- •Робоча програма навчальної дисципліни
- •5.02020501 Образотворче мистецтво
- •5.02020401 Музичне мистецтво
- •Опис навчальної дисципліни
- •Мета та завдання навчальної дисципліни
- •Програма навчальної дисципліни
- •Тема 1. Українська література XX ст. 20 – 30-і рр.
- •Тема 2. Павло Тичина.
- •Тема 3. Євген Плужник в колі своїх сучасників.
- •Тема 4. Зв’язне мовлення. Виразне читання віршів. Українська проза 20 - 30-х рр.
- •Тема 5. Микола хвильовий. «я (Романтика)».
- •Тема 10. Валер’ян Підмогильний. «Місто», «Невеличка драма».
- •Тема 11. Українська драматургія 20 – 30-х рр.
- •Змістовий модуль 3. Літературний процес у Західній Україні. Література першого повоєнного десятиліття.
- •Тема 17. Особливості поетового світобачення Богдана-Ігора Антонича.
- •Тема 18. Еміграційна література 20-40-х років.
- •Тема 19. Іван Багряний. «Тигролови».
- •Тема 20. Розвиток зв’язного мовлення. Урок дискусія за творчістю Івана Багряного.
- •Тема 21. Українська література періоду другої світової війни (1939-1945) та першого повоєнного десятиліття.
- •Тема 22. Олександр Довженко «Україна в огні», «Зачарована Десна».
- •Тема 23. Позакласного читання. Олександр Довженко. «Земля».
- •Тема 24. Узагальнення та систематизація вивченого матеріалу. Тематична атестація. Змістовий модуль 4. Література другої половини XX ст.: феномен «шістдесятництва», сучасний літературний процес.
- •Тема 25. Розвиток української літератури в другій половині XX ст.
- •Тема 26. Олесь Гончар. «Людина і зброя», «За мить щастя».
- •Тема 27. Павло Загребельний. «Диво».
- •Тема 28. «Труди і дні поета» в найприкметніших проявах. Василь Барка. «Жовтий князь».
- •Тема 29. Ліна Костенко.
- •Тема 30. Розвиток зв’язного мовлення. Виразне читання віршів.
- •Тема 31. Григір Тютюнник. «Оддавали Катрю», «Три зозулі з поклоном».
- •Тема 32. Трагічна доля поета Василя Стуса як символ незламного духу.
- •Тема 33. Позакласне читання. В. Стус. Поезії.
- •Тема 34. Валерій Шевчук. Сучасний літературний процес.
- •Тема 35. Узагальнення та систематизація вивченого матеріалу. Тематична атестація.
- •Тема 36. Підсумковий урок.
- •4. Структура навчальної дисципліни
- •5. Методи навчання та контролю
- •6. Розподіл балів, які отримують студенти
- •7. Методичне забезпечення
- •8. Рекомендована література Базова
- •Допоміжна
- •9. Інформаційні ресурси
Мета та завдання навчальної дисципліни
Головною метою вивчення предмета “Українська література” є підвищення загальної освіченості молодого громадянина України, досягнення належного рівня сформованості вміння прилучатися через художню літературу до фундаментальних цінностей, культури, розширення культурно-пізнавальних інтересів; сприяння всебічному розвитку, духовному збагаченню, активному становленню й самореалізації особистості в сучасному світі; виховання національно свідомого громадянина України; формування і утвердження гуманістичного світогляду особистості, національних і загальнолюдських цінностей.
Ця мета реалізується через такі конкретні завдання вивчення української літератури: зацікавлення учнів художнім твором як явищем мистецтва слова, специфічним «інструментом» пізнання світу і себе в ньому; підняття загальної освіченості учнів, ознайомлення з найвизначнішими і найпоказовішими взірцями української народної творчості та художньої літератури; формування читацької культури учнів, розвиток естетичного смаку, вміння розрізняти явища справжньої класичної та «масової» культури; формування стійкого інтересу до української літератури як вагомого духовного спадку народу, повноцінного оригінального мистецтва, виховання палкого шанувальника української книги; формування гуманістичного світогляду, духовно багатої особистості, з високими загальнолюдськими морально-етичними орієнтирами; сприяння національному самоусвідомленню та стійкому відчуттю приналежності до європейської спільноти; вивчення української літератури в національному та світовому культурологічному контекстах, у міжпредметних зв’язках; розвиток творчих і комунікативних здібностей учнів, їхнього самостійного і критичного мислення, культури полеміки, вміння аргументовано доводити власну думку; вироблення вміння компетентно і цілеспрямовано орієнтуватися в інформаційному і комунікативному сучасному просторі, застосовувати здобуті на уроках літератури знання, практичні навички у житті; розвиток навичок самоосвіти, бажання і спроможності вчитися протягом життя.
У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен
знати: основні риси та етапи літературного процесу ХХ-ХХІ ст., особливості соціально-психологічної прози ХХ ст., роль художньої літератури у культурному та суспільному житті ХХ-ХХІ ст., провідні шляхи розвитку літератури ХХ-ХХІ ст., етапи розвитку революційного романтизму,соціального реалізму як провідних тенденції літературного процесу ХХ-ХХІ століття; провідні тенденції в розвитку літератури середини – другої половини ХХІ ст., помітні явища літературного процесу другої половини ХХ століття, найвизначніших представників літератури цих періодів та головні віхи їхнього життєвого і творчого шляху; визначення літературознавчих понять, які характеризують літературний процес ХХ-ХХІ ст.
вміти: пояснювати особливості літературного процесу, роль художньої літератури у культурному та суспільному житті ХХ-ХХІ ст.; обґрунтовувати твердження щодо феноменів літературного процесу або проблематики твору; розповідати про головні віхи життєвого і творчого шляху письменників та поетів; висловлювати особисте ставлення про літературні методи, жанрові особливості, проблеми, що піднімаються в творі, аргументуючи свою точку зору прикладами і цитатами з тексту; визначати провідні риси течії або характеру; порівнювати та зіставляти явища та образи; виразно читати і аналізувати вірші; тлумачити поняття; повторювати і систематизувати засвоєні протягом навчального року відомості про особливості перебігу світового літературного процесу.