- •Для самостійної роботи студентів
- •Мелітополь – 2012 р.
- •Тематичний план самостійних занять
- •Тема 1. Внутрішній стан підприємства Основні питання теми
- •Ключові поняття і терміни
- •Теми рефератів
- •Індивідуальне завдання
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Тема 2. Процес прийняття стратегічних рішень
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Тема 3. Стратегія підприємства і поточне планування Основні питання теми
- •Ключові слова та терміни
- •Теми рефератів
- •Індивідуальне завдання
- •Питання для самоперевірки
- •Рекомендована література
- •Вказівки до написання рефератів
- •1. Підготовка рефератів
- •2. Вимоги до оформлення реферату
- •Тести для перевірки знань студентів
Тести для перевірки знань студентів
Поступовий перехід до стратегічного управління включає:
а) 4 фази;
б) 3 фази;
в) 6 фаз.
Стратегію перетворює на відкриту і детальну декларацію основних напрямків діяльності підприємства:
а) процедура;
б) тактика;
в) політика.
Чітко виражена причина існування організації – це:
а) політика;
б) місія;
в) статус.
Загальний напрямок діяльності підприємства визначає:
а) корпоративна стратегія;
б) бізнесова стратегія;
в) конкурентна стратегія.
Аналіз зовнішнього середовища організації проводять для:
а) визначення слабких сторін організації;
б) визначення загроз;
в) визначення можливостей і загроз.
Коли постачальники дорогі чи слабкі, використовують:
а) стратегію прямої інтеграції;
б) стратегію зворотної інтеграції;
в) стратегію відторгнення.
В диверсифікованій компанії стратегії розробляють на рівнях:
а) бізнесовому, функціональному;
б) корпоративному, бізнесовому, функціональному;
в) бізнесовому, операційному, функціональному.
Отримання прибутку – це:
а) мета організації;
б) місія організації;
в) функція управління.
Який з наведених варіантів не є інструментом стратегічного аналізу?:
а) аналіз за допомогою матриці ВСG;
б) SWOT - аналіз;
в) PEST - аналіз.
До загальних стратегій відносять:
а) стратегію диференціації;
б) стратегію оптимізації;
в) стратегію обмеженого зростання.
Те, що компанія виконує особливо добре в порівнянні з конкурентами, називають:
а) конкурентними перевагами фірми;
б) сильними сторонами фірми;
в) можливостями фірми.
Прогнози, що ґрунтуються на припущенні про високий ступінь майбутнього середовища, і містять один варіант розвитку подій називають:
а) короткострокові;
б) інваріантні;
в) пасивні.
Короткостроковий характер планування та внутрішня спрямованість без урахування факторів зовнішнього середовища притаманний:
а) стратегічному плануванню;
б) поточному плануванню;
в) довгостроковому плануванню.
Для передбачення майбутнього використовують:
а) планування і прогнозування;
б) планування;
в) прогнозування.
Корпоративна стратегія збігається з бізнесовою:
а) у філіях на дочірніх компаніях;
б) в диверсифікованій компанії;
в) на моногалузевому підприємстві.
Коли основні конкуренти пропонують продукти кращої якості за порівняну ціну, використовують:
а) стратегію розвитку ринку;
б) стратегію розвитку продукту;
в) стратегію захоплення ринку.
Фактором оцінки конкурентного статусу підприємства за моделлю GE/McKinsey є:
а) відносна частка ринку;
б) особливості конкуренції;
в) темпи росту ринку.
За Г. Мінцбергом підхід до планування, що передбачає оперативне вирішення проблем, а не пошук нових можливостей, називається:
а) плановий;
б) підприємницький;
в) адаптивний.
Екстраполяційні методи характерні для:
а) стратегічного планування;
б) довгострокового планування;
в) стратегічного управління.
Пошуковий тип прогнозування ґрунтується:
а) на прогнозуванні від теперішнього до майбутнього;
б) на інтуїції прогнозиста;
в) на визначенні узагальнених цілей на майбутнє.
План управління окремою сферою діяльності компанії, що ґрунтується на діях і підходах, спрямованих на забезпечення успішної діяльності в одній специфічній сфері бізнесу – це:
а) операційна стратегія;
б) функціональна стратегія;
в) конкурентна стратегія.
Стратегія повинна забезпечувати відповідність сильних і слабких сторін з зовнішньою ситуацією – це принцип:
а) матриці GE/McKinsey;
б) SWOT - аналізу;
в) профільного аналізу середовища.
Стратегія “збір урожаю” включає:
а) концентрацію на певного покупця чи кінцеве використання продукту, яких не помітили лідери галузі;
б) створення репутації найнижчих цін;
в) здачу ринкових позицій в обмін на збільшення потоку готівки чи короткострокову прибутковість.
Серйозний науковий інтерес до поняття і змісту стратегії підприємства виник:
а) на початку 60-х років ХХ століття;
б) у ХХІ столітті;
в) на початку 90-х років ХХ століття.
Фіксованою стратегія підприємства бути:
а) може;
б) не може;
в) може, якщо це обумовлено місією.
