10. Еволюція відносин власності .

Історично першою виникла суспільна власність в формі племінної, а потім общинної власності. Низький рівень розвитку продуктивних сил зумовлював необхідність колективного здобування засобів існування, примітивність знарядь праці робила неможливим виживання окремої людини. Згодом розвиток продуктивних сил, вдосконалення самої людини привели до формування власності нового типу – приватної власності. Приватна власність могла виникнути тільки тоді, коли суспільство досягло певного високого рівня розвитку, змогло забезпечити появу «надлишкового» продукту та індивідуальне виживання людини.

Ці два типи власності (приватна і суспільна) на різних етапах розвитку суспільства виступали в різноманітних формах, відображаючи соціально - економічну природу пануючого суспільного ладу. На перших етапах розвитку суспільства людству притаманні колективні форми власності, приватна власність виникає набагато пізніше. Приватна власність в поєднанні з суспільним поділом праці стали вирішальними умовами виникнення товарної або ж ринкової економіки. Державна власність в ті часи ототожнювалася з власністю правителів. Її суспільні функції були обмежені і зводилися в основному до утримання армії та апарату управління.

Зростання масштабів виробництва, його ускладнення, майновий розподіл населення показують, що приватна власність неспроможна забезпечити потреби суспільства. Починають виникати нові форми приватної власності, які поєднують риси приватної і суспільної власності: колективна, акціонерна, групова, пайова тощо. А державна власність за своїми функціями набувала все більш суспільного характеру, вона починає виражати інтереси все більш широкого кола осіб і, нарешті, всього суспільства в цілому. Представники сучасної економічної теорії вважають, що в розвинених країнах стає все більш помітною стійка тенденція до зближення функцій різних форм державної і приватної власності. В перспективі така трансформація, розвиток науково - технічного прогресу може привести до формування нового типу усуспільненої власності – загальнонародної.

11. Сутність і функції грошей .

Гроші – це загальний еквівалент вартості всіх товарів, або – це товар, який вільно обмінюється на всі інші товари.

Функції грошей:

міра вартості – гроші вимірюють вартість всіх інших товарів;

засіб обігу – гроші забезпечують товарообмін;

засіб платежу – гроші забезпечують погашення боргових зобов’язань;

засіб накопичення – гроші здатні акумулювати вартість і зберігати всі інші функції при тимчасовому вилученні їх з обігу;

світові гроші – гроші забезпечують міжнародні економічні відносини.

З появою грошей товарний світ розділився на два полюси : гроші і всі інші товари. Гроші є універсальним вимірником вартості всіх товарів. Таким чином, гроші надають вартості товарів поняття загальної категорії. В операціях обігу (купівлі – продажу) гроші є засобом товарообміну, вони рухаються назустріч товарам. Гроші як засіб платежу здатні породжувати кредитні (боргові) відносини, а також вони є засобом розрахунку (погашення) кредитних зобов’язань. Сучасні паперові гроші здатні накопичувати вартість і зберігають всі інші властивості в випадку тимчасового припинення їх руху між суб’єктами економічних відносин. Якби грошам не була притаманна інфляція і вони не руйнувалися фізично, цю функцію назвали б засобом створення скарбів. Гроші є мірою вартості, засобом товарообміну і платежу в міжнародних торгівельних і кредитних операціях.

Відомі дві теорії , які пояснюють походження грошей: раціоналістична і еволюційна теорії.

Раціоналістична теорія вважає гроші результатом угоди між населенням і урядом. Тобто, грошам надається значення символів вартості, не пов’язаних з вартістю самого грошового знака (банкноти).

Еволюційна теорія вважає, що гроші є результатом розвитку форм вартості товарів. Ця остання теорія знаходить найбільшу кількість прихильників серед представників сучасної економічної теорії. Розглянемо етапи розвитку форм вартості товарів.