Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
методичка самостоят.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
12.11.2019
Размер:
218.62 Кб
Скачать

Тести для перевірки знань студентів

  1. Поступовий перехід до стратегічного управління включає:

а) 4 фази;

б) 3 фази;

в) 6 фаз.

  1. Стратегію перетворює на відкриту і детальну декларацію основних напрямків діяльності підприємства:

а) процедура;

б) тактика;

в) політика.

  1. Чітко виражена причина існування організації – це:

а) політика;

б) місія;

в) статус.

  1. Загальний напрямок діяльності підприємства визначає:

а) корпоративна стратегія;

б) бізнесова стратегія;

в) конкурентна стратегія.

  1. Аналіз зовнішнього середовища організації проводять для:

а) визначення слабких сторін організації;

б) визначення загроз;

в) визначення можливостей і загроз.

  1. Коли постачальники дорогі чи слабкі, використовують:

а) стратегію прямої інтеграції;

б) стратегію зворотної інтеграції;

в) стратегію відторгнення.

  1. В диверсифікованій компанії стратегії розробляють на рівнях:

а) бізнесовому, функціональному;

б) корпоративному, бізнесовому, функціональному;

в) бізнесовому, операційному, функціональному.

  1. Отримання прибутку – це:

а) мета організації;

б) місія організації;

в) функція управління.

  1. Який з наведених варіантів не є інструментом стратегічного аналізу?:

а) аналіз за допомогою матриці ВСG;

б) SWOT - аналіз;

в) PEST - аналіз.

  1. До загальних стратегій відносять:

а) стратегію диференціації;

б) стратегію оптимізації;

в) стратегію обмеженого зростання.

  1. Те, що компанія виконує особливо добре в порівнянні з конкурентами, називають:

а) конкурентними перевагами фірми;

б) сильними сторонами фірми;

в) можливостями фірми.

  1. Прогнози, що ґрунтуються на припущенні про високий ступінь майбутнього середовища, і містять один варіант розвитку подій називають:

а) короткострокові;

б) інваріантні;

в) пасивні.

  1. Короткостроковий характер планування та внутрішня спрямованість без урахування факторів зовнішнього середовища притаманний:

а) стратегічному плануванню;

б) поточному плануванню;

в) довгостроковому плануванню.

  1. Для передбачення майбутнього використовують:

а) планування і прогнозування;

б) планування;

в) прогнозування.

  1. Корпоративна стратегія збігається з бізнесовою:

а) у філіях на дочірніх компаніях;

б) в диверсифікованій компанії;

в) на моногалузевому підприємстві.

  1. Коли основні конкуренти пропонують продукти кращої якості за порівняну ціну, використовують:

а) стратегію розвитку ринку;

б) стратегію розвитку продукту;

в) стратегію захоплення ринку.

  1. Фактором оцінки конкурентного статусу підприємства за моделлю GE/McKinsey є:

а) відносна частка ринку;

б) особливості конкуренції;

в) темпи росту ринку.

  1. За Г. Мінцбергом підхід до планування, що передбачає оперативне вирішення проблем, а не пошук нових можливостей, називається:

а) плановий;

б) підприємницький;

в) адаптивний.

  1. Екстраполяційні методи характерні для:

а) стратегічного планування;

б) довгострокового планування;

в) стратегічного управління.

  1. Пошуковий тип прогнозування ґрунтується:

а) на прогнозуванні від теперішнього до майбутнього;

б) на інтуїції прогнозиста;

в) на визначенні узагальнених цілей на майбутнє.

  1. План управління окремою сферою діяльності компанії, що ґрунтується на діях і підходах, спрямованих на забезпечення успішної діяльності в одній специфічній сфері бізнесу – це:

а) операційна стратегія;

б) функціональна стратегія;

в) конкурентна стратегія.

  1. Стратегія повинна забезпечувати відповідність сильних і слабких сторін з зовнішньою ситуацією – це принцип:

а) матриці GE/McKinsey;

б) SWOT - аналізу;

в) профільного аналізу середовища.

  1. Стратегія “збір урожаю” включає:

а) концентрацію на певного покупця чи кінцеве використання продукту, яких не помітили лідери галузі;

б) створення репутації найнижчих цін;

в) здачу ринкових позицій в обмін на збільшення потоку готівки чи короткострокову прибутковість.

  1. Серйозний науковий інтерес до поняття і змісту стратегії підприємства виник:

а) на початку 60-х років ХХ століття;

б) у ХХІ столітті;

в) на початку 90-х років ХХ століття.

  1. Фіксованою стратегія підприємства бути:

а) може;

б) не може;

в) може, якщо це обумовлено місією.

  1. Підхід до стратегічного менеджменту, що орієнтується на збільшення частки ринку і питомої ваги нових виробів у валовому випуску продукції, притаманний підприємствам:

а) Італії;

б) США;

в) Японії.

  1. Метод Дельфі відносять до методів:

а) екстраполяції;

б) сценаріїв;

в) експертних оцінок.

