3 Столипінська аграрна реформа і Україна.

В 1906 – 11 рр. голова російського уряду Петро Столипін з метою вирішення селянської проблеми розгорнув аграрну реформу. Її основні напрямки:

• ліквідація общинного землекористування;

• перетворення селян на приватних власників землі;

• переселення безземельних селян в малозаселені області Сибіру, Далекого Сходу і Середньої Азії;

Столипінська аграрна реформа в Україні позначилася тим, що селяни отримували свої земельні наділи, утворювали на них індивідуальні господарства (відруби або хутори), збільшували виробництво зернових культур. Усі бажаючі в організованому порядку переселялися в Сибір. Темною стороною реформи було те, що общинна земля часто – густо розподілялася несправедливо, новоутворені селянські господарства у своїй більшості залишалися малоземельними і бідняцькими. Переселенці на нових землях не мали державної підтримки і засобів до існування, частина з них вимушено поверталася назад.

Після вбивства Столипіна аграрна реформа не була доведена до кінця. Як наслідок багато селян порятунок від злиднів пов’язували з перерозподілом поміщицьких земель і очікували нової нагоди для виступу.

4 Початок і світової війни і Україна.

І світова війна являла собою збройне зіткнення наймогутніших військово-політичних угрупувань тогочасного світу – Антанти і Четверного союзу. Причини війни були пов’язані з боротьбою великих держав за територіальний перерозподіл Європи, заморських колоній та нові ринки збуту своїх товарів.

Супротивники залишалися байдужими до інтересів українського народу,але розробляли далекосяжні загарбницькі плани щодо українських земель. Зокрема:

- Росія готувалася розширити свої володіння за рахунок Галичини,Буковини,Закарпаття; - Австро - Угорщина сподівалася відібрати в царя Поділля і Волинь;

- Німеччина планувала підпорядкувати собі Донбас, Приазов’я і Крим;

Вже в серпні - вересні 1914 р. розгорілася Галицька битва, в якій прийняли участь близько півтора мільйона російських і австрійських військовослужбовців. Перемогу в ній здобули російські війська, тож Галичина і Буковина опинилися під владою Росії.

Таким чином західноукраїнські землі перетворилися на театр бойових дій, а українці були втягнуті у війну за чужі інтереси.

5 Національний рух в роки і світової війни.

Після 1 серпня 1914 р. українці опинилися по різні боки фронту, а українським політикам належало визначитися з національними пріоритетами.

Політичні сили Наддніпрянської України заявили про підтримку Росії, Втім єдності в цьому питанні не спостерігалося . Так один з лідерів Української Соціал-Демократичної Робітничої Партії - Симон Петлюра закликав «виконати свій обов’язок перед Росією» . А інша частина УСДРП на чолі з Володимиром Винниченком не довіряла самодержавству і стояла на антивоєнних позиціях.

Найвпливовіші політичні сили Галичини в перший день війни утворили Головну Українську Раду (ГУР), яка вбачала головного ворога українців в Росії і закликала їх захищати Австро-Угорщину. Водночас у Львові виник “Союз визволення України” на чолі з Дмитром Донцовим. СВУ мав на меті створення самостійної України на руїнах імперської Росії, тому співпрацював з Німеччиною.

Отже національний рух зазнав розколу. Ця обставина провокувала недовіру і репресії проти українців з обох боків.

6 Українські землі в 1915 – 17 рр.

1915 р. на Cхідному фронті починався з того, що російська армія оволоділа австрійською фортецею Перемишль. Однак німецько-австрійські війська підтягнули резерви і здійснили Горлицький прорив. Перейшовши в стратегічний наступ вони взяли під свій контроль Галичину , Буковину і значну частину Волині.

В травні - червні 1916 р. вже російська армія під командуванням генерала Олексія Брусилова прорвала австрійську оборону. В ході наступу вона завдала супротивнику катастрофічних втрат - 1.5 млн. вбитими, пораненими, полоненими), зайняла Буковину й Галичину ( без Львова).

Влітку 1917 р. російська армія здійснила невдалий наступ на львівському напрямку, після чого втратила боєздатність і залишила висхідні позиції.

Таким чином бойові дії на західноукраїнських землях мали затяжний і впертий характер. Для Росії затяжна війна принесла зростання цін, нестачу продовольства, протести й заворушення проти існуючих порядків.