Підхід до стратегічного менеджменту, що орієнтується на збільшення частки ринку і питомої ваги нових виробів у валовому випуску продукції, притаманний підприємствам:
а) Італії;
б) США;
в) Японії.
Метод Дельфі відносять до методів:
а) екстраполяції;
б) сценаріїв;
в) експертних оцінок.
Стратегія диференціації – це:
а) загальна стратегія;
б) конкурентна стратегія;
в) операційна стратегія.
Відтворюють наявні потреби фірми для забезпечення її нормальної роботи й ефективної віддачі результатів:
а) головні цілі;
б) стратегічні цілі;
в) фінансові цілі.
Стратегія з використання сильних сторін фірми, щоб одержати віддачу від можливостей, в SWOT - аналізі варто розробляти для поля:
а) СлМ;
б) СіМ;
в) СіЗ.
Збір, інтерпретація інформації про ділове оточення і очікування зацікавлених груп – це стадія стратегічного процесу:
а) завдання стратегії;
б) аналіз оточуючого середовища;
в) стратегічний вибір.
Можливості росту обмежені для:
а) “Дійної корови”
б) “Зірки”
в) “Знаків питання”
Відповідальними особами за розробку стратегії на функціональному рівні є:
а) ключові менеджери;
б) керівники вищого рангу, рада директорів;
в) керівники середньої ланки, голови підрозділів.
За місцем в ієрархії цілей вони бувають:
а) загальні і специфічні;
б) основні і підтримуючі;
в) головні і другорядні.
Управління на основі гнучких екстрених рішень, коли багато задач виникає так швидко, що їх неможливо вчасно передбачити – це:
а) бюджетування;
б) стратегічне планування;
в) стратегічне управління.
Стратегія скорочення використовується:
а) коли організація є одним з слабких конкурентів у галузі;
б) коли акціонери можуть мінімізувати свої втрати шляхом продажу її активів;
в) коли існуючі ринки для продукту організації вже дуже насичені.
Адаптивний процес, за допомогою якого здійснюється регулярна розробка та корекція системи планів, називається:
а) стратегічне планування;
б) планування;
в) стратегічне прогнозування.
Для реалізації стратегій необхідно:
а) робота всього підприємства в стратегічному режимі;
б) наявність розроблених стратегій і місії;
в) стратегічний план підприємства.
Чітко виражена причина існування організації – це:
а) статус;
б) політика;
в) місія.
Фактором оцінки конкурентного статусу підприємства за Моделлю GE/McKinsey є:
а) особливості конкуренції;
б) темпи росту ринку;
в) відносна частка ринку.
Стратегія “збір урожаю” включає:
а) концентрацію на певного покупця чи кінцеве використання продукту, яких не помітили лідери галузі;
б) здачу ринкових позицій в обмін на збільшення потоку готівки чи короткострокову прибутковість;
в) створення репутації найнижчих цін.
Корпоративна стратегія збігається з бізнесовою:
а) на моногалузевому підприємстві;
б) в диверсифікованій компанії;
в) у філіях на дочірніх компаніях.
План управління окремою сферою діяльності компанії, що ґрунтується на діях і підходах, спрямованих на забезпечення успішної діяльності в одній специфічній сфері бізнесу – це:
а) конкурентна стратегія;
б) функціональна стратегія;
в) операційна стратегія.
Стратегія диференціації – це:
а) операційна стратегія;
б) загальна стратегія;
в) конкурентна стратегія.
Метод Дельфі відносять до методів:
а) сценаріїв;
б) експертних оцінок;
в) екстраполяції.
Аналіз зовнішнього середовища організації проводять для:
а) визначення можливостей і загроз;
б) визначення загроз;
в) визначення слабких сторін організації.
Який з наведених варіантів не є інструментом стратегічного аналізу?:
а) SWОТ-аналіз;
б) аналіз за допомогою матриці BCG;
в) PEST-аналіз.
До загальних стратегій відносять:
а) стратегію диверсифікації;
б) стратегію оптимізації;
в) стратегію обмеженого зростання.
Прогнози, що ґрунтуються на припущенні про високий ступінь майбутнього середовища, і містять один варіант розвитку подій називають:
а) короткострокові;
б) інваріантні;
в) пасивні.
Отримання прибутку – це:
а) функція управління;
б) місія організації;
в) мета організації.
Те, що компанія виконує особливо добре в порівнянні з конкурентами, називають:
а) конкурентними перевагами фірми;
б) сильними сторонами фірми;
в) можливостями фірми.
Коли постачальники дорогі чи слабкі, використовують:
а) стратегію прямої інтеграції;
б) стратегію зворотної інтеграції;
в) стратегію відторгнення.
Можливості росту обмежені для:
а) “Дійної корови”
б) “Знаків питання”
в) “Зірки”
Функцією короткострокових цілей є:
а) розкрити безпосередні результати, які треба досягти;
б) підштовхнути менеджерів діяти зараз, щоб досягти довгострокових результатів пізніше;
в) зважувати наслідки рішень менеджерів з погляду довгострокових результатів.