  1. Стратегія диференціації – це:

а) загальна стратегія;

б) конкурентна стратегія;

в) операційна стратегія.

  1. Відтворюють наявні потреби фірми для забезпечення її нормальної роботи й ефективної віддачі результатів:

а) головні цілі;

б) стратегічні цілі;

в) фінансові цілі.

  1. Стратегія з використання сильних сторін фірми, щоб одержати віддачу від можливостей, в SWOT - аналізі варто розробляти для поля:

а) СлМ;

б) СіМ;

в) СіЗ.

  1. Збір, інтерпретація інформації про ділове оточення і очікування зацікавлених груп – це стадія стратегічного процесу:

а) завдання стратегії;

б) аналіз оточуючого середовища;

в) стратегічний вибір.

  1. Можливості росту обмежені для:

а) “Дійної корови”

б) “Зірки”

в) “Знаків питання”

  1. Відповідальними особами за розробку стратегії на функціональному рівні є:

а) ключові менеджери;

б) керівники вищого рангу, рада директорів;

в) керівники середньої ланки, голови підрозділів.

  1. За місцем в ієрархії цілей вони бувають:

а) загальні і специфічні;

б) основні і підтримуючі;

в) головні і другорядні.

  1. Управління на основі гнучких екстрених рішень, коли багато задач виникає так швидко, що їх неможливо вчасно передбачити – це:

а) бюджетування;

б) стратегічне планування;

в) стратегічне управління.

  1. Стратегія скорочення використовується:

а) коли організація є одним з слабких конкурентів у галузі;

б) коли акціонери можуть мінімізувати свої втрати шляхом продажу її активів;

в) коли існуючі ринки для продукту організації вже дуже насичені.

  1. Адаптивний процес, за допомогою якого здійснюється регулярна розробка та корекція системи планів, називається:

а) стратегічне планування;

б) планування;

в) стратегічне прогнозування.

  1. Для реалізації стратегій необхідно:

а) робота всього підприємства в стратегічному режимі;

б) наявність розроблених стратегій і місії;

в) стратегічний план підприємства.

  1. Чітко виражена причина існування організації – це:

а) статус;

б) політика;

в) місія.

  1. Фактором оцінки конкурентного статусу підприємства за Моделлю GE/McKinsey є:

а) особливості конкуренції;

б) темпи росту ринку;

в) відносна частка ринку.

  1. Стратегія “збір урожаю” включає:

а) концентрацію на певного покупця чи кінцеве використання продукту, яких не помітили лідери галузі;

б) здачу ринкових позицій в обмін на збільшення потоку готівки чи короткострокову прибутковість;

в) створення репутації найнижчих цін.

  1. Корпоративна стратегія збігається з бізнесовою:

а) на моногалузевому підприємстві;

б) в диверсифікованій компанії;

в) у філіях на дочірніх компаніях.

  1. План управління окремою сферою діяльності компанії, що ґрунтується на діях і підходах, спрямованих на забезпечення успішної діяльності в одній специфічній сфері бізнесу – це:

а) конкурентна стратегія;

б) функціональна стратегія;

в) операційна стратегія.

  1. Стратегія диференціації – це:

а) операційна стратегія;

б) загальна стратегія;

в) конкурентна стратегія.

  1. Метод Дельфі відносять до методів:

а) сценаріїв;

б) експертних оцінок;

в) екстраполяції.

  1. Аналіз зовнішнього середовища організації проводять для:

а) визначення можливостей і загроз;

б) визначення загроз;

в) визначення слабких сторін організації.

  1. Який з наведених варіантів не є інструментом стратегічного аналізу?:

а) SWОТ-аналіз;

б) аналіз за допомогою матриці BCG;

в) PEST-аналіз.

  1. До загальних стратегій відносять:

а) стратегію диверсифікації;

б) стратегію оптимізації;

в) стратегію обмеженого зростання.

  1. Прогнози, що ґрунтуються на припущенні про високий ступінь майбутнього середовища, і містять один варіант розвитку подій називають:

а) короткострокові;

б) інваріантні;

в) пасивні.

  1. Отримання прибутку – це:

а) функція управління;

б) місія організації;

в) мета організації.

  1. Те, що компанія виконує особливо добре в порівнянні з конкурентами, називають:

а) конкурентними перевагами фірми;

б) сильними сторонами фірми;

в) можливостями фірми.

  1. Коли постачальники дорогі чи слабкі, використовують:

а) стратегію прямої інтеграції;

б) стратегію зворотної інтеграції;

в) стратегію відторгнення.

  1. Можливості росту обмежені для:

а) “Дійної корови”

б) “Знаків питання”

в) “Зірки”

  1. Функцією короткострокових цілей є:

а) розкрити безпосередні результати, які треба досягти;

б) підштовхнути менеджерів діяти зараз, щоб досягти довгострокових результатів пізніше;

в) зважувати наслідки рішень менеджерів з погляду довгострокових результатів.

31