13. Закони грошового обігу. Інфляція та види інфляції .

Закони грошового обігу розробляє і запроваджує держава. Сучасна економічна теорія вважає, що найбільш актуальний підхід до питань грошового обігу сформулювала теорія монетаристів. В основі монетаризму лежать наступні закони грошового обігу:

Товарна маса є первинною в порівнянні з грошовою масою (тобто, кількість грошей в країні повинна відповідати кількості товарів);

Кількість грошей в країні залежить від обсягів товарної маси і від швидкості грошової одиниці.

М × V = Р × Q , М = (Р × Q) / V

Де : М – грошова маса;

V – швидкість грошової одиниці;

Р – середній рівень цін;

Q – обсяги товарного виробництва.

Оптимальна грошова маса визначається:

Q гр. = ( ЦТ + П – К – ВЗП ) / V ,

Де :

Q гр. - оптимальна кількість грошей;

V – швидкість грошової одиниці;

ЦТ – сума цін товарів (сумарна вартість товарної маси);

П – сумарна вартість платежів, строк оплати яких наступив;

К – сумарна вартість кредитних операцій;

ВЗП – сума взаємозалікових (бартерних, безготівкових) платежів.

В випадку, коли фактична грошова маса перевищує оптимальну, в країні виникає інфляція.

Інфляція – це зменшення реальної вартості грошей та зростання рівня цін.

Види інфляції:

а) в залежності від причин, що породжують знецінення грошей:

1. емісійна інфляція - це знецінення грошей по причині появи в обігу «надлишкової» грошової маси, не забезпеченої товарами;

2. інфляція попиту – знецінення грошей по причині росту попиту на товари, готовності до покупок в періоди економічного зростання;

3. інфляція пропозиції – виникає по причині зростання попиту на ресурси та цін на ресурси в періоди економічного зростання;

4. інфляція «ціна – заробітна плата» або інфляційна спіраль – це поєднання інфляції попиту і пропозиції.

б) в залежності від темпів знецінення грошей:

- природна інфляція – Ті (темпи інфляції) не перевищують 5% на рік;

- повзуча інфляція – Ті = 5 -10 % на рік;

- галопуюча інфляція – Ті = 10 -100 % на рік;

- гіперінфляція Т_і ≥ 100% – на рік.

Поєднання процесів знецінення грошей з падінням обсягів національного виробництва називається стагфляцією.

14. Сутність та функції ринку .

Ринок – сукупність економічних відносин між домогосподарствами, фірмами, організаціями і державою з приводу купівлі-продажу товарів та послуг, та механізм забезпечення цих процесів згідно з законами товарного виробництва.

Ринок забезпечує збалансованість розвитку економіки, бо він визначає скільки і яких товарів треба виробити. Він побудований на конкурентних відносинах, стихійності розвитку. Для сучасного рику характерною ознакою є значна ступінь державного регулювання.

Ознаки сучасного ринку:

• наявність економічно та юридично незалежних суб’єктів;

• еквівалентний обмін товарів;

• конкуренція;

• стихійне ціноутворення;

• реальна інформація про ринок;

• «диктат» споживача;

• тенденція до монополізації

«Диктат» споживача, тобто перевищення попиту над пропозицією, дає можливість споживачу обирати товар серед множини подібних товарів. Таким чином споживач своїм вибором товару стимулює його виробника.

Функції ринку:

• регулююча – забезпечує зв’язки між різними галузями, між попитом і споживанням; встановлює пропорції витрат і прибутків, забезпечує безперервність відтворення капіталу;

• стимулююча – ринок сприяє тим виробникам, які найбільш раціонально використовують фактори виробництва, які скорочують індивідуальні затрати робочого часу, стимулює запровадження досягнень НТП в виробництво, спонукає виробників на виробництво нових видів продукції;

• розподільча – якщо затрати індивідуального робочого часу на виробництво товарів перевищують суспільно необхідні затрати, то такі товари не витримають цінової конкуренції, тобто ринок розподіляє доходи виробників. Для одних виробників створюються умови для подальшого розвитку, для інших – настає питання подальшого існування. Відбувається соціальне розшарування суспільства за доходами.

• інтегруюча – об’єднання економіки країни в одне ціле; створення системи зв’язків між сферами виробництва і споживання;

• ціноутворююча – встановлення цін відповідно з законом вартості та врахуванням корисності.

• інформаційна – ринок дає об’єктивну інформацію про попит і пропозицію товарів (корисність і затрати), про рівень витрат і доходів, про ефективність національної економіки в цілому.