20.2. Етапи розширення єс

Інтеграційні відносини в Європі розвиваються не лише вглиб, але й вшир. Членом інтеграційного об’єднання має право стати будь-яка європейська держава, що дотримується демократичних принципів суспільного ладу. Внутрішнє законодавство держави-кандидату повинно бути приведено у відповідність до норм права ЄС. Крім того, необхідний високий рівень економічного розвитку, що відповідає середнім показникам ЄС. Наприклад, дефіцит бюджету не повинен перевищувати 3% ВВП, а державний борг – 60% ВВП. Рівень інфляції може перевищувати середній показник для трьох країн з найбільш низькими темпами інфляції лише на 1,5% тощо.

Процес розширення європейського регіонального об’єднання пройшов шість етапів:

1) в 1973 році до ЄС приєднались Великобританія, Данія, Ірландія;

2) в 1981 р. – Греція;

3) в 1986 р. – Португалія та Іспанія;

4) в 1995 р. – Австрія, Фінляндія, Швеція;

5) в 2004 р. – Угорщина, Польща, Кіпр, Мальта, Латвія, Литва, Естонія, Чехія, Словаччина, Словенія;

6) в 2007 році – Болгарія, Румунія.

На теперішній час Європейський Союз об’єднує 27 країн з населенням приблизно 500 млн. осіб. Вступ нових країн до ЄС збільшив його ресурсний потенціал і ринок збуту. Разом з тим, це потребує від ЄС значних політичних та економічних зусиль і збільшує ризики нестабільності.

20.3. Позиції сучасного єс у глобальній економіці

Сучасна глобальна економіка характеризується наявністю трьох основних центрів суперництва – США, Західної Європи, Японії. Розширення ЄС посилило його світогосподарське значення. За чисельністю населення ЄС випереджає США і Японію. В 2003-2004 р.р. обсяг ВВП, що вироблявся в ЄС, перевищив американський та в 2 рази - японський ВВП. Малі європейські країни стали лідерами і за рівнем ВВП в розрахунку на душу населення. Передусім це – Люксембург (70,5 тис. доларів), Норвегія (55,3 тис. дол.), Швейцарія (47,9 тис. дол.). США знаходились на 7 місці (39 тис. дол.), а Японія - на 11.

На теперішній час частка ЄС (27) в світовому ВВП складає 23,3 %. За темпами росту ВВП, що дорівнював у 2006 році 2,4%, країни єврозони вперше за останні роки випередили США і Японію. В 2007 році цей показник був ще вищим – 2,6%. Однак, зростання світових цін на виробничу сировину, продукти та енергоносії, розлад світової фінансової системи, підвищення обмінного курсу євро погіршили економічні результати. З кінця першого кварталу 2008 року в європейській економіці вперше з 1999 року спостерігались ознаки уповільнення. Промислове виробництво, споживчі видатки і сектор послуг скоротились. Темпи зростання ВВП впали до 2%. До 4,6 млрд. євро виріс зовнішньоторговельний дефіцит. Рекордним за останні 16 років став рівень інфляції – 4%. За рівнем безробіття – 7,2% країни єврозони випередили США і Японію, в яких ці показники відповідно дорівнюють 5,7% і 4%. В сфері провідних галузей промисловості, науково-дослідницьких, дослідно-конструкторських розробок і технологій європейські країни мають більш слабку позицію. Слабким місцем європейських країн є також і фінансові ринки. Вони поступаються американським за ступенем свого розвитку та ліквідності.