій, теорія проб та помилок, біхевіоризм, психоаналіз, гештальтпсихологія, когнітивна психологія, гуманістична психологія, педагогічна антропологія, культурно-історична теорія тощо. Історія розвитку психології вищої школи нерозривно зв’язана з розвитком педагогічної психології в цілому та має свої специфічні елементи, що пов'язані з її особливостями змісту та організації навчального процесу, тим, що в ньому вивчається, віковими особливостями студентства тощо.

Предметом психології вищої школи є факти, механізми, закономірності опанування людиною під час навчання у ВНЗ соціокультурним досвідом людства та викликані цим процесом освоєння зміни у рівні інтелектуального та особистісного росту людини (студента) як суб'єкта навчальної діяльності, організованого та керованого педагогом у різних умовах освітнього процесу вищої школи.

Завдання психології вищої школи полягає у виявленні, вивченні, описанні психологічних особливостей і закономірностей інтелектуального га особистісного зросту студента і створення умов, на підставі цього аналізу, для найбільш продуктивного протікання цих процесів.

Структура психології вищої школи як науки має традиційні розділи: психологія освіти, психологія виховання, психологія педагога, які притаманні педагогічній психології та специфічні, що розглядають психологію студента, особливості педагогічних колективів вищої школи та управління ними тощо.

В дослідженнях психології вищої школи джерелами інформації є дані L (описання життєвого шляху), Q (самооцінок) та Т (об'єктивних тестів), які отримуються завдяки основним та допоміжним методам досліджень, що, в свою чергу, групуються на підставах: рівня наукового пізнання; хара­ктеру дій дослідника-педагога по ставленню до об'єкта; меті та тривалості дослідження; особливості об'єкта тощо. Використовувані в психології ви­щої школи методи досліджень характеризуються комплексністю та безпосереднім залученням у педагогічний процес.