7 Бойовий шлях усс.

Під час І світової війни російське командування мобілізувало на фронт до 3,5 мільйонів українців, однак не розглядало можливість створення українізованих військових частин. Австрійське командування мобілізувало близько 300 тисяч чоловік.

У складі австрійської армії було сформовано підрозділ, що отримав назву Легіону Українських Січових Стрільців. Спочатку його чисельність обмежувалася 2.5 тисячами, а при відборі перевага надавалася вихованцям молодіжних воєнно-спортивних товариств “Сокіл”, “Січ”, “Пласт”. Першим командиром Легіону УСС став Михайло Галущинський. Бійці Легіону склали присягу на вірність українському народу, чим викликали недовіру австрійського командування. Бойове хрещення стрільці прийняли у вересні 1915 р. при обороні Ужоцького перевалу в Карпатах. Згодом виявили свою мужність у важких боях на горі Маківка (квітень-травень 1915р.) , на горі Лисоня (серпень-вересень 1916р.). Німецьке командування відзначало УСС як найкращий підрозділ австро - угорської армії.

Отже створення Легіону УСС стало першим кроком до відродження української армії.

8 Утворення уцр і початок національної революції.

Затяжна війна принесла Росії людські жертви, зростання цін, нестачу продовольства, антиурядові настрої і заворушення. В таких умовах у Петрограді відбулася Лютнева революція. Її наслідок : зречення царя ( 2 березня 1917 р.), повалення самодержавства і утворення Тимчасового уряду.

4 березня 1917 р. лідери українських політичних партій утворили Українську Центральну Раду. Головою УЦР обрали відомого вченого і політичного діяча Михайла Грушевського. У квітні 1917р. в Києві зібрався Український національний конгрес. Його делегати визнали УЦР виразником всенародної волі і доручили їй домагатися автономії у складі Росії.

Паралельно з УЦР діяли губернські управи, що підпорядковувалися Тимчасовому уряду. В багатьох містах створювалися Ради робітничих і солдатських депутатів.

Таким чином на Україні розпочалася національна революція. На зміну поваленому самодержавству прийшли три альтернативні осередки влади.

9 І та іі Універсали уцр.

Тимчасовий уряд відмовився надати Україні автономію до проведення всеросійських Установчих Зборів. Тоді делегати І Всеукраїнського Селянського й ІІ Всеукраїнського Військового з’їздів, що зібралися у Києві, почали вимагати самочинного проголошення автономії. Зваживши на це УЦР 10 червня 1917 р. оголосила свій І Універсал. Його основні положення:

• Автономія України у складі демократичної Росії ;

• Визнання УЦР виразником всенародної волі ;

• Збір податку “на рідну справу” і запровадження української скарбниці ;

15 червня 1917 р. УЦР сформувала власний уряд – Генеральний секретаріат на чолі з Володимиром Винниченком. І Універсал загострив стосунки між УЦР і Тимчасовим урядом, котрий виступав за збереження “ єдиної і неподільної Росії ”. Задля примирення УЦР 3 липня 1917 р. прийняла ІІ універсал, де зобов’язалася відмовитися від самочинного проголошення автономії.